23.2 Система показників ефективності виробництва

Суть проблеми підвищення ефективності виробництва (діяльності) полягає в тому, щоб на кожну одиницю ресурсів (витрат) – трудових, матеріальних і фінансових – досягати максимально можливого збільшення обсягу виробництва (доходу, прибутку). Виходячи з цього, єдиним макроекономічним критерієм ефективності виробництва (діяльності) стає зростання продуктивності суспільної живої та уречевленої) праці. Кількісна визначеність і зміст критерію відображаються в конкретних показниках ефективності виробничо-господарської та іншої діяльності суб'єктів господарювання.

Формуючи систему показників ефективності діяльності суб'єктів господарювання, доцільно дотримуватися певних принципів:

• забезпечення органічного взаємозв'язку критерію та системи конкретних показників ефективності діяльності;

• відображення ефективності використання всіх видів застосовуваних ресурсів;

• можливості застосування показників ефективності до управління різними ланками виробництва на підприємстві (діяльності в організації);

• виконання провідними показниками стимулюючої функції в процесі використання наявних резервів зростання ефективності виробництва.

Система показників ефективності виробництва (діяльності), яку побудовано на підставі зазначених принципів, має включати кілька груп:

1) узагальнюючі показники ефективності виробництва (діяльності);

2) показники ефективності використання праці (персоналу);

3) показники ефективності використання виробничих (основних та оборотних) фондів;

4) показники ефективності використання фінансових коштів (оборотних коштів та інвестицій).

Кожна з цих груп включає певну кількість конкретних абсолютних чи відносних показників, що характеризують загальну ефективність господарювання або ефективність використання окремих видів ресурсів (табл. 23.2).

Для всебічної оцінки рівня й динаміки абсолютної економічної ефективності виробництва, результатів виробничо-господарської та комерційної діяльності підприємства (організації) поряд із наведеними основними варто використовувати також і специфічні показники, що відбивають ступінь використання кадрового потенціалу, виробничих потужностей, устаткування, окремих видів матеріальних ресурсів тощо.

Визначення очікуваного чи досягнутого рівня діяльності підприємства (організації) методологічно пов'язано передовсім із визначенням належного критерію і формуванням відповідної системи показників.

У системі показників ефективності виробництва можна виділити такі групи показників:

• ефективності використання основних засобів;

• ефективності використання оборотних фондів;

• ефективності використання праці (трудових ресурсів);

• ефективності капітальних вкладень (виробничих інвестицій);

• узагальнюючі показники ефективності діяльності підприємства.

Таблиця 23.2 – Система показників ефективності виробництва (діяльності) підприємств

Узагальнюючі показники	Показники ефективності використання
	праці (персоналу)	виробничих фондів	фінансових коштів
- Рівень задоволення потреб ринку – Виробництво чистої продукції на одиницю витрат ресурсів – Прибуток на одиницю загальних витрат – Рентабельність виробництва – Витрати на одиницю товарної продукції – Частка приросту продукції за рахунок інтенсифікації виробництва - Народногосподарський ефект використання одиниці продукції	– Темпи зростання продуктивності праці – Частка приросту продукції за рахунок зростання продуктивності праці – Відносне вивільнення працівників – Коефіцієнт використання корисного фонду робочого часу – Трудомісткість одиниці продукції – Зарплатомісткість одиниці продукції	– Загальна фондовіддача (за обсягом продукції) – Фондовіддача активної частини основних фондів – Рентабельність основних фондів – Фондомісткість одиниці продукції – Матеріаломісткість одиниці продукції – Коефіцієнт використання найважливіших видів сировини та матеріалів	– Оборотність оборотних коштів – Рентабельність оборотних коштів – Відносне вивільнення оборотних коштів – Питомі капітальні вкладення (на одиницю приросту потужності або продукції) – Рентабельність інвестицій – Термін окупності вкладених інвестицій

Узагальнюючий, кінцевий результат роботи підприємства оцінюється рівнем ефективності його господарської діяльності: загальним обсягом одержаного прибутку та в розрахунку на одиницю ресурсів. Прибуток та відносний показник прибутку – рентабельність, є основними показниками ефективності роботи підприємства, які характеризують інтенсивність господарювання. Життєдіяльність підприємства багато в чому залежить саме від того, якою мірою забезпечена фінансова віддача ресурсів та наскільки досягається рівень прибутковості в процесі формування витрат. Співвідносити витрати і доходи – головне завдання кожного учасника господарської діяльності.

Кожна з цих груп включає певну кiлькiсть конкретних абсолютних чи вiдносних показникiв, що вказують на ефективність використання окремих видiв ресурсiв.

Для всебiчної оцiнки рiвня i динамiки абсолютної економiї ефективності виробництва, результатiв виробничо-господарської та комерцiйної діяльності пiдприємства поряд iз наведеними основними, варто використовувати також i специфiчнi показники, що вiдбивають ступiнь використання кадрового потенцiалу, виробничих потужностей, устаткування, окремих видів матерiальних ресурсiв тощо.

Конкретнi види ефективностi можуть відокремлюватися не лише за рiзноманiтнiстю результатiв дiяльностi, а й залежно вiд того, якi ресурси беруться для розрахункiв. Застосовуванi ресурси – це сукупнiсть живої та уречевленої працi, а споживанi – це поточнi витрати на виробництво продукції. У зв’язку з цим у практицi господарювання варто відокремлювати ефективнiсть застосовуваних i спожитих ресурсiв, як специфiчнi форми прояву загальної ефективностi виробництва. У даному разi йдеться про ресурсні та витратнi пiдходи до визначення ефективностi iз застосуванням відповідних типів показникiв. Узагальнюючий показник ефективностi застосовуваних ресурсiв підприємства можна розрахувати, користуючись формулою:

Езр= Vчп (Чп + (Фос + Фоб ) knвп ) (23.2)

де Езр – ефективнiсть застосовуваних ресурсiв, тобто рiвень продуктивності суспiльної працi;

Vчп – обсяг чистої продукцiї пiдприємства;

Чп – чисельнiсть працiвникiв пiдприємства;

Фос – середньорiчний обсяг основних фондiв за вiдновною вартiстю;

Фоб – вартiсть оборотних фондiв пiдприємства;

knвп – коефiцiєнт повних витрат працi, що визначається на мiкрорiвнi, як вiдношення чисельностi працiвникiв у сферi матерiального виробництва до обсягу утвореного за розрахунковий рiк нацiонального доходу i застосовується для перерахунку уречевленої у виробничих фондах працi в середньорiчну чисельнiсть працiвникiв.

Узагальнюючим показником ефективностi споживаних ресурсiв може бути показник витрат на одиницю товарної продукцiї, що характеризує рiвень поточних витрат на виробництво i збут виробiв.

До собiвартостi продукцiї споживанi ресурси включають у виглядi оплати працi, амортизацiйних вiдрахувань i матерiальних витрат.

З-помiж узагальнюючих показникiв ефективностi виробництва того чи іншого первинного суб’єкта господарювання, відокремлюють насамперед вiдносний рiвень задоволення потреб ринку. Вiн визначається як вiдношення очiкуваного та фактичного обсягу продажу товарiв суб’єктом господарювання до виявленого попиту споживачiв.

До важливих узагальнюючих показникiв ефективностi виробництва належить також частка приросту продукцiї за рахунок iнтенсифiкацiї виробництва. Це зумовлюється тим, що за ринкових умов господарювання вигiднiшим економічно i соцiально є не екстенсивний, а саме iнтенсивний розвиток виробництва.

Визначення частки приросту продукцiї за рахунок інтенсифікації виробництва здiйснюється за формулою:

Чiнт=100 ( 1 - ΔРз / Δ Vв ) (23.3)

де Чiнт – частка приросту обсягу продукцiї, зумовлена інтенсифiкацiєю виробництва;

ΔРз – прирiст застосування ресурсiв за певний перiод, %;

ΔVв – прирiст обсягу виробництва продукцiї за той самий перiод, %.

Народногосподарський ефект використання одиниці продукцiї, як узагальнюючий показник ефективності того чи iншого виробництва обчислюється як прирiст загального ефекту за вiдрахуванням вартостi придбаної продукцiї виробничо-технiчного призначення.