Глава 19. Планування в органах внутрішніх справ

19.1- Сутність і роль планування в органах внутрішніх справ. Принципи планування та вимоги до планів роботи

19.2. Система г структура планів органів внутрішніх справ

19.3. Методика розробки планів в органах внутрішніх справ

19.3.1. Характеристика основних методів планування

19.3.2. Процедура розробки поточного плану роботи (основних заходів) міськрайліноргану 19.4. Організація контролю за виконанням планів

Управління суспільними процесами та явищами неможливе без визначення цілей та засобів їх досягнення, без планування, яке здійснюється в різноманітних формах. Тому планування є однією із важливіших функцій соціального управління, найбільш характерним показником цілеспрямованості людської праці. Підкреслюючи дану особливість, К. Маркс писав: "...найгірший архітектор від найкращої бджоли з самого початку відрізняється тим, що перед тим, як будувати чашечку з воску, він вже побудував її у своїй голові. Наприкінці процесу труда здобувається результат, котрий вже на початку цього процесу існував в уявленні людини, тобто ідеально" *.

Для ефективної діяльності індивідів, які спільно працюють у групах, головне полягає в тому, щоб забезпечити ясне розуміння поставлених цілей і завдань, також як і методів їх здійснення. Для того щоб групові зусилля були успішними, люди повинні знати, чого від них чекають. Це функція планування. Вона є найголовнішою із усіх управлінських функцій. Сюди входить вибір належного способу дій із майбутніх альтернатив як для системи в цілому, так і для кожного її підрозділу. Потрібно вибрати такі цілі, яких прагне досягти система, і, з урахуванням цього, поставити завдання перед підрозділами, визначивши шляхи, потрібні для виконання цих завдань. Таким чином, плани забезпечують раціональний підхід до заздалегідь вибраних цілей.

Планування – це процес вибору цілей та рішень, необхідних для їх досягнення²; це заздалегідь прийняте рішення про те, що робити, коли робити і хто буде робити ; це процес підготовки на перспективу рішення про те, що, ким, як, коли мусить бути зроблено .

і Див.: Маркс К., Знгельс Ф. Соч. Изд. 2-е. - Т. 23. - С. 189.

² Див.: Мескон М.Х., Альберт М., Хедоури Ф. Основьі менедж-мента / Пер. с англ. - М., 1994. - С. 690.

³ Див.: Кущ Г., О’Доннел С. Управление: системнмй й ситуаци-онньїй анализ управленческих функции: Пер. с англ. – М., 198’1. – Том 1. - С. 147.

⁴ Див.: Киллен К. Вопросн управлений / Пер. с англ. – М., 1981. - С. 31. і– - г

448

А. Файоль пояснював значення планування як функції управління так:

"Вираз «управляти – значить передбачати» дає уявлення про значення, яке додається плануванню в діловому світі. І це справедливо, оскільки передбачення – якщо і не все в управлінні, то, принаймні, важливіша його частина".

І далі А. Файоль так визначає планування: "План дій – цс одночасно і передбачуваний результат, і напрям дій, котрого треба додержуватись, й етапи, котрі треба пройти, і методи, котрі слід застосовувати. Це свого роду картина майбутнього, в котрій найближчі події обкреслені з деякою визначеністю, в той час як віддалені події виступають все менш чітко. Вона охоплює сферу діяльності, яку можливо передбачити, і те, що можна мати протягом певного періоду часу"⁵.

Планування є предметом дослідження багатьох наук, котрі розглядають його щодо різних видів діяльності. Теорія ж управління виробляє загальний підхід до планування як загальної функції управління, обґрунтовує загальні вимоги до будь-яких планових рішень, визначає найбільш раціональні прийоми та способи планування.

Взагалі категорія планування в теорії та практиці соціального управління розглядається в різних аспектах, зокрема:

як одна з загальних функцій управління, змістом якої є визначення завдань діяльності’ конкретних структур управління на основі загальної мети системи, складання відповідної системи взаємодії та порядку і термінів виконання комплексних або окремих заходів;

як частина процесу управління, етап управлінського циклу, зміст якого полягає у виробленні та прийнятті конкретного управлінського рішення в формі плану, тощо.

Теорія управління органами внутрішніх справ загальні вимоги до планування в будь-якій соціальній системі конкретизує на рівні системи органів внутрішніх справ, її окремих органів та структурних підрозділів, а також окремих співробітників, але " для того, щоб планувати добре, складати такі плани, які принесуть успіх, планування ... поряд із іншими управлінськими функціями, має проводитись у рамках фундаментальних теорій, принципів, методів. Багато невдач у плануванні були викликані нерозумінням його першооснов"⁶.