28.3. Шляхи вдосконалення матеріально-технічного і фінансового забезпечення управління органами внутрішніх справ

Одним із напрямів оптимізації діяльності системи МВС з метою максимального забезпечення ефективності її функціонування, як визначається в Концепції розвитку системи Міністерства внутрішніх справ України⁶, є налагодження належного матеріально-технічного та фінансового забезпечення органів внутрішніх справ.

У схваленій колегією МВС України 24 грудня 1997 р. Директиві "Про основні напрямки оперативно-службової діяльності

6 Див.: Наказ мвс України від зо червня 1996 р. № 455.

633

органів і підрозділів внутрішніх справ у 1998 році та практичні заходи щодо подальшого її вдосконалення" вказаний вище напрям оптимізації діяльності системи конкретизується, зокрема, в таких заходах, як:

"12.8. Упровадження в органах внутрішніх справ нових видів озброєння та засобів захисту особового складу, навчання працівників навичок володіння ними. Пріоритетне забезпечення експертно-криміналістичних підрозділів необхідними технічними засобами за рахунок використання позабюджетних коштів.

12.9. Вишукання додаткових джерел фінансування, раціональне використання виділених коштів: задіяння для фінансування органів внутрішніх справ добровільних внесків підприємств, установ, організацій і громадян та інших позабюджетних коштів.

12.10. Створення жорсткого режиму економії грошових коштів, енергетичних та матеріально-технічних ресурсів шляхом скорочення витрат на: службові відрядження^ утримання автотранспорту; утримання засобів зв’язку та міжміські телефонні переговорив речове майно* утримання навчальних та оздоровчих закладів.

12.11. Удосконалення внутрішньовідомчого контролю та покращання контрольно-ревізійної роботи".

Сучасний стан нашого суспільства вносить значні корективи і в систему матеріально-технічного і фінансового забезпечення органів внутрішніх справ. Система органів внутрішніх справ має адаптуватися до існуючих умов таким чином, щоб мати можливість ефективно виконувати покладені на неї завдання. Зробити це досить складно взагалі, а в рамках закону – ще складніше. А проте система має реалізовувати таку свою якість, як динамічність, тобто адекватне реагування на’ зміни, що відбуваються в навколишньому середовищі.

На матеріально-технічне і військове постачання та фінансове забезпечення діяльності органів внутрішніх справ держава виділяє значні кошти, яких, насправді, ніколи не вистачає для належного фінансового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ. Не вистачає цих коштів і тепер, коли асигнування на систему органів внутрішніх справ скорочуються щорічно, коли постійно затримується видача заробітної плати і т. ін.

Яких же заходів треба вжити для того, щоб в сучасних умовах забезпечити необхідне матеріально-технічне та фінансове забезпечення управління органами внутрішніх справ, як утриматися на межі, за якою система стає некерованою?

Здається, що ситуація потребує насамперед вжиття заходів організаційно-штатного порядку па тактичному рівні системи, де виконуються основні функції по боротьбі зі злочинністю та охороні громадського порядку. Оскільки МВС України, ГУМВС, УМВС, УМВСТ нездатні самі розв’язати питання необхідного матеріально-технічного та фінансового забезпечення

634

міськрайліноргамів, треба не тільки надати міськрайлінорганам право це робити самим, але й створити належні умови для цього. Мова йде про створення в міськрайліноргані спеціального повноцінного структурного підрозділу, який би займався питаннями матеріально-технічного забезпечення. Відповідно до типової організаційної структури міськрайліноргану, яка оголошена наказом МВС України від 11 жовтня 1997 р. № 688, організація такого структурного підрозділу в органі передбачена. Тільки річ в тому, щоб наповнити його діяльність відповідним змістом за допомогою відповідної правової регламентації та комплектування кадрами. Такий підхід дозволить керівництву і працівникам основних галузевих служб міськрайліноргану зосередити увагу на основних своїх функціях і менше відволікатись на розв’язання питань, пов’язаних із забезпеченням. З урахуванням ситуації було б доцільно використати досвід російських колег, який полягає в тому, що керівник служби забезпечення міськрайліноргану за останньою організаційно’-штатною структурою одержав статус помічника начальника органу. Росіяни зробили це вчасно, якраз на початку процесів погіршення матеріально-технічного та фінансового забезпечення органів внутрішніх справ.

Наступним стратегічним напрямом оптимізації матеріально-технічного та фінансового забезпечення органів внутрішніх справ є підготовка особового складу до виконання функцій забезпечення. Необхідно з’ясувати питання про перелік та кількість фахівців, які потрібні системі МВС у цій сфері діяльності і де їх готувати. Залежно від аналізу потреб вирішити питання про можливість підготовки деяких фахівців на базі існуючих навчальних закладів МВС. Необхідно розробити і запровадити єдину в системі МВС програму службової та професійної підготовки особового складу по організації забезпечення, організувати періодичний випуск методичної та довідкової літератури з досвіду діяльності господарських підрозділів та інформації про наявність вільних ресурсів на базах і складах МВС, що, де і за яку ціну можна придбати, що пропонується для реалізації і за якими умовами.

Зважаючи на те, що до керівництва органами внутрішніх справ приходять, як правило, працівники оперативних служб та слідчих підрозділів, які не мають досвіду організації матеріально-технічного постачання і фінансового забезпечення, бажано було 6, щоб вони напередодні чи відразу після призначення на посаду проходили підготовку з питань господарсько-фінансової діяльності. Доцільно переглянути норми експлуатації автотранспорту, речового майна, які не відповідають реальним потребам і призводять до різних порушень у веденні документації і звітності.

Службам МВС, що займаються матеріально-технічним забезпеченням органів внутрішніх справ, й насамперед Головному управлінню військового та матеріально-технічного забезпечення, Головному управлінню виконання покарань та Господарському

635

управлінню слід вивчити можливість та організувати на власній виробничій базі виробництво ряду матеріалів і товарів, необхідних для функціонування органів внутрішніх справ. На підприємствах виправно-трудових установ, у майстернях і ательє господарських підрозділів, ремонтно-шляхових управлінь (дільниць) можна виготовляти меблі, шити формений одяг, виробляти службове оснащення і амуніцію, охоронні пристрої, протиугонні засоби, інструмент і знаряддя спеціальної і криміналістичної техніки. Сьогодні органи внутрішніх справ можуть придбати ці товари в різних організаціях за ринковими цінами з відповідними фінансовими наслідками.

Господарська діяльність органів внутрішніх справ є специфічним і досить складним видом діяльності, особливо тепер. Відсутність спеціального комплексного нормативного акта, який би регулював цю діяльність, негативно впливає на правове регулювання матеріально-технічного та військового постачання і фінансового забезпечення органів внутрішніх справ. Тому Міністерству внутрішніх справ доцільно розробити Положення про господарську діяльність органів внутрішніх справ.

У Положенні доцільно відобразити:

а) компетенцію структурних підрозділів МВС у господарській сфері;

б) регламентацію відносин організацій, підрозділів і працівників в процесі господарської діяльності;

в) встановлення необхідного порядку документування процесів постачання, обміну інформацією про рух матеріальних цінностей та реалізації управлінських рішень з питань матеріально-технічного забезпечення;

г) перелік нормативів матеріально-технічного і військового постачання в цілому для органу внутрішніх справ і окремо за категоріями працівників;

д) порядок підготовки і оформлення замовлень на постачання окремих видів матеріальних ресурсів;

е) систему звітності і критерії оцінок матеріально-технічного забезпечення органу внутрішніх справ.

У міру розвитку ринкових відносин у народному господарстві України відповідним чином повинні коректуватися статус і структура служб матеріально-технічного і військового постачання, їх завдання, взаємовідносини, розподіл функцій і повноважень.

Фінансово-економічне управління МВС України та його підрозділи на місцях, як вже вказувалося вище, розробляють проекти зведеного фінансового плану, витрат, прибутків, платежів у бюджет, зведених кошторисів витрат на утримання органів, військ, виправно-трудових установ та інших підрозділів системи МВС, вносять пропозиції до уряду для затвердження їх вищим законодавчим органом в Законі про Державний бюджет України,

636

тобто виконують численні банківсько-кредитні і фінансові операції. Фінансове забезпечення багатогалузевої системи МВС здійснюється через різні банки, а саме Національний банк України, Агробанк, Ощадбанк, комерційні банки. За надання послуг щодо фінансового обслуговування органи внутрішніх справ сплачують банкам значні суми.

На думку О.М. Бандурки, суттєво скоротити такі витрати дозволило б створення власного відомчого банку системи МВС⁷. Організацію відомчого банку може бути здійснено через громадські організації системи МВС, наприклад, добровільне спортивне товариство "Динамо" та промислові підприємства МВС, а органи внутрішніх справ стали б в такому банку на обслуговування.

О.М. Бандурка вважає також за доцільне створення відомчої страхової компанії. Оскільки працівники органів внутрішніх справ підлягають державному особистому обов’язковому страхуванню, то за допомогою відомчої страхової компанії можна було б уникнути від сплачування величезних страхових сум і нарахувань за страхування сторонній організації (наприклад, компанії НАСК "Оранта").

Наступним напрямом поліпшення фінансового забезпечення системи МВС можна розглядати надання органами внутрішніх справ платних правових і господарських послуг (за спеціальним переліком). Надання консультацій, оформлення документів у паспортній, реєстраційній та міграційній службі, Державтоінспекції, пожежній охороні. Державній службі охорони, ремонт техніки приватним особам, підприємствам, установам і організаціям на матеріально-технічній базі системи МВС (автотранспорт, пожежне обладнання, телевізори та інша радіотехніка, охоронні пристрої, засоби зв’язку), виконання ремонтно-будівельних робіт на замовлення та інші види послуг з боку системи МВС, безумовно, сприяли б їх кращому фінансовому забезпеченню.

Створену досить потужну мережу навчальних закладів МВС України також можна використовувати для навчання цивільних осіб за плату, для навчання і перепідготовки спеціалістів народного господарства, зокрема тих, хто займається охоронною діяльністю, для перепідготовки військовослужбовців за домовленістю з Міністерством оборони та за дорученням Уряду.

⁷ Див.: Бандурка О.М. Основи управління в органах внутрішніх справ України: теорія, досвід, шляхи удосконалення. – Харків: Основа, 1996. - б. 213.

РОЗДІЛ 8. наукова ОРГАНІЗАЦІЯ УПРАВЛІНСЬКОЇ ПРАЩ В ОРГАНАХ ВНУТРІШНІХ СПРАВ