Глава 4

Музика, спів, спеціальні урочисті сценарії - все це еле-

менти реєстрації шлюбу в урочистій обстановці. Для реєстра-

ції шлюбу в урочистій обстановці потрібна згода наречених.

Урочиста ж реєстрація шлюбу - це неодмінний елемент дер-

жавної його реєстрації, який не залежить від волі жінки та

чоловіка.

6. Документом, який засвідчує державну реєстрацію шлюбу,

е свідоцтво про шлюб, а не свідоцтво про одруження, як зазна-

чено у Правилах. Свідоцтво про шлюб має видаватися в мо-

мент державної реєстрації шлюбу. Затримка з видачею свідо-

цтва після державної реєстрації шлюбу (відсутність бланків

чи їх пошкодження) не є підставою для визнання реєстрації

шлюбу нечинною. Тому свідоцтво про шлюб є лише правопід-

тверджуючим, а не правовстановлюючим документом.

Стаття 28. Заява про реєстрацію шлюбу

1. Заява про реєстрацію шлюбу подається жінкою та чо-

ловіком до будь-якого державного органу реєстрації актів

цивільного стану за їхнім вибором.

2. Заява про реєстрацію шлюбу подається жінкою та чо-

ловіком особисто.

3. Якщо жінка і (або) чоловік не можуть через поважні

причини особисто подати заяву про реєстрацію шлюбу до

державного органу реєстрації актів цивільного стану, таку

заяву, нотаріально засвідчену, можуть подати їх представ-

ники. Повноваження представника мають бути нотаріаль-

но засвідчені.

4. Якщо реєстрація шлюбу у визначений день не відбу-

лася, заява про реєстрацію шлюбу втрачає чинність після

спливу трьох місяців від дня її подання.

1. Жінка і чоловік подають до органу реєстрації актів ци-

вільного стану заяву про реєстрацію шлюбу, а не заяву про ре-

єстрацію одруження. Прикро, що в Правилах реєстрації актів

цивільного стану використовуються одночасно обидві назви

цього документа.

2. За статтею 173 КпШС заява про реєстрацію шлюбу могла

бути подана лише за місцем проживання нареченої або наре-

82

Стаття 28

ченого чи їхніх батьків. У сучасних умовах швидкої передачі

інформації, створення єдиної бази даних таке обмеження

втратило сенс. Тому не буде перешкод для тих, хто, скажімо,

проживає у Львові, але бажає зареєструвати свій шлюб у міс-

ті Києві. Проте законом може бути встановлений збільшений

розмір державного мита за реєстрацію шлюбу у столиці чи в

обласному центрі не за місцем проживання осіб. Запрова-

дження такої новели не дає підстав для занепокоєння щодо

можливого приховання факту реєстрації шлюбу.

3. Заява про реєстрацію шлюбу має бути підписана жінкою

та чоловіком і подана ними до органу реєстрації актів цивіль-

ного стану особисто. Окремим законом буде визначено поря-

док підписання такої заяви тим, хто через фізичні вади не мо-

же зробити цього власноручно.

Зупинення дії Сімейного кодексу викликало першу пробле-

му: як має вирішитися питання з тими, які, навчаючись чи

працюючи, наприклад, у Києві, але не маючи документа про

проживання у столиці, подали заяву про реєстрацію шлюбу у

Києві.

Оскільки Сімейний кодекс діяв з 1 по 10 січня 2003 р., ті,

що подали заяви про реєстрацію шлюбу відповідно до части-

ни першої статті 28 СК, діяли відповідно до наданого їм пра-

ва, а тому мали право на реєстрацію шлюбу за місцем подан-

ня заяви.

4. У частині третій статті 27 СК міститься досить складна,

але виправдана процедура подання заяви про реєстрацію

шлюбу через представника. Ця новела викликала заперечен-

ня: відсутнього не можна буде ознайомити з його правами та

обов'язками, з'ясувати, чи має він інформацію про стан здо-

ров'я нареченої. Однак вага аргументів не була достатньою

для відмови від неї.

Перебування за кордоном, на морському судні, в лікарні, в

місцях позбавлення волі тощо може перешкодити особистому

поданню заяви. Не зможе подати такої заяви особисто й інва-

лід, позбавлений можливості рухатися. Виходом із ситуацій

стануть послуги представника. У статті допущено процесу-

альне (процедурне) представництво: представник уповнова-

жується лише на подання заяви про реєстрацію шлюбу. По-

83

РОЗДІЛ II_____________________________Глава 4

дання такої заяви через представника не може трактуватися

як спосіб приховування перешкод до реєстрації шлюбу чи йо-

го фіктивності.

5. Якщо наречені або хтось із них не з'явились у день, ви-

значений для реєстрації шлюбу, це не робить відповідну за-

яву нечинною, а лише дає підставу припускати про відмову

від шлюбу.

Чинність заяви про реєстрацію шлюбу припиняється після

трьох місяців. Отже, наречені матимуть право вимагати реєс-

трації шлюбу після спливу одного місяця ще протягом двох

місяців. Сімейний кодекс України не передбачає ні зупинен-

ня, ні продовження строку чинності заяви про реєстрацію

шлюбу. Це може бути встановлено спеціальним законом. А до

його прийняття спірне питання може бути вирішене за допо-

могою аналогії права.

Стаття 29. Ознайомлення осіб, які подали заяву про реєст-

рацію шлюбу, з їхніми правами та обов'язками

1. Орган державної реєстрації актів цивільного стану

зобов'язаний ознайомити осіб, які подали заяву про реєст-

рацію шлюбу, з їхніми правами та обов'язками як майбут-

ніх подружжя і батьків та попередити про відповідальність

за приховання перешкод до реєстрації шлюбу.

1. Ознайомлення наречених з їхніми правами та обов'язка-

ми як майбутнього подружжя і батьків та відповідальністю за

приховання перешкод до реєстрації шлюбу може здійснювати-

ся по-різному: шляхом усного роз'яснення відповідних поло-

жень Сімейного кодексу України та Кримінального кодексу

України, надання їм витягів з цих законодавчих актів, ство-

рення можливості придбання спеціальної літератури тощо. <

Спеціальними нормативно-правовими актами можуть бути

встановлені вимоги щодо оформлення приміщення органу ре-

єстрації актів цивільного стану відповідною наглядною ін-

формацією.

2. Якщо заява про реєстрацію шлюбу вручається представ-

ником, то йому для передання одному із наречених мала би

вручатися відповідна юридична пам'ятка. У цьому випадку

84

Стаття ЗО

наречені можуть бути ознайомлені з їхніми правами та обо-

в'язками й безпосередньо перед реєстрацією шлюбу.

Стаття ЗО. Взаємна обізнаність осіб, які подали заяву про

реєстрацію шлюбу, про стан здоров'я

1. Особи, які подали заяву про реєстрацію шлюбу, по-

винні повідомити одна одну про стан свого здоров'я.

2. Держава забезпечує створення умов для медичного

обстеження осіб, які подали заяву про реєстрацію шлюбу.

3. Порядок здійснення медичного обстеження осіб, які

подали заяву про реєстрацію шлюбу, встановлює Кабінет

Міністрів України.

4. Результати медичного обстеження є таємницею і по-

відомляються лише особам, які подали заяву про реєстра-

цію шлюбу.

5. Приховання тяжкої хвороби, а також хвороби, небез-

печної для другого з подружжя, їхніх нащадків, може бути

підставою для визнання шлюбу недійсним.

1. Як було записано у статті 18 КпШС, лособи, які одружу-

ються, мають бути взаємно обізнані про стан здоров'я один

одногоы. Стаття ЗО Сімейного кодексу дещо змінює акценти:

кожен зобов'язаний повідомити один одному про свій стан

здоров'я. Тобто таке повідомлення стає юридичним обов'яз-

ком, невиконання якого може мати серйозну правову санк-

цію - визнання шлюбу недійсним.

2. У цій статті реалізовані численні пропозиції про створен-

ня умов для медичного обстеження осіб, які подали заяву про

розірвання шлюбу. Адже наречені часто не мають щонаймен-

шої інформації про стан здоров'я один одного. Епідемія тубер-

кульозу, різке зростання венеричних захворювань та кількос-

ті ВІЛ-інфікованих осіб (у 1995 р. в Україні від СНІДу

померло 20 осіб, а у 2000 р. - 415) робить медичне обстежен-

ня наречених особливо актуальним1.

3. У першій редакції статті передбачалося обов'язкове про-

ведення медичного обстеження наречених. Опоненти цієї норми

Див.: Про становище сімей в Україні. Державна доповідь за підсум-

ками 2000 р. - К., 2002. - С. 43.

85

РОЗДІЛ II