Питання для самоконтролю

1. Що є джерелом кримінально-процесуального права?

2. Які нормативні акти є формою кримінально-процесу­ального права?

3. Яка роль Конституції України як джерела кримінально-процесуального права?

4. Які ви знаєте міжнародні багатосторонні договори (між­народно-правові акти: декларації, пакти, конвенції), які регулюють кримінально-процесуальні відносини і згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою Украї­ни (ратифіковані)?

5. Які є основні закони, що регламентують кримінальне су­дочинство України?

6. Якою є структура Кримінально-процесуального кодексу України? Коли він був прийнятий та введений в дію?

7. Яке значення мають рішення Конституційного Суду України для регулювання кримінально-процесуальних відносин?

8. Яке значення для кримінального судочинства мають рішення Європейського суду з прав людини?

9. У чому полягає суть і значення для кримінального судо­чинства роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що містяться у його постановах?

10. На кого поширюються і яке значення мають для кримі­нального процесу накази та інші акти нормативного ха­рактеру Генерального прокурора України?

11. Які є види кримінально-процесуальних норм?

11. Яке співвідношення кримінально-процесуальної норми і статті кримінально-процесуального закону?

11. Якою є структура кримінально-процесуальної норми?

11. Чи допускається застосування кримінально-процесуаль­ного закону за аналогією?

12. На якій території діє кримінально-процесуальний закон України?

11. Як він діє в часі?

11. На яких осіб поширює свою дію кримінально-процесуаль­ний закон України?

12. Чи має кримінально-процесуальний закон зворотну силу?

13. У чому полягає суть імунітету посадових осіб, що вико­нують особливі за своєю вагою і значенням функції у державі, і які це посадові особи? В чому виявляється цей вид імунітету?

14. Які ви знаєте імунітети стосовно дії кримінально-проце­суального закону України, пов'язані з міжнародними відносинами?

Задачі і завдання

1. 10 жовтня 1960 р. Лимаренкові було пред'явлено обвину­вачення у вчиненні злочину, передбаченого ст. 127 КК УРСР 1927 р. (спекуляція). Під час проведення попереднього розслі­дування у нього було вилучено 5 000 крб. та дві ощадні книжки з вкладом на загальну суму 4 000 крб. Під вартою Лимаренко не перебував. Після пред'явлення йому матеріалів попередньо­го розслідування для ознайомлення він перейшов на нелегаль­не становище. Лише в кінці 1961 р. він був затриманий, а 10 квітня вироком народного суду Залізничного району м. Львова був засуджений до трьох років позбавлення волі. Цим же вироком у відповідності зі ст. 78 та п. 4 ст. 84 і п. 2 ст. 324 КПК УРСР 1960 р. знайдені у нього гроші і вклади в ощадних касах були конфісковані.

Захисник Лимаренка подав касаційну скаргу на вирок су­ду, в якій, крім строку покарання, заперечував правомірність конфіскації грошей і вкладів. На думку захисника, застосуван­ня конфіскації в цьому випадку суперечить закону, який діяв у момент вчинення злочину Лимаренком. Стаття 50 КПК УРСР 1927р., на відміну від ст. 78 КПК України 1960 р., стверджував він, не включала до числа речових доказів гроші та інші цінності, які придбані злочинним шляхом. Крім того, ст. 306 КПК УРСР 1927 р. (вказуючи, що речі, які здобуті злочином і не є речовими доказами в справі, повинні бути повернуті власни­кові) також нічого не говорить про гроші та інші цінності.

Таким чином, на думку захисника, суд неправильно засто­сував статті 78, 81 та 324 КПК України 1960 р., надавши зако­ну зворотної сили і тим самим погіршивши становище засудженого.

- Чи були допущені судом порушення закону?

- Розкажіть про дію кримінально-процесуального закону в часі.

- Чи має кримінально-процесуальний закон зворотну силу?

2. Коли вступає в законну силу кримінально-процесуальний закон:

а) негайно після його опублікування в офіційних друкованих виданнях;

б) через 10 днів із часу опублікування;

в) після опублікування в пресі, але з дня, який вказано в за­коні;

г) через 10 днів із часу публікації закону в офіційних друкованих виданнях, якщо в самому законі (або постанові парламенту про порядок введення його в дію) немає іншої вказівки про введення його в дію, але не раніше дня його опублікування.

Чи може бути така ситуація, що опублікований закон вво­диться в дію лише частково (певні норми діють з іншого часу)? Якщо така ситуація можлива, наведіть приклад.

3. Теплохід «Михайло Шолохов», маючи прописку Одеського порту, здійснював круїз до Талліна (Естонія). Коли теплохід пе­ребував у Балтійському морі, на ньому було вчинено крадіжку цінних особистих речей у туриста Волкова. Викрадені речі були виявлені у матроса Бувалого. Капітан теплохода порушив кримінальну справу, провів дізнання і після прибуття судна в Одесу передав матеріали справи слідчому.

Яким матеріальним і кримінально-процесуальним законом мав керуватися капітан під час порушення кримінальної спра­ви та проведення дізнання?

Яким кримінально-процесуальним законом слід керуватися слідчому і судові під час проведення досудового розслідування і судового розгляду справи?

4. Під час провадження досудового слідства в кримінальній справі про обвинувачення громадянина Петрененка за ч. 2 ст. 143 КК України виникла необхідність вчинення окремих слідчих дій на території Білорусі і Російської Федерації. У зв'яз­ку з цим слідчий склав окремі доручення про проведення цих дій і вислав їх у відповідні слідчі органи названих держав. При цьому він просив в окремих дорученнях, щоб слідчі дії прово­дилися за процесуальним законом (КПК) України.

- За яких умов можливе надіслання окремих доручень в інші держави та виконання на їх територіях слідчих дій слідчими інших держав?

- Яким кримінально-процесуальним законом мають керу­ватися слідчі органи під час виконання взаємних дору­чень?

- Чи зміниться ситуація у випадку, коди слідчий, який вів слідство у справі Петрененка, сам виїде у названі держа­ви для проведення певних слідчих дій?

5. Під час пред'явлення Федику обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, він відмовився від захисника, мотивуючи це тим, що він є студентом юридич­ного факультету шостого курсу заочного навчання і може сам успішно здійснювати свій захист. Проте після закінчення досудового слідства і оголошення йому про це, обвинувачений заявив клопотання про участь у справі як захисника адвоката Гикавки. Це клопотання слідчий відхилив, мотивуючи тим, що обвину­вачений раніше відмовився від участі в справі захисника.

- Чи було забезпечено право обвинуваченого на захист?

- Якою нормою воно врегульоване?

- Розкрийте структуру цієї норми.

6. Торговий аташе одного з іноземних посольств разом з ак­редитованим журналістом своєї держави здійснював турис­тичну поїздку по нашій країні. Під час прогулянки в м. Києві, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, вони зустріли гро­мадянина однієї з африканських держав, який навчався у Київському університеті, посварилися з ним і в бійці, яка ви­никла після цього, завдали останньому ножових поранень.

Після затримання і доставлення до відділу внутрішніх справ торговий аташе і журналіст вимагали негайного їх звільнення, посилаючись на своє іноземне підданство.

- З'ясуйте порядок притягнення до кримінальної відпо­відальності іноземців та осіб без громадянства.

- Хто з іноземних громадян користується недоторканністю (імунітетом від кримінальної відповідальності на тери­торії України)?

- Як повинен діяти керівник відділу внутрішніх справ?