Тема 30. Європейский суд з прав людини у справах проти України: реалізація рішень з відшкодування збитків

Завдання для самостійної роботи

Час – 7 годин

Опорні поняття: Європейський суд з прав людини; механізм прийняття рішень Європейським судом з прав людини; заявник (стягувач) до Європейського суду з прав людини; виплати позивачу відшкодування; вжиття додаткових заходів індивідуального характеру; вжиття заходів загального характеру.

Після прослуховування лекції рекомендовано самостійно, використовуючи рекомендовані джерела, вивчити наступні запитання:

1.Конвенція про захист прав і основних свобод людини від 1950 р. та Протоколи до неї, як законодавча база існування та функціонування Європейського суду з прав людини.

2.Механізм прийняття рішень Європейським судом з прав людини.

3. Звернення рішення Європейського суду з прав людини до виконання в частині виплати відшкодування.

Методичні рекомендації

У ході самостійної підготовки слухачам необхідно звернути увагу на процедуру відшкодування збитків у відповідності до рішень Європейського Суду з прав людини у справах проти України. Вітчизняний законодавець врегулював це питання наступним чином.

У відповідності до Закону України від 23 лютого 2006 року “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” (далі - Закон) обов'язком держави є виконання рішення щодо справедливої сатисфакції Європейського суду з прав людини у справах проти України (ст.2). Рішення Європейського суду з прав людини у справах проти України є обов'язковим для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції.

Заявник (позивач) до Європейського суду з прав людини у справі проти України, на користь якого постановлено рішення Європейського суду з прав людини, має право на відшкодування - а) суми справедливої сатисфакції, визначеної рішенням Європейського суду з прав людини, відповідно до статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; б) визначеної у рішенні Європейського суду з прав людини стосовно дружнього врегулювання суми грошової виплати на користь позивача (ст.1 Закону).

Виконання рішення Європейського суду з прав людини у справах проти України передбачає : а) виплату позивачу відшкодування та вжиття додаткових заходів індивідуального характеру; б) вжиття заходів загального характеру (ст.1 Закону).

Виконання рішення здійснюється за рахунок Державного бюджету України (ст.3 Закону).

Орган представництва (орган, відповідальний за забезпечення представництва України в Європейському суді з прав людини та виконання його рішень) протягом трьох днів від дня одержання повідомлення про набуття рішенням статусу остаточного готує та надсилає для опублікування в газетах "Урядовий кур'єр" і "Голос України" стислий виклад рішення українською мовою, який має включати:

а) офіційну назву рішення мовою оригіналу та в перекладі українською мовою;

б) номер заяви до Суду;

в) дату постановлення рішення;

г) стислий виклад фактів у справі;

д) стислий виклад питань права;

е) переклад резолютивної частини рішення.

Зазначені видання публікують стислий виклад рішення Європейського суду з прав людини протягом семи днів від дня його одержання (ст.4 Закону).

Протягом трьох днів орган представництва України надсилає стислий виклад рішення позивачу, Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини, всім державним органам, посадовим особам та іншим суб'єктам, прямо причетним до справи, за якою постановлено рішення, разом з копією оригінального тексту (ст.5).

З метою виконання заходів загального характеру держава забезпечує переклад та опублікування повних текстів рішень українською мовою спеціалізованим у питаннях практики Суду юридичним виданням, що має поширення у професійному середовищі правників (ст.6 Закону).

Протягом трьох днів від дня отримання повідомлення Суду про набуття рішенням статусу остаточного орган представництва:

а) надсилає позивачу повідомлення з роз'ясненням його права подати до державної виконавчої служби заяву про виплату відшкодування, в якій мають бути зазначені реквізити банківського рахунка для перерахування коштів;

б) надсилає до державної виконавчої служби оригінальний текст і переклад резолютивної частини рішення. Автентичність перекладу засвідчується органом представництва (ст.7 Закону).

Державна виконавча служба упродовж трьох днів з дня надходження документів, зазначених у пункті "б" ст.7 Закону, відкриває виконавче провадження.

Неподання стягуваним заяви про виплату відшкодування не є перешкодою для виконання Рішення (п.2 ст.7 Закону).

Виплата позивачу відшкодування має бути здійснена утри місячний строк з моменту набуття рішенням статусу остаточного.

У разі порушення строку, зазначеного в частині першій цієї статті, на суму відшкодування нараховується пеня відповідно до Рішення.

Протягом одного місяця від дня відкриття виконавчого провадження за Рішенням державна виконавча служба надсилає до Державного казначейства України постанову про відкриття виконавчого провадження та документи, передбачені у пункті "б" частини першої статті 7 цього Закону.

Державне казначейство України протягом 10 днів від дня надходження зазначених у частині третій цієї статті документів здійснює списання на вказаний позивачем банківський рахунок, а в разі його відсутності - на депозитний рахунок державної виконавчої служби коштів з відповідної бюджетної програми Державного бюджету України. Порядок збереження коштів на депозитному рахунку державної виконавчої служби визначається Законом України "Про виконавче провадження"(ст.8 Закону).

Підтвердження списання, отримане від Державного казначейства України, є для державної виконавчої служби підставою для закінчення виконавчого провадження.

Державна виконавча служба протягом трьох днів надсилає органу представництва постанову про закінчення виконавчого провадження та підтвердження списання коштів.

Якщо встановити місцеперебування (місцезнаходження) позивача - фізичної особи неможливо, а також у разі смерті позивача - фізичної особи чи реорганізації або ліквідації позивача - юридичної особи сума відшкодування перераховується на депозитний рахунок державної виконавчої служби.

Сума відшкодування, яка знаходиться на депозитному рахунку державної виконавчої служби, перераховується:

а) на рахунок позивача після подання ним відповідної заяви;

б) на рахунки спадкоємців позивача - фізичної особи після подання ними належним чином оформлених документів, які надають їм

право на отримання спадщини;

в) на рахунок правонаступника реорганізованого позивача - юридичної особи після подання ним належним чином оформлених документів, які підтверджують його правонаступництво;

г) на рахунки засновників (учасників, акціонерів) ліквідованого позивача - юридичної особи після подання ними рішень суду, які підтверджують їхній статус засновників (учасників акціонерів) ліквідованого позивача - юридичної особи на момент ліквідації та визначають частку відшкодування, що належить до виплати кожному із засновників (учасників, акціонерів).

Інформацію про наявність на депозитному рахунку державної виконавчої служби суми відшкодування державна виконавча служба надсилає органу представництва.

Позивачем у справах про відшкодування збитків, завданих Державному бюджету України внаслідок виплати відшкодування, виступає орган представництва, який зобов'язаний протягом трьох місяців з моменту, визначеного в частині четвертій статті 8 Закону, звернутися до суду з відповідним позовом (ст.9 Закону).

З метою забезпечення відновлення порушених прав позивача, крім виплати відшкодування, вживаються додаткові заходи індивідуального характеру.

Додатковими заходами індивідуального характеру є:

а) відновлення настільки, наскільки це можливо, попереднього юридичного стану, який позивач мав до порушення Конвенції (restitutio in integrum);

б) заходи, передбачені в рішенні Суду про дружнє врегулювання.

Відновлення попереднього юридичного стану позивача здійснюється, зокрема, шляхом:

а) повторного розгляду справи судом, включаючи відновлення провадження у справі;

б) повторного розгляду справи адміністративним органом.

Протягом трьох днів від дня одержання повідомлення про набуття рішенням статусу остаточного Орган представництва надсилає Позивачу повідомлення з роз'ясненням його права порушити провадження про перегляд справи та/або про його право на відновлення провадження відповідно до чинного законодавства (ст.9 Закону).

Заходи загального характеру вживаються з метою забезпечення додержання державою положень Конвенції, порушення яких встановлене Рішенням, забезпечення усунення недоліків системного характеру, які лежать в основі виявленого Судом порушення, а також усунення підстави для надходження до Суду заяв проти України, спричинених проблемою, що вже була предметом розгляду в Суді.

Заходами загального характеру є заходи, спрямовані на усунення зазначеної в Рішенні системної проблеми та її першопричини, зокрема:

а) внесення змін до чинного законодавства та практики його застосування;

б) внесення змін до адміністративної практики;

в) забезпечення юридичної експертизи законопроектів;

г) забезпечення професійної підготовки з питань вивчення Конвенції та практики Суду прокурорів, адвокатів, працівників правоохоронних органів, працівників імміграційних служб, інших категорій працівників, професійна діяльність яких пов'язана із правозастосуванням, а також з триманням людей в умовах позбавлення свободи;

д) інші заходи, які визначаються - за умови нагляду з боку Комітету міністрів Ради Європи - державою-відповідачем відповідно до Рішення з метою забезпечення усунення недоліків системного характеру, припинення спричинених цими недоліками порушень Конвенції та забезпечення максимального відшкодування наслідків цих порушень (ст.13 Закону).

У разі невиконання або неналежного виконання Рішення винні службові особи, до повноважень яких належить це виконання, несуть адміністративну, цивільну або кримінальну відповідальність, передбачену законами України (ст.16 Закону).