Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
НПК до сімейного кодексу.doc
Скачиваний:
24
Добавлен:
14.02.2016
Размер:
3 Мб
Скачать
☆

Глава 8

во, тому виходом із ситуації є доплата одному Із подружжя

грошової компенсації.

Після поділу майна чоловік одержав автомобіль, гараж і да-

чу, а дружина - будинок зі всім хатнім майном, що на 10 тис.

грн. перевищує вартість того, що дісталося чоловікові. У

зв'язку з цим він має право на відповідну доплату. Якщо чо-

ловік сплачує аліменти на дитину, то договір між ним та дру-

жиною про погашення суми боргу у 10 тис. грн. за рахунок

припинення права дитини на аліменти буде незаконним,

оскільки суперечить її інтересам.

8. Частина четверта статті 71 СК стосується ситуацій, коли

один із подружжя виявляє бажання стати власником певного

майна в натурі зі сплатою другому грошової компенсації.

Так, якщо у власності подружжя є квартира і домашнє май-

но, присудження одному з них квартири, а другому проти йо-

го волі лише домашнього майна було б несправедливим. Якщо

особливо цінне майно (будинок, квартира, земельна ділянка)

може бути поділене і кожен із подружжя бажає усього, воно

має бути поділене між ними.

Подружжя приватизувало 3-кімнатну квартиру у м. Львові

та побудувало житловий будинок у м. Трускавці. Чоловік од-

ружився вдруге і проживає у будинку другої дружини.

Та обставина, що чоловік забезпечений житлом, не позбав-

ляє його права вимагати поділу і квартири, і житлового бу-

динку, і земельної ділянки.

У статті 381 Цивільного кодексу України законодавче за-

кріплено термін лсадибаы, під яким розуміється житловий бу-

динок, господарські будівлі та земельна ділянка, на якій вони

розміщені, і та, яка призначена для їх обслуговування. У

зв'язку з цим предметом поділу може бути уся садиба.

Присудження одному з подружжя проти його бажання гро-

шової компенсації за це майно, як правило, не допускається.

У постанові Пленуму Верховного Суду України лПро практи-

ку застосування судами законодавства, що регулює право

власності громадян на жилий будинокы від 4 жовтня 1991 р.1

Бюлетень законодавства і юридичної практики України. - 2002. -

№8.

156

Стаття 71

зазначено, що при неможливості поділу будинку в натурі та

за відсутності згоди подружжя щодо способів поділу спільно-

го майна суд з урахуванням інтересів неповнолітніх дітей та

одного із подружжя, забезпеченості житлом в іншому місці

другого із подружжя може залишити будинок у власності од-

ного з подружжя, зобов'язавши його компенсувати чоловікові

або дружині право на частину будинку за рахунок іншого

спільного майна або грошима.

Можливість реального поділу будинку має бути підтвер-

джена висновком експерта. Висновок експерта про можли-

вість поділу будинку може бути обумовлений необхідністю

його переобладнання (добудова додаткового входу, перетво-

рення житлової кімнати у коридор спільного користування

тощо).

По справі за позовом Т. суд відмовив у задоволенні його ви-

моги про поділ 4-поверхового будинку, бо, за висновком екс-

перта, поділити його в натурі неможливо. Згодом рішення

суду було скасоване, оскільки суд не оцінив висновок експер-

та в сукупності з іншими доказами по справі, не з'ясував

можливості перепланування будинку для забезпечення ізо-

льованого користування його частинами.

Цивільний кодекс України законодавче закріпив позицію

судової практики: суд має право відмовити у виділенні частки

будинку одному із співвласників з урахуванням неможливос-

ті поділу його в натурі.

9. Відмова у поділі житлового будинку і виселення з нього -

це різні речі.

Будинок був побудований за час шлюбу і складається із трьох

житлових кімнат та підсобних приміщень. У зв'язку з ро-

зірванням шлюбу частка чоловіка у праві спільної сумісної

власності з урахуванням його поведінки у шлюбі визначена

була як 1/6. За бажанням чоловіка йому було виділено авто-

мобіль і деякі домашні речі. Будинок був виділений дружині.

Позбавившись права власності на житловий будинок як

складової частини спільного майна, колишній чоловік не мо-

РОЗДІЛ II