16.3.4.2. Процес аналізу оперативної обстановки

Процес вивчення оперативної обстановки являє собою ряд послідовних і логічно пов язаних етапів, основними із котрих слід визнати:

збирання інформації, якою володіє УМВС, УМВСТ та здобування додаткових відомостей з інших джерел про зовнішні та внутрішні умови функціонування органів внутрішніх справ;

обробка зібраної інформації, що характеризує оперативну обстановку, та її аналіз;

оцінка змін стану оперативної обстановки у порівнянні з базовим (попереднім) періодом;

383

оцінка реалізації поставлених задач, планових заходів та відхилень від прогнозів;

оцінка відповідності діяльності апарату УМВС, УМВСТ змінам умов зовнішнього середовища;

формулювання висновків за результатами аналізу, підсумкова оцінка оперативної обстановки на території області.

На першому етапі здійснюється збирання необхідної для вивчення оперативної обстановки інформації штабів, підрозділів оперативної інформації, галузевих апаратів УМВС, УМВСТ, вживаються заходи для заповнення прогалин відомчої інформації, Для цього використовуються дані демографічної, економічної та соціальної статистики планових, статистичних та інших державних органів.

На другому етапі створюється необхідна база для аналітичних висновків, визначення зв’язків та впливів тих чи інших факторів і умов на ефективність діяльності органів внутрішніх справ по боротьбі зі злочинністю та охороні громадського порядку. Групування інформації має здійснюватися згідно з моделлю оцінки оперативної обстановки.

Наступні етапи пов’язані з оціночними операціями.

Оцінка оперативної обстановки будується за такими правилами:

оцінка здійснюється на основі порівняльного методу за принципом: "теперішній стан" - "колишній стан" і "теперішній стан" - "планований (прогнозований) стан";

порівняльна оцінка робиться за компонентами кожного блоку оперативної обстановки і в зіставленні їх між собою;

аналіз і оцінка основних блоків компонентів оперативної обстановки здійснюється в такій послідовності: "об’єкт впливу" -"зовнішнє середовище" - "керована’ підсистема" - "управляюча підсистема";

у рамках кожної оціночної побудови її виходи мають розглядатися з позицій одного і того ж суб’єкта управління – керівництва УМВС, УМВСТ, оскільки зміна суб’єкта створює вже інший ряд оцінок.

На третьому етапі формується оцінка змін показників теперішнього стану оперативної обстановки у порівнянні з минулим періодом. Сукупність здобутих таким чином оцінок по кожному блоку оперативної обстановки створює контур "оцінки стану". Цей етап дає відповідь на запитання про те, яким е фактично досягнутий стан умов функціонування органів внутрішніх справ і якими є їх тенденції у порівнянні з минулим періодом.

Четвертий етап пов’язаний з оцінкою показників, що характеризують співвідношення планованого, прогнозованого і того стану оперативної обстановки, що фактично склався на момент її вивчення. Одержаний на даному етапі ряд оцінок створює контур блоку "оцінки відхилень" від цілей. Саме контур "оцінки за відхиленнями забезпечує здобування інформації, яка сигналізує про

384

необхідність коректування управлінських процесів, вироблення нових завдань.

Оцінюючи результати діяльності УМВС за даним контуром, маються на увазі, як правило, відхилення від планових завдань, тобто тільки часткова їх реалізація або невиконання у встановлені строки.

П’ятий етап є найбільш складним і передбачає оцінку відповідності діяльності УМВС змінам зовнішніх умов їх функціонування. Сукупність цих оцінок створює контур "оцінка відповідності впливів". На цьому етапі виявляються взаємодіючі фактори і умови, які в кінцевому підсумку визначають ті чи інші тенденції стану і динаміки злочинності як об’єкта впливу з боку органів внутрішніх справ, що встановлені на попередніх етапах. Оцінка факторів, які впливають на злочинність, являє найбільшу складність, оскільки важко встановити всю різноманітність криміногенних та антикриміногенних факторів.

На заключному (шостому) етапі узагальнюються всі матеріали дослідження, дається загальна оцінка і формулюються конкретні висновки, в тому числі:

загальний висновок про стан та динаміку злочинності в територіальному розрізі, а саме: а) в цілому по області; б) по окремих регіонах згідно з прийнятим групуванням органів (міські, сільські); в) по декількох конкретних органах з найбільш високим рівнем злочинності по кожній групі;

висновки, що характеризують окремі види злочинів, головним чином, найбільш небезпечні і найбільш поширені за місцем, часом, способом їх вчинення (в цілому по області, основних групах органів, конкретних органах);

висновки про основні категорії осіб, які вчиняють злочини, їх характеристика (в територіальному розрізі);

висновки про вплив умов зовнішнього середовища на тенденції і основні характеристики злочинів та осіб, які їх учинили (у територіальному розрізі);

висновки про діяльність органів внутрішніх справ у розрізі основних проблем; профілактики, розкриття злочинів, охорони громадського порядку, розслідування злочинів, забезпечення безпеки руху, виконання покарань, забезпечення пожежної безпеки і т. ін. (в цілому по області, окремих регіонах, конкретних органах і підрозділах);

висновки по штатах, розстановці особового складу, навантаженнях працівників основних служб, а також матеріально-технічному забезпеченню органів і підрозділів внутрішніх справ (у територіальному розрізі);

висновки про діяльність галузевих служб і апаратів в цілому по вдосконаленню управління і організації розв’язання проблем боротьби зі злочинністю та охорони громадського порядку.

385