Методичні рекомендації

Касаційне провадження — це стадія кримінального процесу, змістом якої є перегляд (перевірка) за касаційними скаргами та касаційними поданнями сторін рішень місцевих судів, що набрали чинності, та рішень апеляційних судів, постановлених ними по першій або по другій інстанції, що не набрали чинності.

Право учасників кримінального процесу на касаційне оскар­ження судового рішення регламентовано п. 8 ч. 3 ст. 129 Конститу­ції України, ст. 12 Закону України "Про судоустрій України" та главою 31 КПК.

Касаційне провадження не є обов'язковою стадією криміналь­ного процесу. Вона виникає та існує тільки в результаті реалізації кимсь із представників сторін свого диспозитивного права на оскар­ження рішення суду першої чи другої інстанції.

Значення стадії касаційного провадження розкривають такі поло­ження:

1. це є гарантія від незаконного і необґрунтованого засудження підсудного або, навпаки, від залишення непокараними осіб, які вчинили злочини;

2. ця стадія є гарантією прав і законних інтересів не тільки підсудного, а й потерпілого, цивільного позивача та інших учасни­ків кримінального процесу;

3. касаційне провадження є формою судового контролю за діяль­ністю судів нижчого рівня, а тому формує однакове застосування ними законів на всій території України;

4. воно формує єдину судову політику, сприяючи підвищенню якості досудового провадження і судового розгляду кримінальних справ;

5. сприяє тому, щоб не було звернено до виконання незаконні та необґрунтовані рішення апеляційних судів і припинено виконан­ня незаконних і необґрунтованих рішень місцевих судів. Причому в деяких випадках суддя касаційного суду може зупинити виконання судового рішення ще до його перегляду (ч. 3 ст. 388 КПК);

6. забезпечує виправлення помилок, яких припустилися суди першої та (або) другої інстанції.

Провадження в касаційній інстанції здійснюється за такими за­гальними положеннями.

1. Свобода касаційного оскарження судових рішень. Зміст цього по­ложення полягає в тому, що право на оскарження рішення судів першої та (або) другої інстанції є диспозитивним правом учасників (сторін), яким вони можуть вільно скористатися. Причому свобода учасників виявляється у самостійному вирішенні питання як про подання касації, так і про її зміну, доповнення та відкликання.

2. Перевірка як законності, так і обґрунтованості рішення судів першої та (або) другої інстанції. Суд касаційної інстанції перевіряє:

• правильність встановлення фактичних обставин справи;

• правильність застосування кримінального закону;

• дотримання норм кримінально-процесуального закону.

3. Перевірка законності та обґрунтованості судового рішення тільки в межах поданої касації. Це загальне положення має винятки:

• не перевіряють висновки суду першої інстанції щодо фактич­них обставин кримінальної справи, які ніхто у судовому засіданні не оспорював і стосовно яких докази не досліджували;

• якщо розгляд касації дає підстави для прийняття рішення на користь осіб, щодо яких касації не надійшли, касаційний суд зо­бов'язаний прийняти таке рішення (ч. 2 ст. 395 КПК).

4. Активна позиція касаційного суду у доказуванні:

• обов'язок касаційного суду прийняти від осіб, що подали каса­цію, документи, яких не було у справі (ч. 1 ст. 393 КПК);

• можливість витребування нових матеріалів (ч. 2 ст. 393 КПК).

5. Заборона провадити судове слідство (ч. 1 ст. 393 КПК).

6. Заборона погіршення — це недопустимість погіршення стано­вища засудженого, виправданого порівняно із положенням, встанов­леним вироком місцевого чи апеляційного суду. Винятків із цього загального положення в кримінально-процесуальному законі немає. Такі рішення суд касаційної інстанції не може постановити навіть за умови, що в касації прокурора, потерпілого чи його представника ставилося питання про скасування вироку саме з цих підстав.

7. Короткостроковість термінів подання касації є відносною.

Касаційні скарги і подання на: вироки, ухвали і постанови апеля­ційного суду, постановлені ним як судом першої інстанції, в апеля­ційному порядку, можуть бути подані протягом 1 місяця з моменту проголошення вироку чи оголошення ухвали або постанови, які оскаржують, а засудженим, який перебуває під вартою, — в той самий строк з моменту вручення йому копії вироку чи постанови.

Касаційні скарги і подання на: вироки та постанови районного (міського), міжрайонного (окружного) судів, військових судів гар­нізонів, ухвали апеляційного суду, постановлені щодо цих вироків та постанов, можуть бути подані протягом 6 місяців із моменту набрання ними законної сили.

8. Розгляд справ у суді касаційної інстанції відбувається у відкри­тому засіданні (за винятком випадків, передбачених ст. 20 КПК).

9. Обов'язковість виконання вказівок суду касаційної інстанції для судів нижчого рівня, прокурора та органів розслідування.

10. Недопустимість перегляду в касаційному порядку рішень, ухвалених судами в межах стадії досудового слідства (про обшук, взяття під варту та ін.).

Завдання стадії:

1. виявлення помилок матеріального (кримінально-правового) і процесуального характеру, допущених місцевими і (або) апеляцій­ними судами при постановленні рішень у кримінальних справах;

2. вжиття передбачених законом заходів до усунення виявлених помилок шляхом скасування або зміни незаконних і необґрунтованих рішень місцевих та (або) апеляційних судів.

Коло учасників стадії:

1. Суд у складі трьох професійних суддів (ч. 4 ст. 17 КПК):

• колегія суддів палати Верховного Суду України з криміналь­них справ (п. 1 ст. 385 КПК);

• колегія суддів військової палати Верховного Суду України (п. 2 ст. 385 КПК).

2. Особи, які мають право подати касацію.

Касаційні скарги на: вироки, ухвали і постанови апеляційного суду, постановлені ним як судом першої інстанції; вироки і поста­нови апеляційного суду, постановлені ним в апеляційному порядку мають право подати:

• особи, яким надано право на подання апеляцій (ст. 348 КПК);

• прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої чи апеляційної інстанції, чи прокурор, який затвердив обвинувальний висновок.

Касаційні скарги на: вироки та постанови районного (місько­го), міжрайонного (окружного) судів, військових судів гарнізонів; ухвали апеляційного суду, постановлені щодо цих вироків та поста­нов, мають право подати:

1. особи, заінтересовані у вирішенні справи на свою користь: засуджений, його законний представник і захисник — у частині, що стосується інтересів засудженого; виправданий, його законний пред­ставник і захисник — у частині мотивів і підстав виправдання; по­зивач, відповідач або їх представники — у частині, що стосується вирішення позову; потерпілий, його представник — у частині, що стосується інтересів потерпілого.

2. прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої чи апеляційної інстанції, а також Генеральний прокурор України та його заступники, прокурор Автономної Республіки Крим, про­курор області, міст Києва і Севастополя, прирівняні до них проку­рори та їх заступники в межах їх повноважень — незалежно від їх участі в розгляді справи судом першої чи апеляційної інстанції.

3. Прокурор, який є обов'язковим учасником стадії касаційного провадження.

За учасниками касаційного провадження зберігаються всі ті права, що вони їх мали на попередніх стадіях кримінального про­цесу, в тому числі й у стадії апеляційного провадження.

Етапи стадії

1-й етап. Подання касацій.

Касація (касаційне подання, касаційна скарга) — подання про­курора, скарга учасника процесу про скасування або зміну судового рішення в касаційному порядку (п. 19 ст. 32 КПК).

Зміст касаційних скарг і подання мають відповідати вимогам, встановленим законом щодо апеляцій (ст. 350 КПК).

До скарги (подання) додають стільки її копій, щоб їх можна було вручити всім учасникам судового розгляду, інтересів яких вона стосується (цей обов'язок не поширюється на засудженого, який перебуває під вартою).

Процесуальний порядок подання касації на вироки, ухвали і постано­ви апеляційного суду, постановлені ним як судом першої інстанції; ви­роки і постанови апеляційного суду, постановлені ним в апеляційному порядку.

1. Касацію подають:

протягом 1 місяця з моменту проголошення вироку чи оголо­шення ухвали або постанови, які оскаржують, а засуджений, який перебуває під вартою, — в той самий строк із моменту вручення йому копії вироку чи постанови через суд, який постановив вирок чи виніс ухвалу або постанову.

Якщо скаргу чи подання подано пізніше встановленого строку і немає клопотання про його відновлення, скаргу чи подання поста­новою судді визнають такою, що не підлягає розгляду.

Цей строк може бути відновлено у випадках і в порядку, перед­бачених для відновлення строку подання апеляції (ст. 353 КПК).

Протягом зазначеного строку суд зобов'язаний надати сторонам за їх клопотанням можливість ознайомитися з матеріалами кримі­нальної справи.

Наслідком подання касації є зупинення набрання законної сили оскаржуваним рішенням.

Про надходження касаційної скарги чи подання суд, який поста­новив оскаржуване рішення:

• направляє повідомлення особам, інтересів яких стосується ка­сація;

• розміщає на дошці об'яв суду оголошення про надходження касації.

2. Протягом 5 діб із моменту розміщення оголошення на дошці об'яв заінтересовані особи можуть одержати в суді копію касації або ознайомитися з нею в суді.

3. Після цього протягом 5 днів ці особи можуть подати свої за­перечення на касацію до апеляційного суду.

4. Протягом 7 діб апеляційний суд передає справу разом із пода­ною скаргою, поданням і запереченнями на неї до касаційного суду і визначає дату розгляду справи, про що повідомляє сторони у справі.

5. Касаційне подання, касаційну скаргу призначають до каса­ційного перегляду не пізніше 2 місяців з дня їх направлення до каса­ційного суду.

6. Не пізніше ніж за 3 дні до розгляду справи в приміщенні каса­ційного суду вивішують оголошення про час і місце розгляду справи. В необхідних випадках за ухвалою касаційного суду розгляд справи може бути перенесено. Про зміну дати розгляду справи суд каса­ційної інстанції заздалегідь повідомляє осіб, які беруть участь у справі.

7. До початку розгляду справи касаційний суд може прийняти від осіб, які подали касацію, або витребувати з власної ініціативи нові матеріали.

Процесуальний порядок подання касації на вироки та постанови районного (міського), міжрайонного (окружного) судів, військових судів гарнізонів; ухвали апеляційного суду, постановлені щодо цих вироків та постанов.

1. Касацію подають: протягом 6 місяців з моменту набрання ви­роками, ухвалили законної сили безпосередньо до касаційного суду.

Якщо пропущено встановлений строк і немає клопотання про його відновлення, скаргу чи подання постановою судді визнають такою, що не підлягає розгляду.

Цей строк може бути відновлено у випадках і в порядку, перед­бачених для відновлення строку подання апеляції (ст. 353 КПК).

Протягом зазначеного строку:

• справу ніхто не може витребувати із суду, який виконує судове рішення, за винятком суду касаційної інстанції;

• суд зобов'язаний надати сторонам за їх клопотанням можли­вість ознайомитися з матеріалами кримінальної справи.

Подання касаційних скарг не зупиняє набрання законної сили оскаржуваним рішенням.

2. Касацію передають судді касаційного суду, який протягом 15 діб з часу її надходження вирішує питання про витребування справи. Справа не витребується, якщо касація не може бути предметом розгляду суду касаційної інстанції (ч. 2 ст. 388 КПК).

3. Про прийняте рішення суддя виносить постанову, копію якої надсилає прокуророві або особі, яка подала скаргу. Ця постанова не підлягає оскарженню. Відмова у витребуванні справи не перешкоджає витребуванню справи у разі повторного надходження подання чи скарги за умови усунення зазначених в постанові суду недоліків і якщо вони надійшли в межах 6-місячного строку з моменту набрання сили оскаржуваним рішенням або не пізніше 1 місяця з дня одержання копії постанови про відмову у витребу­ванні справи.

4. Одночасно з витребуванням справи за наявності до того під­став суддя може зупинити виконання судового рішення до розгляду подання чи скарги в суді.

5. Суддя призначає справу до розгляду не пізніше 2 місяців із дня ухвалення такого рішення, про що повідомляє прокуророві, а також особам, які подали касацію, а також тим, що мають право на це (ч. 2 ст. 384 КПК), і роз'яснює їм, що вони вправі подати запере­чення на подання чи скаргу або ж подати власні подання, скарги про перегляд справи у касаційному порядку.

6. Не пізніше ніж за 3 дні до розгляду справи в приміщенні каса­ційного суду вивішують оголошення про час і місце розгляду справи. В необхідних випадках за ухвалою касаційного суду розгляд справи може бути перенесено. Про зміну дати розгляду справи суд каса­ційної інстанції заздалегідь повідомляє осіб, які беруть участь у справі.

7. До початку розгляду справи касаційний суд може прийняти від осіб, які подали касацію, або витребувати з власної ініціативи нові матеріали.

8. Кримінальну справу повинна розглянути колегія суддів про­тягом 30 діб із дня надходження справи від судді, який ухвалив рішен­ня про призначення її до розгляду.

2-й етап. Розгляд справи за касацією.

1. Підготовчі дії:

• відкриття судового засідання;

• перевірка явки учасників;

• роз'яснення перекладачеві (якщо є потреба у його залученні до розгляду справи) обов'язків;

• оголошення складу суду.

2. Роз'яснення прав учасникам.

3. Вирішення клопотань (якщо їх було заявлено) і складання у зв'язку з цим ухвали.

4. Доповідь головуючого (чи одного із суддів) по суті оскарже­ного рішення. В цій доповіді суддя:

• повідомляє, ким і в якому обсязі було оскаржено вирок, поста­нову чи ухвалу;

• викладає основні доводи касацій осіб, що їх подали, і запере­чень інших учасників процесу.

5. З'ясування головуючим, чи підтримують касації особи, які їх подали.

6. Ознайомлення головуючим учасників судового розгляду з до­датковими матеріалами (якщо їх подали учасники).

7. Давання пояснень учасниками розгляду.

8. Постановлення рішення в нарадчій кімнаті за правилами постановлення вироку судами першої та другої (апеляційної) ін­станцій і оформлення його ухвалою.

8. Оголошення ухвали.

10. Звернення ухвали до виконання. Для виконання ухвали касаційного суду справу надсилають до суду першої інстанції не пізніше 5 діб після її розгляду.