Методи дослідження мислення й інтелекту

У процесі бесіди з хворим слід звертати увагу на темп асоціацій та їхній характер. Для цього необхідно дати можливість хворому якийсь час вільно говорити, спонтанно розповідати про те, що він хоче, у тому числі й на абстрактні теми.

Оцінюючи інтелект, варто звертати увагу на запас знань, понять і слів (відповідність його віку, походження), здатність до узагальнення понять і до побудови умовиводів, здатність виконувати обчислювальні операції. Варто перевіряти обсяг (чи збереженість) навичок, здатність виконувати трудові операції.

Для дослідження мислення й інтелекту може бути застосований ряд експериментально-психологічних методик: тести, що дозволяють знайти здатність до узагальнення, виключення понять і утворення нових понять і умовиводів, розуміння прислів'їв і приказок, запам'ятовування цифр і слів, рішення простих задач.

Опис деяких тестів

Узагальнення понять. Пропонують чотири вихідні поняття і дають завдання позначити їх одним словом. У такий спосіб визначають здатність до синтезу.

Виключення понять. Пропонують з чотирьох чи п'яти слів вилучити те, що за змістом не підходить до інших. Це дас можливість судити про здатність до аналізу.

Метод порівняння. Дають завдання знайти подібність і відмінність між двома поняттями.

Пояснення переносного значення прислів'їв і приказок дає можливість оцінити рівень мислення і ступінь інтелектуального розвитку.

Асоціативний експеримент. Досліджуваному одне за одним пропонують слова з попередньо підготовленого набору (20-25 слів), на які він повинен відповісти одним словом. При цьому фіксують латентний період (у нормі — дві-три секунди) і відповідь. Методика дозволяє судити про темп мислення, зміст домінуючих понять, якісні особливості особистості.

Пояснення сюжетних картин. Досліджуваному дають листівку з репродукцією якої-небудь картини (може бути набір різно­манітних листівок), по ній він має розповісти її зміст. Методика дозволяє перевірити кмітливість досліджуваних, їхнє вміння виділити істотне, а також емоційну реакцію.

Встановлення послідовності подій За серією картин (3-6) із зображенням якоїсь події досліджуваний має відтворити зв'язну розповідь. Методика призначена для виявлення кмітливості досліджуваних, уміння розуміти зв'язок подій і робити послідовні умовиводи.

Класифікація Для дослідження необхідний набір карток із зображенням різних предметів чи їхніх словесних позначень. Набір карток передбачає можливість декількох варіантів рішення задачі. Досліджуваному пропонують з чотирьох зображень (чи слів) виділити одне, котре за змістом не відповідає іншим трьом. Методику застосовують для дослідження рівня процесів узагальнення й абстрагування, послідовності суджень.

Піктограми Обстежуваному дають чистий аркуш паперу, олівець і пропонують для запам'ятовування названих йому слів зробити нескладний малюнок. Методика дозволяє вивчати самостійну розумову продукцію хворих. Мала зумовленість і регламентованість процесів мислення умовами досвіду дає можливість виявляти порушення мислення обстежуваного.

Дослідження інтелекту за методом Векслера. Метод складається з двох груп субтестів (вербальні — 6 і невербальні — 5). Враховують характер відповідей за кожним субтестом, потім виводять коефіцієнти вербального, невербального і загального інтелекту, що виражається цифрами.

Таблиці Равена. Тест складається з 60 таблиць (5 серій). Укожній серії таблиць включені задачі зростаючої складності. Відбувається ускладнення типу задач від серії до серії. Правильне рішення кожної задачі оцінюється в один бал. Потім підраховується загальне число балів по всіх таблицях і по окремих серіях. Отриманий показник розглядається як індекс інтелектуальної сили, розумової продуктивності обстежуваного.