22.3 Особливості визначення і показники використання різних видів цінних паперів

У процесі оцінки ефективності використання цінних паперів у вітчизняній системі господарювання зазвичай треба враховувати: поточні (операційні) витрати, зв'язані з організацією випуску, розміщення та обігу цінних паперів; номінальну і ринкову вартість одиниці певного виду цінних паперів; загальний обсяг емітування цінних паперів та їхню частку в загальній величині фінансових ресурсів підприємства (організації) та інших суб'єктів господарювання; абсолютний (відносний) дохід емітентів і власників тих чи тих видів цінних паперів. Саме з урахуванням названих показників визначаються особливості оцінки ефективності випуску, розміщення й обігу цінних паперів на вітчизняному та міжнародному фондовому ринках.

У загальному обсязі цінних паперів в Україні за кількістю і вартістю найбільшу частку становлять різноманітні акції підприємств (організацій). Тому правильній оцінці ефективності саме цього виду цінних паперів приділяється найбільша увага з боку емітентів і власників. 

Капіталізована вартість акцій (К) визначає ринкову вартість акцій акціонерного товариства, тобто

Ква =Q * Ар (22.15)

де Q – кількість емітованих акцій;

Ap – ринкова вартість однієї акції.

Балансова вартість однієї акції (Аб) є бухгалтерським підтвердженням забезпеченості кожної емітованої акції капіталом акціонерного товариства. Вона обчислюється за допомогою формули 

Аб = (Ка +Р)/Q , (22.16)

де Ка – балансова вартість акціонерного капіталу;

Р – розмір страхового (резервного) фонду. 

Співвідношення ринкової і балансової вартості акцій (Сa) – це узагальнюючий індикатор, що свідчить про успіх (невдачу) акціонерного товариства, тобто

Сa = Аp/Аб. (22.17)

Прибуток на акцію (Па) уможливлює оцінку величини доходів, що спрямовуються на споживання й нагромадження і припадають на одну акцію. Для цього використовується формула

Па=(Пч-Впк)/Q, (22.18)

де Пч – сума чистого прибутку;

Впк – абсолютна сума відсотків за користування позиковими коштами.

Дивідендна віддача акції (Да) характеризує розмір доходу, що спрямовується на поточне споживання акціонерів, тобто виплату дивідендів у розрахунку на одну акцію за ринковою вартістю:

Да = d/Ар, (22.19)

де d – розмір нарахованого дивіденду в національній валюті. 

Коефіцієнт забезпеченості привілейованих акцій (Кз) дає змогу , оцінити забезпеченість привілейованих акцій чистими активами емітента, а відтак – розрахувати ступінь захищеності капіталу інвестора. Його величину обчислюють за формулою

Кз = Чак /Qпр , (22.20)

де Чак – вартість чистих активів емітента (акціонерного товариства);

Qпр – кількість емітованих привілейованих акцій.

Коефіцієнт ліквідності акцій (Кл) характеризує реальну можливість продажу (розміщення) акцій того чи того емітента (акціонерного товариства). Його розраховують як співвідношення загального обсягу пропонування акцій (Упроп) і реального обсягу продажу акцій (Vпрод), тобто

Кл =Vпроп /Vпрод (22.21)

Коефіцієнт «пропонування-попиту» (Кп.п.) – це співвідношення цін пропонування і попиту стосовно акцій; обчислюється за формулою

Кп.п. = Ц проп/Цпоп , (22.22)

де Цпроп, Цпоп – відповідно ціна пропонування акцій і попиту на акції.

Коефіцієнт обігу акцій (Ко6) дає змогу визначити обсяг обігу акцій конкретного емітента і є різновидом показника ліквідності. Його можна розрахувати з формули

Коб = Vпрод/Ква. (22.23)

Крім названих показників, економічну ефективність використання акцій, випущених емітентом, опосередковано можуть характеризувати відносні обсяги зростання продажу продукції, що виготовляється, та отриманого чистого прибутку стосовно операційних витрат на випуск і розміщення всіх видів акцій за певний проміжок часу. До того ж емітовані та придбані акції для їхніх власників служать добрим спонукальним мотивом до ліпшої праці, оскільки розмір періодично нараховуваних дивідендів на акції прямо залежить від загальної суми отриманого чистого прибутку.

Кілька показників характеризують ефективність випуску і придбання облігацій підприємств та інших суб'єктів господарювання. Основні з них такі:

1) прямий дохід на облігацію; 

2) конверсійна премія; 

3) коефіцієнт конверсії.

Прямий дохід на облігацію (До) визначає залежність відносної величини доходу на облігацію від норми відсотка та ринкової вартості облігації. Цей показник обчислюється за формулою

До = Нпр * Он / Ор (22.24)

де Нпр – норма відсотка прямого доходу на облігацію;

Он, Оп – відповідно номінальна й ринкова вартість облігації.

Конверсійна премія (Пк) характеризує величину вигод (збитків) інвестора від конвертації облігацій в акції та обчислюється відповідно за формулою

Пк =Арк – Ок, (22.25)

де Арк – ринкова вартість акції на момент випуску конвертованих облігацій;

Ок – ціна конверсії, тобто ціна, за яку облігація може бути конвертованою в акцію.

Коефіцієнт конверсії (Ккон) показує кількість акцій, що їх можна одержати в обмін на конвертовану облігацію. Для його обчислення використовується формула

Ккон = Онк / Ок, (22.26)

де Онк – номінальна вартість конвертованої облігації.

За визначення ефективності випуску (реалізації) і використання в системі господарювання інших видів цінних паперів (казначейських зобов'язань, ощадних сертифікатів, векселів, приватизаційних майнових сертифікатів) застосовуються майже ті самі методичні засади, тобто зіставляються операційні витрати (ціни) та результати (економічні наслідки) для емітентів і власників. Основним показником рівня ефективності таких цінних паперів служить фінансовий дохід їхніх власників у вигляді певного річного відсотка від загальної суми внесених (депонованих) власних грошових коштів або матеріальних цінностей згідно з чинним законодавством України.

Приватизаційні майнові сертифікати, отримані дорослим населенням в установах Ощадного банку України, мають забезпечити відповідний дохід їхнім власникам лише у майбутньому (внаслідок обміну їх на акції підприємств, котрі перетворюються на відкриті акціонерні товариства).