Тема 23. Виконання вироку

Завдання для самостійної роботи

Час – 3 години

Опорні поняття: виконання вироку; звертання вироку до виконання (ухвалу, постанови) суду; приведення вироку (ухвалу, постанови) до виконання; значення виконання вироку

Вказана тема навчальної дисципліни „Кримінальний процес” не передбачає семінарських та практичних занять, але основні положення стадії виконання вироку виносяться на модуль контроль, а також входять до переліку екзаменаційних питань на семестровому і державному іспитах. Тому, вкрай важливо після самостійно закріпити набуті знання шляхом вивчення рекомендованої літератури та нормативно-правових джерел. Під час самостійної роботи рекомендовано проробити наступні питання:

1. Поняття, загальні правила та значення стадії виконання вироку.

2. Характеристика виконання вироку як стадії кримінального процесу.

1. Завдання стадії.

2. Учасники стадії.

3. Процесуальні засоби діяльності в стадії.

4. Етапи стадії.

5. Кінцеві рішення стадії.

Методичні рекомендації

Виконання вироку — це стадія кримінального процесу, змістом якої є правовідносини і діяльність її учасників за визначальної ролі суду з виконання судових рішень, а саме: звернення рішень до вико­нання, контроль за їх виконанням і вирішення питань, що вини­кають під час їх виконання.

Провадження в стадії виконання вироку здійснюється за такими загальними положеннями:

1) обвинувальний вирок виконується тільки після набрання ним законної сили, а виправдувальний і той, що звільняє підсудного від покарання, — негайно після проголошення вироку. Якщо строк подання апеляції чи касації було відновлено, то вирок втрачає за­конну силу і на нього може бути подано апеляцію або касацію;

2. обов'язковість виконання вироку, що набрав законної сили, для всіх державних і громадських підприємств, установ і організа­цій, посадових осіб та громадян;

3. обов'язковість виконання вироку, що набрав законної сили, на всій території України;

4. визначальна роль суду у виконанні вироку;

5. неможливість звернення до виконання вироку суду за діян­ня, суспільну небезпечність і караність якого усунено прийнятим кримінальним законом;

6. набрання вироком законної сили і його виконання повністю, а не частинами. В тих випадках, коли вирок у груповій справі оскар­жено (внесено подання) лише стосовно деяких засуджених, він набирає чинності після розгляду справи судом апеляційної або каса­ційної інстанції водночас щодо всіх засуджених.

Завдання стадії:

1. вчасне та ефективне виконання приписів судових рішень, пе­редусім вироків;

2. вирішення питань, що виникають під час виконання вироку (див. главу 33 КПК).

Учасники стадії

Суд. Питання, пов'язані з виконанням вироку, вирішують:

1) суд, який постановив вирок:

• про звернення вироку до виконання (ч. 7 ст. 404 КПК);

• питання про різного роду сумніви і суперечності, що виника­ють при виконанні вироку, враховуючи застосування кримінального закону, що має зворотну силу, відповідно до частин 2 і 3 стат­ті 5 КК (ч. 1 ст. 409 КПК) та ін.;

2) суд за місцем відбування покарання:

• про звільнення від відбування покарання за хворобою — ст. 408 КПК (при звільненні від подальшого відбування покарання засудженого, який захворів на хронічну душевну хворобу, суддя впра­ві застосувати примусові заходи медичного характеру відповідно до статей 92—95 КК);

• про звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до 3 років (ст. 400-7 КПК) та ін.;

3) суд за місцем проживання засудженого:

• про скасування звільнення засудженого від відбування пока­рання з випробуванням (ст. 408-2 КПК);

• про скасування звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до 3 років, чи направлення засудженої для відбування покарання, призначеного за вироком (ч. 1 ст. 408-3 КПК) та ін.

Прокурор:

• вносить подання до суду про звільнення від покарання з випро­буванням після закінчення іспитового строку;

• бере участь у розгляді судом питань, що виникають при вико­нанні вироку;

• подає апеляції на рішення суду;

• здійснює нагляд за законністю виконання вироків та інших судових рішень;

— санкціонує постанови слідчого або органу дізнання про тимчасове залишення засудженого в слідчому ізоляторі та переведення з виправної колонії до слідчого ізолятора за необхідності проведення слідчих дій у справі про злочин, вчинений іншою або цією самою особою, за який її не було засуджено (ст. 90 КВК):

• прокурор області — до 2 місяців;

• заступник Генерального прокурора України — до 4 місяців;

• Генеральний прокурор України — до 6 місяців та ін.

Орган, що відає відбуванням покарання (орган кримінально-вико­навчої системи):

1) вносить подання:

• про застосування умовно-дострокового звільнення від відбу­вання покарання і заміни невідбутої частини покарання більш м'яким;

• про звільнення від покарання за хворобою;

• про звільнення від покарання з випробуванням після за­кінчення іспитового строку (це може зробити і прокурор — див. вище);

• про скасування звільнення від покарання з випробуванням та ін.;

2) бере участь (представники цього органу) в судовому засіданні, яке відбувається за його поданням.

Колектив підприємства, установи, організації:

• вносить подання до суду про заміну штрафу покаранням у вигляді громадських робіт, виправних робіт штрафом, обмеження чи позбавлення волі службовим обмеженням;

• звертається до суду з клопотанням про зняття судимості;

• представники колективу беруть участь у розгляді подання або клопотання в судовому засіданні.

Спостережна комісія:

1) вносить подання до суду (разом із органом, що відає відбуванням покарання):

• про застосування умовно-дострокового звільнення від відбу­вання покарання і заміни невідбутої частини покарання більш м'яким;

• про звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до 3 років та ін.;

2) бере участь в розгляді подання судом. Служба в справах неповнолітніх:

• вносить подання до суду (разом із органом, що відає відбуван­ням покарання) про застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання і заміни невідбутої частини покарання більш м'яким;

• бере участь в розгляді подання судом.

Слідчий (орган дізнання) вирішує питання про тимчасове зали­шення засудженого в слідчому ізоляторі і переведення з установи виконання покарань в слідчий ізолятор при необхідності прове­дення слідчих дій у справі про злочин, вчинений іншою особою (з санкції відповідного прокурора — див. вище).

Лікарська комісія:

• дає висновок про стан здоров'я засудженого;

• представник лікарської комісії бере участь у судовому засі­данні, в якому вирішують питання про звільнення від відбування покарання у зв'язку з хворобою засудженого;

• дає висновок про необхідність застосування до засудженого примусового лікування від алкоголізму чи наркоманії або висно­вок про припинення такого лікування;

• представник комісії бере участь у розгляді судом питання про застосування примусового лікування чи про його припинення.

Засуджений:

• подає заяву про звільнення від покарання або про пом'як­шення покарання в разі, якщо новим законом усунено караність діяння (ч. 2 ст. 74 КК) або якщо призначена міра покарання перевищує санкцію нового закону (ч. 3 ст. 74 КК) – тоді призначе­на вироком суду міра покарання знижується до максимальної межі покарання, встановленої санкцією нового закону (про це може бути внесено подання прокурора або органу, що відає виконанням по­карання);

• бере участь, як правило, в розгляді питань, поставлених у поданнях прокурора, колективу підприємства, установи, організації тощо.

Захисник засудженого бере участь у розгляді питань судом за кло­потанням засудженого.

Цивільного позивача і цивільного відповідача викликають у судове засідання тільки у разі, якщо питання стосуються виконання вироку в частині цивільного позову.

Особи, які відбули покарання:

• вносять клопотання до суду за місцем постійного проживання про зняття судимості;

• беруть участь в розгляді судом цих клопотань.

Процесуальні засоби діяльності в стадії

По суті, всіх їх зазначено в ч. 4 ст. 411 КПК (ті, що використо­вуються в судовому засіданні при вирішенні питань, пов'язаних з виконанням вироку):

• доповідь судді;

• заслуховування пояснень осіб, які з'явилися в судове засі­дання;

• заслуховування думки прокурора.

Етапи стадії

1-й етап. Набрання вироком законної сили і звернення його до ви­конання (обов'язковий етап). Змістом цього етапу є:

1) набрання вироком (ст. 401 КПК), ухвалою та постановою суду (ст. 402 КПК) законної сили;

2) звернення вироку до виконання:

• суд через 3 доби з дня набрання вироком законної сили або повернення справи із суду апеляційної чи касаційної інстанції звертає обвинувальний вирок до виконання, про що видає розпо­рядження;

• суд направляє разом зі своїм розпорядженням копію вироку:

• тому органові, на який покладено обов'язок виконати вирок;

• підприємству, установі, організації за місцем роботи засудже­ного — в разі необхідності (з метою забезпечення виховного впливу вироку);

• органу виконання покарань за місцем проживання засудже­ного — в разі звільнення від відбування покарання з випробуванням;

• службі у справах неповнолітніх — у разі звільнення неповно­літнього від відбування покарання з випробуванням (для здійснення контролю за його поведінкою);

• командиру військової частини — щодо засуджених військово­службовців;

• органам дізнання або досудового слідства — для повернення виправданому або особі, щодо якої справу закрито, вилучених доку­ментів, цінностей та інших предметів, а також для зняття арешту на майно (якщо ці предмети вилучали або було накладено арешт на майно).

2-й етап. Вирішення питань, пов'язаних із виконанням вироку (не­обов'язковий етап, бо не завжди такі питання перед судом виника­ють). Провадження з вирішення цих питань здійснюється в такому порядку:

1. ініціація розгляду питання відповідними суб'єктами (суд не є таким) шляхом внесення до суду подання, клопотання, заяви (див. вище);

2. розгляд цього питання судом;

3. прийняття судом рішення і оформлення його постановою, яка складають у нарадчій кімнаті.