Глава 18

Якщо С., яка народила дитину, не перебуваючи у шлюбі, да-

ла згоду на усиновлення дитини іншою жінкою, то з моменту

здійснення усиновлення (стаття 225 СК) вона, залишаючись

біологічною матір'ю, втрачає правовий статус матері щодо

цієї дитини.

Окрім цього, втратять права та обов'язки щодо цієї дити-

ни її баба, дід, рідні брати та сестри.

Таке правило не завжди є розумним та справедливим. Уси-

новлення брата чи сестри не робить їх біологічно чужими, а

тому щодо них зберігається заборона шлюбу, встановлена час-

тиною другою статті 26 СК.

2. Норма, закріплена в абзаці другому частини першої

статті 232 СК, стосується випадків, коли дитина, відповідно

до частини другої статті 219 СК, усиновлена лише однією осо-

бою. Якщо її усиновила жінка, то можуть бути збережені пра-

ва та обов'язки батька, і навпаки, якщо усиновлює таку дити-

ну лише чоловік, можуть бути збережені права та обов'язки

матері дитини. Таке збереження правового зв'язку можливе

лише за бажанням усиновлювача.

3. Усиновлення називається лнеповнимы, якщо за законом

не втрачається правовий зв'язок між дитиною та її родичами

за походженням - бабою, дідом, братами, сестрами.

Стосовно правового зв'язку між рідними матір'ю і (або) ба-

тьком та дитиною, то він втрачається завжди.

Приводом до запровадження лнеповногоы усиновлення бу-

ла конкретна життєва ситуація.

С. втратила дочку, яка мала двох маленьких дітей. Через де-

який час батько цих дітей одружився. Оскільки на усинов-

лення згоди бабусі не вимагається, виникла реальна загроза

іншої драми: припинення між нею та внуками правового

зв'язку, а отже, права спілкування з ними та права брати

участь у їх вихованні.

4. Відповідно до частини третьої статті 232 СК лнеповнеы

усиновлення пов'язане з трьома передумовами:

444

Стаття 233

1) смертю (оголошенням померлим) одного з батьків дити-

ни або визнанням його недієздатним;

2) вступом у повторний шлюб другого з батьків;

3) усиновленням дитини другою дружиною, другим чоло-

віком батька, матері дитини.

Правовий зв'язок усиновленої дитини може бути збереже-

ний лише з її найближчими родичами: бабою, дідом, рідними

братами та сестрами.

Норма частини другої статті 232 СК - це лише лперша лас-

тівкаы. Немає сумніву в тому, що життя викличе потребу роз-

ширення сфери неповного усиновлення.

5. Припинення правового зв'язку між усиновленою дити-

ною та її батьками, а також іншими родичами за походжен-

ням - це лише один із наслідків усиновлення.

Слідом за ним одномоментно наступає інший - виникнен-

ня особистих і майнових прав та обов'язків між дитиною та

усиновлювачами, а також між дитиною (яка стала внучкою,

внуком, сестрою, братом) і батьками усиновлювача, його рід

ними дітьми. Майбутні діти усиновленої особи вважатимуться

внуками усиновлювача.

6. Усиновлювачі одержують правовий статус матері, бать-

ка, а усиновлені - правовий статус дитини (сина, дочки).

Обсяг прав та обов'язків щодо дитини усиновлювачів та

рідних батьків є однаковим навіть тоді, коли усиновлювачі не

записані матір'ю, батьком дитини.

Усиновлювачі не мають права на покриття витрат на вихо-

вання та утримання дитини, хоча морально-етичних пере-

шкод для надання їм такого права немає.

Усиновлена особа має такі ж права та обов'язки щодо при-

браних матері, батька, як і рідні діти.

Стаття 233. Внесення змін до актового запису про народжен-

ня дитини, яка усиновлена

1. На підставі рішення суду про усиновлення в актовий

запис про народження дитини або повнолітньої особи дер-

жавний орган реєстрації актів цивільного стану вносить

відповідні зміни і видає нове Свідоцтво про народження з

урахуванням цих змін.

445

РОЗДІЛ IV