Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
НПК до сімейного кодексу.doc
Скачиваний:
24
Добавлен:
14.02.2016
Размер:
3 Мб
Скачать
☆

Глава 13

Отже, проблема не в тому, щоби не допускати законодавчо-

го закріплення прав такої дитини на вибір місця проживан-

ня, а у тому, щоби дитина не мала причин для втечі з рідного

дому.

7. Заслуговує на увагу питання про визначення місця про-

живання кількох дітей.

Апеляційний суд скасував рішення місцевого суду, за яким

одна дитина була залишена з матір'ю, а друга - передана ба-

тькові. Це рішення було визнано необгрунтованим, оскільки

суд не взяв до уваги взаємної прихильності дітей.

За загальним правилом, діти мали би проживати разом.

Але можливі і винятки, зумовлені різними обставинами. Як-

що діти лрозділеніы між батьками, останні повинні робити

все можливе для підтримання між братами та сестрами ро-

динних дружніх відносин.

Стаття 161. Спір між матір'ю та батьком щодо місця прожи-

вання малолітньої дитини

1. Якщо мати та батько, які проживають окремо, не дій-

шли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малоліт-

ня дитина, спір між ними може вирішуватися судом.

При вирішенні спору щодо місця проживання дитини

суд бере до уваги ставлення батьків до виконання своїх ба-

тьківських обов'язків, особисту прихильність дитини до

кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обстави-

ни, що мають істотне значення.

2. Суд не може передати дитину для проживання з тим

із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спирт-

ними напоями або наркотичними засобами, може своєю

аморальною поведінкою зашкодити розвиткові дитини.

3. Якщо суд визнав, що жоден із батьків не може створи-

ти дитині належних умов для виховання та розвитку, на

вимогу баби, діда або інших родичів, залучених до участі у

справі, дитина може бути передана комусь із них.

Якщо дитина не може бути передана жодній із цих осіб,

суд на вимогу органу опіки та піклування може постанови-

ти рішення про відібрання дитини від особи, з якою вона

322

Стаття 161

проживає, І передання її для опікування органові опіки та

піклування.

1. Дитина, якій виповнилося чотирнадцять років, сама ви-

значає своє місце проживання. Тому спір між матір'ю та бать-

ком щодо місця її проживання є, з правової точки зору, без-

предметним, а отже, не може розглядатися судом.

І не лише тому, що в цьому разі лправоы батьків порушува-

ло би сферу реального права дитини, а й тому, що рішення су-

ду, постановлене всупереч бажанню дитини, реально викона-

ти неможливо. Адже чотирнадцятирічна дитина, лприсудже-

наы матері і силоміць приведена у її помешкання, завтра

матиме право повернутися до батька.

Спір про місце проживання неповнолітньої дитини суд мо-

же розглядати лише тоді, коли дитина тримається біля себе

одним з батьків за допомогою фізичного чи психічного наси-

льства.

2. Спори щодо місця проживання дитини між матір'ю та

батьком, які проживають окремо, виникають відносно рідко.

А між тими батьками, хто не перебував між собою у шлюбі,

вони взагалі не зафіксовані.

Порівняно невелика кількість таких спорів між тими, чий

шлюб розірваний, пояснюється кількома причинами. Якщо

чоловік має достатнє почуття власної гідності та щонаймен-

ший шанс оселитися на новому місці, він, незалежно від того,

ким був у судовому процесі про розірвання шлюбу - позива-

чем чи відповідачем, як правило, залишає дім. Оскільки за

його межами - часто непевність або невідомість, туди дитину

не візьмеш. За таких обставин проблема щодо подальшого

місця проживання дитини, як правило, не виникає.

Так, із 4000 справ про розірвання шлюбу, проаналізованих

декілька років тому, чоловіки лише у двох випадках розпочи-

нали спір про місце проживання дитини.

Невелика кількість таких спорів є, певно, результатом ус-

відомлення того, що судовий спір може лише поглибити кон-

фліктну ситуацію. Тому мати і батько повинні намагатися

мирно вирішити дуже складне питання щодо подальшого

місця проживання дитини.

21-3-132

323

РОЗДІЛ III