Емоційна та ефекторно-вольова сфери особистості

У структуру особистості входять емоційна і ефекторно-вольова сфери. Це один з найважливіших компонентів психічної діяльності людини. Відзначається тісний взаємозв'язок емоцій, потреб, потягів і вольових проявів як між собою, так і з іншими психічними сферами: сприйняттям, пам'яттю, увагою, мисленням, інтелектом, свідомістю. Крім того, увагу варто розцінювати як прояв вольової діяльності, багато в чому залежний від емоційного стану людини.

Емоційна сфера

Мета заняття: навчитися визначати емоційний стан людини, адекватно впливати на емоції хворих.

Зміст теми

Емоції — це суб'єктивні переживання, що забарвлюють усю психічну діяльність людини і відбивають її ставлення до навколишнього світу і до самої себе. Це переживання приємного і неприємного, що супроводжують сприйняття себе і навколишнього світу, розумову діяльність, задоволення потреб, міжособистісні контакти. Це одна з найважливіших сторін психічних процесів.

Розрізняють такі функції емоцій:

• оцінна (відбивна)

• сигнальна

• переключення або регуляції

• підкріплювальна

• компенсаторна (замісна)

Оцінна (відбивна) функція виражається в узагальненій оцінці подій. Завдяки тому, що емоції охоплюють весь організм, вони дозволяють визначити корисність і шкідливість факторів, що впливають на них, і реагувати, перш ніж буде визначений сам шкідливий вплив Емоційна оцінка подій формується не тільки на основі досвіду Індивідуальних переживань людини, а і в результаті співпереживань, що виникли в спілкуванні з іншими людьми, зокрема, через сприйняття творів мистецтва, засо­бу масової інформації і т.д. Завдяки відбивній функції емоцій лю­дина може орієнтуватися в навколишній дійсності, оцінювати предмети і явища з погляду їхньої бажаності. Переживання, що виникають, сигналізують людині, як Іде процес задоволення потреб, які перешкоди зустрічає вона на своєму шляху, на що треба звернути увагу в першу чергу і т. д.

Сигнальна функція передбачає виникнення переживань у зв'язку зі змінами, що відбуваються в навколишнім середовищі чи в організмі людини. Емоції містять інформацію для людини про й оточення (як зовнішнє, такі внутрішнє), тобто суб'єктив­но виступають показником того, як відбувається процес задоволення потреб. Приклад позитивні емоційні стани (радість і задоволення) свідчать про сприятливий плин процесу задоволення потреб. Негативні емоційні стани (сором, каяття, сум і т.п. ) свідчать про несприятливий плин процесу задоволення потреб.

Регуляторна (перемикальна) функція полягає в активізації системи спеціалізованих мозкових структур, що викликають зміну поведінки в напрямку мінімізації чи максимізацп цього стану. Оскільки позитивна емоція свідчить про наближення задоволення потреби, а негативна — про віддалення від нього, суб'єкт намагається максимізувати (підсилити, продовжити, повторити) перший стан і мінімізувати (послабити, перервати, попередити) друге. Тобто стійкі переживання направляють нашу поведінку, підтримують її, змушують перебороти перешкоди, що виникають на шляху.

Підкріплювальна функція емоцій дає можливість знімати надлишок емоційного порушення або сприяти його наростанню. Так, наприклад, розпач, глибоке горе потрясають усю люди­ну вони не тільки спричиняють психічний біль, але і викликають органічні зміни, що можуть набути характеру хворобливих розладів.

Компенсаторна (замісна) функція дає можливість системі (організму) в стані підвищеної готовності зустріти невідоме.

З погляду психофізіології почуття є стійкими умовно-рефлекторними утвореннями, що становлять основу афективних вольових реакцій людини на зовнішнє і внутрішнє середовище.

Емоції людини виражаються одночасно в

1) специфічних суб'єктивних переживаннях

2) поводженні

3) фізіологічних змінах в організмі

Зовнішнім проявом емоцій є міміка, пантоміміка, вираз очей, темп мови, тембр голосу

Хоча у формуванні емоцій велике значення мають підкіркові утворення, однак більшість емоцій виникає при дії стимулів через кортикальні механізми. Біологічна теорія емоцій (П К Анохін) стверджує, що позитивні емоції виникають при задоволенні потреби (нижчої чи вищої), якщо зворотна інформація про результати дії збігається з акцептором даної дії, навпаки, розбіжність аферентних посилок про результати дії з акцептором дії народжує занепокоєння, почуття невдоволення.

Фізіологічні зміни під впливом емоцій виражаються у вигляді різних соматовегетативних реакцій. Емоційні реакції завжди супроводжуються змінами обміну речовин, серцево-судинної, дихальної, травної й Інших систем організму. У деяких хворих під впливом патогенно-стресових ситуацій виникають психосоматичні захворювання, гіпертонічна, виразкова хвороби й ін. Крім того, негативні емоції, що супроводжують соматичне захворювання, визначають виникнення так званих функціональних симптомів.