Тема 24. Перегляд судових рішень у порядку виключного провадження

Завдання для самостійної роботи

Час – 2 години.

Опорні поняття: підстави для перегляду судових рішень у порядку виключного провадження; предмет виключного провадження; нововиявлені обставини; неправильне застосування кримінального закону; істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону; строки для перегляду судових рішень, що вступили в законну силу

Теоретичні питання

1. Поняття, загальні правила та значення стадії перегляду судових рішень у порядку виключного провадження.

2. Характеристика стадії перегляду судових рішень у порядку виключного провадження.

1. Завдання стадії.

2. Учасники стадії.

3. Процесуальні засоби діяльності в стадії.

4. Етапи стадії.

5. Кінцеві рішення.

Методичні рекомендації

Готуючись до відповіді на перше навчальне запитання, слухачі повинні усвідомити, що перегляд судових рішень у порядку виключного провадження — це стадія кримінального процесу, змістом якої є перегляд за клопотан­нями сторін рішень судів першої, апеляційної, касаційної інстанцій у зв'язку з нововиявленими обставинами або неправильним засто­суванням кримінального закону та істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, які суттєво вплинули на правильність переглядуваного судового рішення.

У кримінальному процесі немає такої судової інстанції, рішен­ня якої могли б бути остаточними і не могли переглядатися в по­рядку виключного провадження.

Провадження в стадії перегляду судових рішень у порядку виключного провадження здійснюється на підставі таких загальних положень:

1. свобода подання прокуророві заяв (клопотань) про перегляд су­дових рішень за нововиявленими обставинами (подання клопотань про перегляд у зв'язку з порушеннями закону має деякі особливос­ті, про які далі);

2. ревізійний характер перевірки судового рішення (перегляда­ють не тільки нововиявлені обставини, а й, що головне, — рішення у справі);

3. заборона суду, який переглядає судові рішення в порядку виключного провадження, вносити зміни у рішення, яке переглядають;

4. попередній розгляд справи в апеляційному чи касаційному по­рядку не перешкоджає її розгляду в тій самій судовій інстанції в по­рядку відновлення справ у зв'язку з нововиявленими обставинами (ч. 2 ст. 400-10 КПК);

5. інші загальні правила, які діють у стадіях апеляційного і касацій­ного провадження (за винятком короткостроковості оскарження).

Значення стадії перегляду судових рішень у порядку виключного провадження полягає у такому:

1. перегляд судових рішень у порядку виключного провадження є гарантією проти виконання незаконних, необґрунтованих і не­справедливих судових рішень, що набрали чинності, а також га­рантією прав і законних інтересів не тільки засудженого, а й інших учасників процесу;

2. ця стадія, як одна із форм судового контролю за діяльністю судів нижчого рівня, формує однакове застосування ними норм права на всій території України; формуючи єдину судову політику в сфері застосування кримінального та кримінально-процесуаль­ного права, сприяє підвищенню якості досудової підготовки ма­теріалів і тим самим зміцненню законності в діяльності органів досудового слідства і прокуратури;

3) забезпечує реалізацію виховно-запобіжного впливу на громадян, сприяючи зміцненню правопорядку в державі, правовому вихованню громадян.

Підстави до перегляду - це достатні дані, які вказують на: 1) наявність нововиявлених обставин (питання факту); 2) неправильне застосування криміналь­ного закону та істотне порушення вимог кримінально-процесуаль­ного закону, які суттєво вплинули на правильність судового рішення (питання права).

Нововиявлені обставини — це юридичні факти (обставини), які існували під час досудового провадження і судового розгляду кримі­нальної справи, але не дістали відображення в матеріалах справи, через що вони залишились невідомими органам дізнання, слідчому, прокуророві, суду і (або) сторонам.

Нововиявленими обставинами згідно зі ст. 400-5 КПК є:

1. Фальсифікація доказів, неправильність перекладу, а також по­казань свідка, потерпілого, обвинуваченого, підсудного, висновку і пояснень судового експерта, на яких ґрунтується вирок.

2. Зловживання прокурора, дізнавача, слідчого чи суддів під час провадження в справі, тобто вчинення ними навмисних дій, що містять склад злочину і спричиняють викривлення суті справи:

• притягнення як обвинуваченого завідомо невинуватого;

• звільнення від кримінального відповідальності завідомо вину­ватих;

• штучне створення доказів обвинувачення або виправдання;

• засудження завідомо невинуватого;

• ухвалення завідомо неправосудного судового рішення.

3. Всі інші обставини, які не були відомі суду при винесенні судо­вого рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність засудження або виправдання підсудного.

Законодавець визначив лише загальні риси "інших обставин", бо дати їх вичерпний перелік неможливо. Це, як правило:

1. відомості про вчинення злочину іншою особою, а не тією, яку засуджено за вчинення цього злочину;

2. наявність у живих потерпілого, якого раніше вважали вбитим;

3. самообмова тощо.

Неправильне застосування кримінального закону та істотне пору­шення вимог кримінально-процесуального закону, які істотно вплинули на правильність судового рішення. Оскільки засуджений не винен у тому, що посадові особи дер­жавних органів помилились, то законодавець встановив правило, згідно з яким не допускається перегляд судових рішень з цих підстав з метою:

• застосувати закон про більш тяжкий злочин;

• збільшити обсяг обвинувачення;

• чи з інших підстав погіршити становище засудженого; а також перегляд:

• виправдувального вироку;

• ухвали чи постанови суду про закриття справи (з будь-яких підстав)

Особливості характеристики стадії перегляду судових рішень у порядку виключного провадження зумовлено підставою, за якою переглядають рішення.

Завдання стадії:

1. Встановлення нововиявлених обставин і фактів неправиль­ного застосування кримінального закону та істотного порушення вимог кримінально-процесуального закону, які істотно вплинули на правильність судового рішення.

2. Виявлення у зв'язку з цим помилок, допущених судами під час розгляду і вирішення справ судами першої, апеляційної та ка­саційної інстанцій.

3. Вжиття передбачених законом заходів до усунення виявлених помилок шляхом скасування судових рішень, які набрали чинності.

Учасники стадії:

1. Суд:

а) у складі не менше трьох суддів апеляційного суду або касаційного суду в разі здійснення перегляду рішень за нововиявленими обставинами;

б) у складі не менше двох третин кожної із судових палат Верховного Суду України, уповноважених законом на розгляд кри­мінальних справ (Судова палата у кримінальних справах і Військова палата Верховного суду), якщо переглядають рішення суду у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону або істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, які суттєво вплинули на правильність судового рішення.

2. Прокурор. Прокурор району (міста):

а) приймає заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами;

б) розслідує нововиявлені обставини або доручає це органам досудового слідства;

в) за результатами розслідування нововиявлених обставин складає висновок, який разом із справою направляє прокурору області;

г) якщо брав участь у судовому розгляді справи, то подає клопотання до касаційного суду про перегляд судових рішень у зв'язку з виявленням неправильного застосування кримінального закону та істотного порушення вимог кримінально-процесуального закону.

Прокурор області:

а) вносить до апеляційного суду подання про перегляд рішення місцевого суду в порядку виключного провадження за нововиявленими обставинами;

б) направляє справи, в яких вирок винесено апеляційним судом, Генеральному прокурору України;

в) подає клопотання до касаційного суду про перегляд судових рішень у зв'язку з виявленням неправильного застосування кримі­нального закону та істотного порушення вимог кримінально-процесуального закону (незалежно від того, чи брав участь у розгляді справи).

Генеральний прокурор України:

а) вирішує питання про принесення подання до касаційного суду про перегляд рішення у справі, направленій йому обласним прокурором;

б) подає клопотання до касаційного суду про перегляд судових рішень у зв'язку з виявленням неправильного застосування кримінального закону та істотного порушення вимог кримінально-процесуального закону (незалежно від того, чи брав участь в розгляді справи). Таке право мають і заступники Генерального прокурора України (ч. 2 ст. 400-9 КПК).

3. Учасники, які згідно з ч. 1 ст. 400-8 та ч. 1 ст. 400-9 КПК мають право подавати клопотання про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами (заінтересовані учасники).

4. Органи дізнання чи слідчі, яким прокурором доручено роз­слідування нововиявлених обставин.

5. Учасники, які беруть участь у розслідуванні прокурором нововиявлених обставин.

Права учасників стадії перегляду, судових рішень у порядку виключного провадження є такими самими, як і в інших стадіях процесу.

Процесуальні засоби діяльності в стадії

Залежно від того, хто має право їх використовувати, всі засоби поділяють на дві групи:

1. які використовує прокурор (витребування кримінальної спра­ви із суду, розслідування нововиявлених обставин, направлення справи разом із своїм висновком до прокурора області та інші);

2. які використовує суд (ті самі засоби, що і в стадії касаційного провадження, бо перегляд здійснюється за правилами, встановле­ними для перегляду справ у касаційному порядку).

Етапи стадії

Стадія перегляду судових рішень у порядку виключного про­вадження має різні за змістом етапи залежно від того, які обставини є підставою для перегляду.

Якщо підставою є нововиявлені обставини, то стадія має такі етапи:

І. Досудовий етап (порушення питання про перегляд судового рішення). Зміст цього етапу становлять такі процесуальні дії:

1. прийняття районним (міським) прокурором заяв заінтересо­ваних осіб, підприємств, установ, організацій і посадових осіб про перегляд справи;

2. витребування прокурором справи із суду;

1. призначення прокурором розслідування нововиявлених об­ставин (а не порушення кримінальної справи), про що він складає постанову. Якщо щодо свідка, потерпілого, судового експерта, перекладача у зв'язку з його завідомо неправдивими показаннями, завідомо неправдивим висновком, поясненнями чи перекладом, щодо прокурора, дізнавача, слідчого, судді у зв'язку з допущеним ними зловживанням, а також щодо інших осіб у зв'язку з фальси­фікацією ними доказів набрав чинності вирок суду, то розслідування прокурор не призначає;

3. розслідування нововиявлених обставин особисто прокурором або через органи дізнання чи слідчих:

• здійснюється за правилами провадження досудового слідства;

• строк розслідування законом не встановлено, але тут застосову­ється кримінально-процесуальний закон за аналогією — до 2 місяців (саме скільки становить строк досудового слідства);

• особу не притягають як обвинуваченого, не складають обви­нувальний висновок;

5) складання прокурором (і тоді, коли розслідування здійснювали органи дізнання або слідства) за результатами розслідування висновку.

Висновок прокурора — процесуальний документ, в якому проку­рор викладає результати розслідування нововиявлених обставин і формулює пропозиції щодо скасування судового рішення.

У висновку прокурор зазначає:

• кому направляє висновок;

• стислий зміст вироку і наступних рішень, якщо їх ухвалювали;

• нововиявлені обставини і яким чином їх встановлено;

• яке рішення у справі пропонує ухвалити;

• ким складено висновок;

• час і місце складення висновку.

Якщо прокурор не вбачає підстав до перегляду справи у зв'язку з нововиявленими обставинами, він:

• відмовляє в цьому своєю постановою;

• повідомляє про це осіб та підприємства, установи, організації, які подали заяви.

Постанову прокурора може бути оскаржено прокуророві вищого рівня;

6. направлення справи (за наявності підстав для її відновлення) разом із матеріалами розслідування і своїм висновком прокуро­рові області;

7. принесення прокурором області подання про перегляд справи до апеляційного суду. Справи, в яких вирок винесено апеляційним судом, прокурор області направляє Генеральному прокуророві України, який вирішує питання про принесення подання до касаційного суду.

II. Судовий етап полягає в розгляді подання, внесеного відповід­ним прокурором, за правилами, встановленими для перегляду справ в касаційному порядку.

Якщо підставами є неправильне застосування кримінального закону то істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону, які суттєво вплинули на правильність судового рішення, то стадія має такі етапи.

I. Досудовий етап (порушення питання про перегляд судового рішен­ня). Змістом цього етапу є подання до касаційного суду клопотання:

• засудженим, його захисником чи законним представником, про­курором, який брав участь у розгляді справи судом першої, апеля­ційної чи касаційної інстанції або

• Генеральним прокурором України та його заступниками, про­курором області та його заступниками в межах їх повноважень — незалежно від їх участі в розгляді справи судом.

II. Судовий етап. Зміст його становить сукупність таких дій і рішень:

1. розгляд суддею апеляційного або касаційного суду клопотання;

2. витребування ним справи із суду;

1. підготовка подання про розгляд клопотання щодо перегляду судового рішення, яке мають підписати не менше 5 суддів касацій­ного суду;

2. розгляд подання суддів про судовий розгляд клопотання на спільному засіданні судових палат Верховного Суду України (не менше 2/3 складу кожної з палат) під головуванням голови судової колегії в кримінальних справах чи іншого судці;

3. прийняття рішення за поданням. Ухвалу спільного засідання приймають більшістю голосів відкритим голосуванням. її складають суддя-доповідач і підписують головуючий та цей суддя.

Кінцеві рішення

У результаті перегляду рішення в порядку виключного про­вадження суд приймає одне із таких рішень:

1. залишає вирок, постанову чи ухвалу без зміни, а подання про перегляд справи без задоволення — якщо нововиявлені обставини або факти неправильного застосування чи порушення закону не підтверджено або вони не можуть вплинути на правильність рі­шення суду;

2. скасовує вирок, постанову чи ухвалу і направляє справу на нове розслідування або новий судовий, апеляційний чи касаційний розгляд — якщо це необхідно у зв'язку з виявленими обставинами;

3. скасовує вирок, постанову чи ухвалу і закриває справу, якщо буде встановлено обставини, за яких справа підлягає закриттю.