Глава 10

Стаття 101. Право на відмову від шлюбного договору

1. Подружжя має право відмовитися від шлюбного дого-

вору.

Права та обов'язки, встановлені шлюбним договором,

припиняються в день подання до нотаріуса заяви про від-

мову від нього.

1. Свобода договору, яка повною мірою стосується й шлюб-

ного договору, дає можливість подружжю відмовитися від

нього. Така відмова може бути подана і тими, шлюб між ким

розірваний.

Законодавчою підставою для формулювання права на від-

мову від шлюбного договору була стаття про відмову від пра-

вочину, що вперше закріплена у статті 214 Цивільного кодек-

су України. На думку професора О. В. Дзери, у цій ситуації

мова мала би йти не про відмову від договору, а про його ро-

зірвання.

Але ж відмова від договору і розірвання договору - це різ-

ні правові категорії. Відмова від договору має наслідком дво-

сторонню реституцію, а у разі розірвання договору він втра-

чає чинність лише на майбутнє.

2. Чинність шлюбного договору припиниться з моменту по-

дання до нотаріуса такої заяви, а це означає, що певні мате-

ріальні блага, які були уже за цим договором одержані, не

підлягатимуть поверненню або грошовій компенсації.

Стаття 102. Розірвання шлюбного договору

1. На вимогу одного з подружжя шлюбний договір може

бути розірваний за рішенням суду з підстав, що мають іс-

тотне значення, зокрема в разі неможливості його вико-

нання.

1. Розірвання шлюбного договору можливе тоді, коли жод-

на з його умов не може бути виконана ні у первісному, ні у

зміненому вигляді. До цього можуть призвести різні обстави-

ни, зокрема об'єктивна або суб'єктивна неможливість їх ви-

конання. Об'єктивна неможливість виконання може бути зу-

мовлена, наприклад, знищенням майна, яке давало доходи, а

суб'єктивна - каліцтвом, важкою хворобою, що виключає

212

Стаття 103

можливість вчинення одним із подружжя дій особистого ха-

рактеру.

2. Право вимагати розірвання шлюбного договору надано

одному з подружжя.

Якщо дружина чи чоловік визнані недієздатними, відпо-

відний позов може бути поданий опікуном або органом опіки

та піклування.

Позивач має довести, що підстава, яка викликала потребу

розірвання шлюбного договору, має істотне значення.

Вимога про розірвання договору може бути подана, наприк-

лад, у разі знищення майна, банкрутства особи, яка займалася

підприємництвом, інвалідністю одного із подружжя, в резуль-

таті чого умова про передання ним половини майна чи надання

утримання не може бути виконана.

Стаття 103. Визнання шлюбного договору недійсним

1. Шлюбний договір на вимогу одного з подружжя або

іншої особи, права та інтереси якої цим договором поруше-

ні, може бути визнаний недійсним за рішенням суду з під-

став, встановлених Цивільним кодексом України.

1. Шлюбний договір стає недійсним у разі недійсності шлю-

бу, без спеціального рішення суду про це, тобто автоматично.

2. За рішенням суду шлюбний договір може бути визнаний

недійсним з багатьох підстав, а саме:

1) якщо його зміст не відповідає вимогам закону (зокрема,

якщо в ньому позбавлено права на аліменти дитину або того з

подружжя, хто є непрацездатним, чи права одного з подруж-

жя на щонайменшу частку у майні, набутому за час шлюбу);

2) якщо шлюбний договір було укладено особою, яка була

недієздатною або у зв'язку з психічним розладом здоров'я не

усвідомлювала значення своїх дій і (або) не могла керувати

ними;

3) якщо шлюбний договір було укладено в результаті фізич-

ного чи психічного насильства (примусу, залякування, погроз);

4) якщо особа уклала шлюбний договір через тяжкі обста-

вини, на вкрай невигідних для неї умовах. Мова може йти,

наприклад, про вагітну жінку, умовою реєстрації шлюбу з

213

РОЗДІЛ II