Тема 16. Закінчення розслідування

Завдання до самостійної підготовки

Час – 10 годин.

Опорні поняття: обвинувачення, обвинувальний висновок, завершення розслідування, закриття справи, звільнення від кримінальної відповідальності

Вивчення нормативних актів та навчально-методичної літератури за темою рекомендовано з позиції наступних питань:

1. Ознайомлення учасників процесу з матеріалами кримі­нальної справи.

1.1. Умови, за яких досудове слідство у справі можна вважати закінченим складанням обвинувального висновку.

1.2. Процесуальне значення та порядок ознайомлення учас­ників процесу з матеріалами справи.

1.3. Процесуальні права учасників процесу під час ознайом­лення з матеріалами справи.

1.4. Процесуальне оформлення оголошення учасникам про­цесу про закінчення досудового слідства та пред'явлення їм матеріалів справи для ознайомлення.

1.5. Розв'язання клопотань, заявлених при ознайомленні з ма­теріалами справи.

2. Обвинувальний висновок.

2.1. Поняття і значення обвинувального висновку.

2.2. Структура обвинувального висновку.

2.3. Додатки до обвинувального висновку.

3. Перевірка прокурором справи з обвинувальним висновком.

3.1. Питання, які перевіряє прокурор у справі з обвинуваль­ним висновком.

3.2. Рішення прокурора у справі з обвинувальним висновком.

Методичні рекомендації

Для відповіді на перше запитання слід знати, що слідчий, визнавши, що в ході досудового слідства виконано всі завдання, повинен ознайомити певних учасників стадії з усіма ма­теріалами кримінальної справи.

Перед тим, як зробити це, слідчий має додатково перевірити:

• чи роз'яснено учасникам процесу їхні права та обов'язки;

• чи немає підстав для зміни або доповнення обвинувачення;

• чи немає підстав для зміни обвинуваченому запобіжного заходу;

• чи виділено матеріали щодо обвинувачених, злочини яких слід розслідувати в іншій кримінальній справі;

• чи зібрано всі дані, що характеризують особу обвинуваченого;

• чи закрито кримінальну справу (за наявності до того підстав) щодо окремих осіб або щодо окремих фактів злочинів, обвинува­чення за якими не підтвердилося;

• чи правильно підшито та пронумеровано матеріали кримі­нальної справи;

• дотримання всіх інших вимог закону.

Перевіривши ці обставини, слідчий, перед тим як розпочати складання обвинувального висновку, повинен виконати сукупність дій щодо ознайомлення учасників досудового слідства. Оскільки ці дії виконують у послідовності, чітко визначеній кримінально-процесуальним законом (статті 218—223 КПК), можна стверджувати, що вони утворюють у своїй єдності певну процедуру.

Кожну із проведених дій фіксують у певному документі.

Як свідчить досвід викладання, положення щодо процедури оз­найомлення заінтересованих учасників досудового слідства з ма­теріалами кримінальної справи студенти найкраще опановують у вигляді таблиці.

№ з/п	Назва процесуальної дії	Обов'язкова чи факультативна	Процесуаль­ний документ
1	Повідомлення потерпіло­му, цивільному позивачеві, цивільному відповідачеві та їх представникам про закін­чення досудового слідства і роз'яснення їм права на ознайомлення з матеріалами справи (ч. 1 ст. 217 КПК).	Обов'язкова	Повідом­лення
2	Ознайомлення потерпіло­го, цивільного позивача, ци­вільного відповідача та їх представників з матеріалами кримінальної справи (потер­пілого і його представника — з усіма матеріалами; цивіль­ного позивача, цивільного від­повідача і їх представників — з матеріалами, що стосуються цивільного позову).	Факульта­тивна, бо виконується тільки в разі заявлення клопотання	Протокол
3	Оголошення обвинувачено­му про те, що: • слідство у його справі закінчено; • він має право ознайомитися з усіма матеріалами справи як особисто, так і з допомогою захисника; • він може заявити клопотання: — про доповнення досудо­вого слідства; — про розгляд криміналь­ної справи у суді першої інс­танції (місцевому суді) одно­особово суддею чи колегі­ально судом у складі трьох суддів у випадках, передбаче­них законом (ч. 2 ст. 17 КПК – якщо санкція статті КК передбачає більше 10 років позбавлення волі)	Обов'язкова	Протокол
4	Пред'явлення обвинуваче­ному для ознайомлення всіх матеріалів кримінальної справи. Якщо обвинувачених де­кілька, то матеріали пред'яв­ляють кожному з них у ви­значеній слідчим послідов­ності. Якщо у справі бере участь захисник, слідчий надає мож­ливість ознайомитися з мате­ріалами справи і захисникові.	Обов'язкова	Протокол (мо­же бути скла­дено і єдиний протокол про оголошення про закінчення досудового слідства і про пред'явлення обвинувачено­му і його захис­никові мате­ріалів справи).
5	Розгляд клопотань, заявле­них під час ознайомлення з матеріалами справи. Клопо­тання учасників задовольня­ють у разі, якщо обставини, для з'ясування яких їх заяв­лено, мають значення для справи.	Факульта­тивна	Задоволення клопотання документально не оформлю­ють (складають документи про провадження процесуальних дій на вико­нання клопо­тання); відмо­ва (повна або часткова) оформлюється постановою.
6	Пред'явлення обвинуваче­ному та іншим учасникам матеріалів виконання клопо­тань (додаткових матеріалів), а якщо учасники заявляють клопотання про ознайомлен­ня з усіма матеріалами кри­мінальної справи, то їм на­дають таку можливість.	Факультатив­ні для всієї процедури і обов'язкові щодо заявле­них клопо­тань	Протоколи

Загальні правила ознайомлення заінтересованих учасників досудового слідства з матеріалами кримінальної справи.

1. Матеріали справи пред'являють для ознайомлення у підши­тому та пронумерованому вигляді.

2. Учасникам надають можливість ознайомитися з усіма мате­ріалами кримінальної справи (винятки становлять тільки матеріали про застосування заходів безпеки, які зберігають окремо від кримі­нальної справи). Це правило стосується і тих випадків, коли у справі розслідували кілька епізодів злочинної діяльності, а учасник про­цесу має стосунок тільки до одного чи кількох із них.

3. Ознайомлювані з матеріалами справи учасники мають право робити з них виписки. Таке право надано особам з метою забез­печення можливості посилатися на докази у суді із зазначенням аркушів справи, на яких їх викладено.

4. Час ознайомлення із матеріалами справи зараховують у строк досудового слідства і тримання особи під вартою.

5. Пред'являючи додаткові матеріали досудового слідства (мате­ріали виконання клопотань учасників), заборонено змінювати попе­редній порядок розміщення документів у справі.

Для відповіді на друге запитання необхідно пам’ятати, що обвинувальний висновок — це кримінально-процесуальний акт, в якому відображено рішення слідчого, затверджене прокурором, чи самого прокурора про закінчення досудового слідства і направ­лення кримінальної справи до суду для вирішення питання про винність обвинуваченого.

В обвинувальному висновку:

• підбивають підсумки проведеного розслідування;

• дають юридичну кваліфікацію злочину;

• викладають аналіз зібраних доказів.

Підставами до складання обвинувального висновку є:

1. встановлення особи, яка вчинила злочин;

2. пред'явлення їй обвинувачення;

1. обґрунтованість обвинувачення достатньою сукупністю доказів;

2. відсутність підстав до закриття кримінальної справи або направлення її до суду для вирішення питання звільнення обвину­ваченого від кримінальної відповідальності.

Форма обвинувального висновку — це його внутрішня структура. Згідно з ч. 2 ст. 223 КПК обвинувальний висновок складається з описової та резолютивної частини і додатків. Об'єктивно в обвинувальному висновку є і вступна частина, де містяться відмітка про затвердження висновку прокурором, назва документа ("обвину­вальний висновок"), вказується номер кримінальної справи, хто є обвинуваче­ний у справі. Цю частину законодавець не регламентує.

В описовій частині зазначають:

• обставини справи, як їх встановлено на досудовому слідстві;

• місце, час, способи, мотиви і наслідки злочину, вчиненого кожним з обвинувачених (як їх викладено у постанові про при­тягнення як обвинуваченого), а також зібрані у справі докази та відомості про потерпілого;

• показання кожного із обвинувачених по суті пред'явленого обвинувачення, доводи, наведені на свій захист, і результати їх пе­ревірки;

• наявність обставин, які обтяжують та пом'якшують по­карання.

Існує чотири способи викладення у описовій частині фактичних обставин справи: 1) систематичний; 2) хронологічний; 3) поепізодний; 4) змішаний.

У резолютивній частині:

• наводять відомості про особу кожного із обвинувачених (ан­кетні дані);

• коротко викладають суть обвинувачення із зазначенням статті кримінального закону, її кваліфікуючих ознак (якщо вони є).

До обвинувального висновку додають:

1. список осіб, що підлягають виклику в судове засідання, з зазна­ченням їх адрес та аркушів справи, де викладено їх показання або висновки. У списку з метою нерозголошення відомостей про осіб, щодо яких у порядку, передбаченому статтями 52-1 та 52-3 КПК, застосовано заходи безпеки, замість їх справжніх прізвища, ім'я і по батькові зазначають псевдонім, а замість адреси — назву органу, який здійснює заходи безпеки, та його адресу;

2. довідку про рух справи та про застосування запобіжного за­ходу з зазначенням часу і місця тримання під вартою кожного з обвинувачених, якщо їх заарештовано;

3. довідки про речові докази, про цивільний позов, про заходи, вжиті до забезпечення цивільного позову і можливої конфіскації майна;

4. довідку про судові витрати в справі за час досудового слідства з посиланням на відповідні аркуші справи;

5. переклад обвинувального висновку мовою, якою володіє об­винувачений (якщо обвинувальний висновок складено мовою, якою не він не володіє).

Кількість примірників обвинувального висновку визначають із такого розрахунку: по одному — у кримінальну справу (оригінал), прокуророві, який здійснює нагляд за досудовим слідством, об­винуваченому (кожному). Якщо у справі притягнено як обвинува­ченого неповнолітнього, то слід виготовити примірники обвину­вального висновку для законного представника обвинуваченого (якщо їх декілька, то для кожного).