Глава 14. Права батьків і дітей на майно

Стаття 173. Роздільність майна батьків і дітей

1. Батьки і діти, зокрема ті, які спільно проживають,

можуть бути самостійними власниками майна.

2. При вирішенні спору між батьками та малолітніми,

неповнолітніми дітьми, які спільно проживають, щодо на-

352

Стаття 174

лежності їм майна вважається, що воно є власністю бать-

ків.

1. У статті 77 КпШС, аналогічній за назвою із статтею 173

СК, було записано: лЗа життя батьків діти не мають права на

їх майно, так само як і батьки не мають права на майно

дітейы.

Ця норма була більш ніж спірною. Малося, певно, на увазі,

що діти одержать право власності на майно батьків лише піс-

ля смерті батьків, а отже, за життя батьків претендувати на

нього не можуть.

Однак обсяг прав на майно не вичерпується правом власно-

сті. Для дітей важливим є також право користування батьків-

ським майном: від побутових речей до квартири чи будинку.

2. Стаття 173 СК побудована на інших засадах. Для виправ-

дання старої назви у частині першій статті 173 СК наголоше-

но на тому, що мати, батько та дитина можуть бути самостій-

ними власниками майна. Хоча це право випливає із загальної

цивільної правоздатності і додаткового наголошення на ньо-

му не потребує, однак таке дублювання є виправданим: стат-

тя підкреслює право щонаймолодшої дитини бути власником.

3. У частині другій статті 173 СК сформульована правова

презумпція, яка віддає відповідні пріоритети батькам чи од-

ному із них. Тому якщо при поділі майна, набутого за час

шлюбу, мати чи батько посилатимуться на те, що певне май-

но є власністю дитини, а не спільною власністю подружжя, їм

належить це довести.

Стаття 174. Право власності дитини на майно, призначене

для її розвитку, навчання та виховання

1. Майно, придбане батьками або одним із них для за-

безпечення розвитку, навчання та виховання дитини

(одяг, інші речі особистого вжитку, іграшки, книги, музич-

ні інструменти, спортивне обладнання тощо), є власністю

дитини.

1. Відповідно до частини другої статті 150 СК, батьки зобо-

в'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духов-

ний та моральний розвиток.

23 3-132

353

РОЗДІЛ III

Глава 14

Для виконання цього обов'язку батьки забезпечують дити-

ну одягом, книгами, спортивним інвентарем, канцелярським

приладдям тощо.

Хто є власником цього майна? Відповіді на це питання у

законі не було. У Переліку видів майна громадян, на яке не

може бути звернене стягнення по виконавчих документах (до-

даток № 1 до Цивільного процесуального кодексу України

1963 р.) таким майном названо лвсі дитячі речіы. Аналогічна

норма включена була до Закону України лПро виконавче про-

вадженняы1. Однак у жодному з цих нормативних актів дитя-

чі речі не були названі власністю дитини.

2. Виконуючи свої обов'язки щодо дитини, батьки постійно

купують для дитини речі, необхідні для її духовного і фізич-

ного розвитку.

Стаття 174 СК вперше законодавче проголосила: все те

майно, яке придбане дитині для індивідуального користуван-

ня, є її власністю. Юридичним фактом, який зумовлює виник-

нення у дитини права власності, є передача певної речі у її

користування.

3. Якщо в сім'ї є кілька дітей, то окремі речі, призначені

для їх духовного чи фізичного розвитку, можуть бути їхньою

спільною власністю (наприклад, піаніно, спортивний велоси-

пед чи комп'ютер).

4. Якщо певна річ подарована дитині на день народження

чи з іншої нагоди, право власності дитини на неї є незапереч-

ним, як таке, що виникло на підставі договору дарування.

5. Якщо мати продає дитячий візок чи одяг, з якого вирос-

ла дитина, вона діє не як власник, а як законний представник

дитини - власника речі.

6. Норма статті 174 СК є проявом поваги до дитини. Вона

сприятиме вихованню у дитини почуття власника, шанобли-

вого ставлення до всього того, що є результатом праці матері

та батька.

7. Норма статті 174 СК матиме вагоме значення при поділі

майна подружжя: на те, що є власністю дитини, ніхто з них

претендувати не має права.

1 ВВР. - 1999. - № 24. - Ст. 207.

ЗК4

Статті 175, 176

Стаття 175. Право спільної сумісної власності батьків і ді-

тей

1. Майно, набуте батьками і дітьми за рахунок їхньої

спільної праці чи спільних коштів, належить їм на праві

спільної сумісної власності.

1. У статті 17 Закону України лПро власністьы1 було визна-

но можливість існування так званої лсімейноїы власності,

тобто власності всіх або більшості осіб, які проживають од-

нією сім'єю. Така власність трактувалася як спільна сумісна,

якщо інше не було встановлено письмовою угодою між ними.

Разом із однокласниками тринадцятирічний Ю. після занять

у школі займається дитячим бізнесом - миє автомобілі.

Його місячний заробіток набагато перевищує заробіток

батьків. Згодом батьки на спільні кошти придбали нові меб-

лі, інші цінні речі. Кому вони належать?

У статті 175 СК міститься відповідь на це запитання. Мож-

на сумніватися у тому, що дитина судитиметься з батьками з

приводу цих речей, але зовсім не виключено, що, вимагаючи

поділу майна, один із батьків зажадає половину.

2. Стаття 175 СК спрямована на утвердження поваги до ди-

тини, на захист її від експлуатації. Вона виховуватиме повагу

до праці кожного, хто піклується про сім'ю.

Стаття 176. Права батьків та дітей щодо користування май-

ном

1. Батьки зобов'язані передати у користування дитини

майно, яке має забезпечити її виховання та розвиток.

2. Права батьків та дітей на користування житлом, яке

є власністю когось із них, встановлюються законом.

1. У статті 176 СК йдеться про батьків та дітей, які спільно

проживають. Мати, батько, діти можуть бути самостійними

власниками. Кількісне розмаїття в одному будинку власників

та майна, що їм належить, не може не викликати потреби ре-

гулювання відносин між ними.

1 ВВР УРСР. - 1991. - № 20. - Ст. 249.

.Чий

РОЗДІЛ III