Ефекторно-вольова сфера

Мета заняття: навчитися визначати стан ефекторно-вольової сфери і коригувати ці порушення

Зміст теми

Відомо, що ефекторно-вольова сфера — складна психічна функція, що здійснює цілеспрямовану діяльність людини відповідно до визначених мотивів, обумовлених внутрішніми потребами і вимогами навколишнього середовища. Вона складається з двох основних компонентів а) ефекторного чи рухового (прості та складні рухи, дії і вчинки) І б) вольового (здатність людини свідомо і цілеспрямовано регулювати свою діяльность і вчинки)

Існує тісний взаємозв'язок між потребами, потягами і ефекторно-вольовою сферою з іншими психічними функціями. Потреби, що виявляються в прагненні до чогось, варто визначити як спонукальний мотив, мотивацію усіх видів активності й діяльності людини, як об'єктивну необхідність, що випробує людина з метою збереження себе як живої системи, самовідтворення і забезпечення різних видів активності Потреби підрозділяють на біологічні й соціальні.

Біологічні (інстинктивні, нижчі) потреби — грунтуються на інстинктивних механізмах потреби в їжі (харчовий інстинкт), самозбереженні (інстинкт самозбереження) і продовженні роду (сексуальний, статевий інстинкт). Протягом формування особистості під впливом виховання і навчання вони здобувають соціальне прийнятні та свідомі форми задоволення.

Соціальні (вищі) потреби — це потреби, що виникають у процесі виховання особистості, виявляються в необхідності самовдосконалення, прагненні посісти певне місце в суспільстві, у професійній підготовці, моральних і світоглядних установках, у повазі з боку оточуючих, в інших етичних, естетичних та інтелектуальних потребах. Задоволення біологічних і соціальних потреб відбувається в результаті складної ефекторно-вольової і психічної діяльності людини їхнє задоволення чи незадоволення супроводжується відповідними емоціями.

Класифікація ефекторно-вольових проявів:

а) інстинктивні рухові акти,

б) довільні (вольові) прості та складні дії і вчинки,

в) автоматизовані дії,

г) увага

Інстинкт — це складний ланцюговий безумовний рефлекс, спрямований на задоволення біологічних потреб організму (харчового, статевого, самозбереження). Він є основою виникнення простих і складних мимовільних (інстинктивних) дій.

Довільні дії — усвідомлені, цілеспрямовані вольові дії, що грунтуються на минулому досвіді й спрямовані на пристосування людини до навколишнього середовища, на досягнення свідомо поставленої мети.

Автоматизовані дії — прості та складні рухові акти, довільні за походженням, але в процесі тренування здобувають автоматизований, не контрольований свідомістю характер.

Воля — це свідома організація і саморегуляція людиною своєї діяльності та поведінки, спрямованої на подолання (усунення) перешкод на шляху досягнення поставлених цілей Воля забезпечує виконання двох взаємозалежних функцій — спонукальної та гальмової — і в них виявляється

Спонукальна функція забезпечується активністю людини. Активність вольова, на відміну від вольового акту характеризується довільністю, тобто дія обумовлена відповідністю свідомо ставленої мети.