Глава 10

обставинами: тривалістю спільного проживання, наявністю

дітей, продовженням навчання тощо.

2. Якщо у шлюбному договорі визначено лише розмір

аліментів, право на аліменти виникне за наявності загальних

підстав, відповідно до статті 75 СК.

3. Сторони можуть домовитися про припинення права на

утримання, з виплатою грошової компенсації, тобто про ви-

плату своєрідного грошового відступного.

4. У статті 99 СК подані лише основні варіанти домовленос-

ті про утримання.

Сторони можуть включити до шлюбного договору й інші

умови. Однак у шлюбному договорі не може бути умови, за

якою особа позбавляється того права на утримання, яке вона

має за законом, або іншим чином порушуються її інтереси.

Тому умова договору, за якою, наприклад, дружина буде ма-

ти право на аліменти лише у разі перебування у шлюбі протя-

гом не менше десяти років, не буде вважатися дійсною.

Отже, шлюбним договором не можна відібрати у дружини чи

чоловіка того права на утримання, яке визначене законом, або

змінити у гірший бік умови його виникнення чи здійснення.

5. У статті 99 СК встановлена спрощена процедура приму-

сового виконання обов'язку по утриманню. Наділення нота-

ріуса правом вчинення виконавчого напису на шлюбному до-

говорі підтверджує ту обставину, що нотаріус є органом захи-

сту сімейних прав особи.

Стаття 100. Зміна умов шлюбного договору

1. Одностороння зміна умов шлюбного договору не допу-

скається.

2. Шлюбний договір може бути змінено подружжям.

Угода про зміну шлюбного договору нотаріально посвідчу-

ється.

3. На вимогу одного з подружжя шлюбний договір за

рішенням суду може бути змінений, якщо цього вимагають

його інтереси, інтереси дітей, а також непрацездатних пов-

нолітніх дочки, сина, що мають істотне значення.

210

Стаття 100

1. Чи можна змінити шлюбний договір? Чи шлюбний дого-

вір є священним і недоторканним, а тому жодна обставина не

може похитати його змісту? Ствердна відповідь на кожне із

цих запитань має своїх прихильників.

Оскільки шлюбний договір - це договір, він, як і інші до-

говори, не може бути заброньований від зміни життєвих ситу-

ацій, які можуть настати поза волею дружини чи чоловіка.

Саме тому передбачена можливість внесення до шлюбного до-

говору відповідних змін та доповнень.

Забороняється лише одностороння зміна умов шлюбного

договору, тобто за волею лише однієї сторони. Зміна шлюбно-

го договору може бути проведена за волею дружини та чоло-

віка у будь-який час. Якщо після розірвання шлюбу шлюб-

ний договір не втратив чинності, він може бути змінений

колишніми дружиною та чоловіком за спільним волевиявлен-

ням на загальних підставах.

2. Стаття 100 СК допускає можливість внесення змін до

шлюбного договору на підставі рішення суду на вимогу одного з

подружжя. Але це, всупереч позиції професора О. Дзери, не

може вважатися односторонньою зміною умов договору. Для за-

безпечення справедливості суду належить співставити, на-

скільки змінилася ситуація порівняно з тією, яка існувала на

момент укладення шлюбного договору, проаналізувати ваго-

мість нового інтересу позивача і на підставі такої аналітичної

діяльності зробити висновок про відповідність змісту шлюб-

ного договору цьому інтересу. У свою чергу, позивачеві нале-

жить зібрати відповідні докази того, що якби такий інтерес

існував на момент укладення шлюбного договору, він не під-

писав би його.

3. Положення частини третьої статті 100 СК є засобом охо-

рони інтересів слабшої сторони, своєрідною противагою тому,

хто сильніший, пересторогою від його спроб утвердження у

шлюбному договорі свого диктату. Так, якщо у шлюбному до-

говорі було зазначено, що частка дружини у майні, набутому

за час шлюбу, становитиме 1/10, то згодом у разі її важкої

хвороби чи інвалідності дитини, яка залишилася з нею,

дружина мала би підставу для звернення до суду з позовом

про збільшення цієї частки.

14-3-132211

РОЗДІЛ II