Глава 18

У статті 103 КпШС було записано так: лЗа наявності поваж-

них причин ця різниця може бути скорочена під час розгляду

заяви про усиновлення. У разі усиновлення дітей родичами

різниця у віці до уваги не беретьсяы.

Норма частини другої статті 211 СК побудована на інших

засадах: п'ятнадцятирічна вікова різниця - це крайня межа,

відступ від якої за жодних обставин є неможливим.

У зв'язку з тим, що усиновленою може бути і повнолітня

особа, стаття 211 СК визначає вікову різницю між нею та уси-

новлювачем дещо вищою - 18 років.

Отже, не може бути усиновлювачем той, хто старший за

дитину менш ніж на 15 років, або хто старший менш ніж на

18 років від повнолітньої особи, яка бажає бути усиновленою.

4. Норма частини третьої статті 211 СК стосується випад-

ків, коли той, хто може бути усиновленим, не має ні матері,

ні батька або позбавлений їхнього піклування, тобто коли

усиновлювачами виступають одночасно дві особи.

На першому місці закон ставить подружжя, а це означає,

що у разі, коли сироту забажає усиновити подружжя і одна

особа, суд віддасть перевагу саме подружжю, які спільно бу-

дуть виконувати батьківські обов'язки. Закон не допускає

усиновлення дитини двома особами однієї статі.

Дві особи різної статі, якщо вони не є подружжям, не мо-

жуть, за загальним правилом, усиновити дитину. Водночас

формальна відсутність шлюбу між жінкою та чоловіком, які

спільно проживають, не може бути абсолютною перешкодою

для усиновлення ними дитини, яка є, наприклад, родичем од-

ного з них або тривалий час проживає з ними. Пересторога,

що такі особи можуть у будь-який час припинити спільне

проживання не є достатнім аргументом проти надання їм пра-

ва бути усиновлювачами. Адже ніхто не може гарантувати,

що подружжя, яке усиновило дитину, буде і надалі жити

спільно.

5. Норми частини п'ятої статті 211 СК стосуються випад-

ків, коли один із кровних батьків зберігає свій статус, а уси-

новлювачем є особа, яка бажає стати для дитини матір'ю або

батьком. Так, якщо дитина має матір, а батько помер або був

позбавлений батьківських прав, або дав згоду на усиновлен-

412

Стаття 212

ня, усиновлювачем може бути той, хто є її (матері) чоловіком.

І навпаки якщо дитина має кровного батька, а мати померла

чи позбавлена батьківських прав або дала згоду на усиновлен-

ня, чи усиновлення відповідно до статті 219 СК було проведе-

не без її згоди, усиновлювачем може бути його дружина.

Як і в попередній нормі, перевага віддана лшлюбномуы

усиновленню. Водночас, одночасне усиновлення дитини жін-

кою та чоловіком, які проживають у так званому лцивільно-

муы шлюбі, є можливим, якщо, звичайно, це відповідатиме

найвищим інтересам дитини.

6. Норма частини шостої статті 211 СК стосується ситуації,

коли дитина має лише матір або лише батька (другий з бать-

ків невідомий чи помер).

Р. народила дитину не перебуваючи у шлюбі з її батьком. До

суду з позовом про визнання батьківства не зверталася.

Коли дитині виповнилося три місяці, Р. дала згоду на уси-

новлення. Дитина була усиновлена Ж., її далекою родичкою.

У цьому випадку Р. втратила статус матері щодо цієї дити-

ни, а Ж. одержала право та обов'язки її матері.

7. Закон не лімітує ні кількості дітей, які можуть бути од-

ночасно усиновлені однією і тією ж особою, ні загальної кіль-

кості дітей, які можуть бути прийняті в сім'ю на підставі уси-

новлення.

Стаття 212. Особи, які не можуть бути усиновлювачами

1. Не можуть бути усиновлювачами особи, які:

1) обмежені у дієздатності;

2) визнані недієздатними;

3) позбавлені батьківських прав, якщо ці права не були

поновлені;

4) були усиновлювачами іншої дитини, але усиновлення

було скасовано або визнано недійсним з їхньої вини;

5) перебувають на обліку або на лікуванні у психоневро-

логічному чи наркологічному диспансері;

6) зловживають спиртними напоями або наркотичними

засобами;

7) не мають постійного місця проживання та постійного

заробітку (доходу);

41 Я

РОЗДІЛ IV