4. Додержання строків досудового слідства.

Строки досудового слідства виконують функцію дисциплінування щодо посадових осіб, які його здійснюють.

Якимось крайнім строком досудове слідство не обмежено, але в будь-якому разі його має бути закінчено швидко.

До строків досудового слідства зараховують час із моменту:

• порушення кримінальної справи;

• встановлення органом дізнання особи, яка вчинила злочин, до моменту прийняття у справі кінцевого рішення.

Досудове слідство має бути закінчено протягом 2 місяців. Однак за наявності відповідних підстав його може бути продовжено:

• до 3 місяців — районним, міським (і прирівняним до них) прокурором у разі неможливості закінчити розслідування;

• до 6 місяців — обласним (і прирівняним до нього) прокуро­ром в особливо складних справах;

• далі продовжувати строк досудового слідства можуть лише Генеральний прокурор України або його заступники у виняткових випадках (в межах строків давності притягнення до кримінальної відповідальності).

При поверненні судом справи для провадження додаткового роз­слідування, а також відновленні закритої справи строк додаткового слідства встановлює прокурор, який здійснює нагляд за слідством, в межах одного місяця з моменту прийняття справи до провадження. Надалі зазначений строк продовжують на загальних підставах.

5. Взаємодія слідчого з органом дізнання.

Взаємодія слідчого з органом дізнання — це основана на вимогах закону, узгоджена за цілями, місцем, часом діяльність незалежних суб'єктів кримінального процесу (слідчого та органу дізнання), спрямована на вирішення завдань розслідування злочинів.

Слідчий і орган дізнання діють у межах своєї компетенції. Єдині цілі досягаються узгодженими діями цих суб'єктів із використанням притаманних для кожного із них методів і засобів.

Мета узгодженої діяльності слідчого та органу дізнання як її бажаний результат є спільною для цих органів, бо за наявності різних цілей є неможливим сам факт узгодженості дій.

Для досягнення спільної мети існує потреба в узгодженні також місця і часу дій (наприклад одночасне провадження слідчої дії).

В окремих випадках місце і час не узгоджують (наприклад, при провадженні дій, що належать до виключної компетенції суб'єкта взаємодії. Зокрема, слідчий не може бути присутнім під час про­вадження органом дізнання оперативно-розшукових дій). У цьому разі узгоджують мету провадження дій.

Процесуальними формами взаємодії слідчого з органом дізнання є:

1. вжиття органом дізнання оперативно-розшукових заходів із метою встановлення особи, яка вчинила злочин, та інформування слідчого (в письмовій формі) про результати оперативно-розшукових заходів, здійснених на досягнення цієї мети (ч. З ст. 104 КПК);

2. виконання органом дізнання доручень і вказівок слідчого щодо провадження слідчих і розшукових дій (ч. З ст. 114 КПК).

Доручення слідчого органові дізнання — це покладання слідчим на орган дізнання обов'язку провести конкретні слідчі або розшукові дії.

Вказівка слідчого органові дізнання — це керівна настанова (порада) слідчого, адресована органові дізнання, щодо того, як саме виконувати доручені дії, на що треба звернути увагу при їх провадженні, як зафіксувати одержаний результат, яких дій вжити за неочікуваного результату тощо;

3) допомога органів дізнання слідчому на його вимогу при про­вадженні окремих слідчих дій (ч. 3 ст. 114 КПК).

Вимога слідчого, звернена до органу дізнання, — це висловлена в категоричній формі пропозиція надати допомогу при провадженні слідчої дії.

Ця форма взаємодії слідчого з органом дізнання реалізується шляхом:

• безпосередньої участі працівників органів дізнання в про­вадженні слідчої дії (наприклад спостереження за поведінкою присутніх під час обшуку осіб);

• сприяння слідчому у здійсненні ним заходів процесуального примусу (наприклад припинення опору слідчому з боку окремих осіб);

4. виконання органом дізнання постанов слідчого про привід учасників досудового слідства (потерпілого, свідка, підозрюваного, обвинуваченого), які ухиляються від явки за викликом (ч. 2 ст. 70, ч. З ст. 72, статті 135, 136 КПК);

5. виконання органом дізнання постанови слідчого про розшук обвинуваченого (ст. 139 КПК).

Вирішуючи питання про необхідність взаємодії з органом дізнан­ня, слідчий повинен діяти за принципом "не доручай іншим те, що можеш зробити сам".

6. Направлення слідчим окремих доручень (ст. 118 КПК). Окремі доручення слідчого — це доручення, які він дає слідчим або органам дізнання інших районів.

Оформлюють окреме доручення офіційним листом на ім'я прокурора, начальника слідчого відділу або начальника органу дізнання.

Строк виконання окремого доручення слідчого — 10 днів.

Посадових осіб, винних у невиконанні окремого доручення або у невчасному його виконанні, притягають до дисциплінарної від­повідальності.

У межах міста або району слідчий зобов'язаний провадити всі слідчі дії особисто.