Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Бухгалтерський облік у зарубіжних країнах .rtf
Скачиваний:
5
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
6 Мб
Скачать
☆

3.5.4 Облік виробничих витрат за системою директ-костинг

Директ-костинг – це метод калькуляції витрат виробництва при якому в затрати на виробництво включають тільки змінні витрати, а постійні та постійні накладні витрати не входять до елементів собівартості, вони як витрати даного періоду списуються з отриманого прибутку протягом того періоду, в який вони були здійснені. Отже, постійні накладні витрати виключаються з вартості товарних запасів на початок і кінець року.

Практичне застосування директ-костингу у великій мірі визначається правильним розподілом затрат на постійні та змінні. Складність розробки методу точного розподілу затрат полягає в тому, що той самий вид затрат в одному випадку відноситься до змінних затрат, в іншому – до прямих. Для прикладу, відрядна заробітна плата працівників відноситься до змінних витрат, а якщо він працює на погодинній тарифній ставці – витрати відносять до постійних.

Будь-які витрати можна рахувати постійними або змінними залежно від мети, задля якої їх здійснюють. Зважаючи на цю обставину, рахунки за характером затрат спочатку розподіляють за відділами, а потім класифікують як змінні та постійні відповідно до функції, що здійснює кожен відділ. Розподіл постійних та змінних витрат базується на певних обмеженнях, яких слід обов’язково дотримуватися, для того, щоб попередити помилки при визначенні затрат.

Отже, першою відмінною особливістю системи директ-костинг є розподіл виробничих затрат на постійні та змінні.

Другою особливістю цієї системи є інтеграція управлінського і фінансового обліку. Система директ-костинг, яку запропонував в 1936 р. американський вчений Джонатан Харісон полягає в тому, що записи виробничого (управлінського) і фінансового обліку об’єднують у загальну систему і відображають у головній книзі. Регулярно виробничі затрати і звіт про прибутки та збитки подається керівництву у вигляді залежності даних “вартість – обсяг виробництва – прибуток ”. Такий метод називають моністичною системою ведення обліку.

Третьою відмінною особливістю калькуляції собівартості продукції за системою директ-костинг є процес багатостадійного складання звіту про доходи фірм. Ці звіти складаються на основі маржинального доходу. Багатоступеневі звіти мають не менше двох розділів: верхній показує маржинальний дохід, а нижній - чистий дохід.

Маржинальний дохід визначають як різницю між обсягом реалізованої продукції та змінними затратами.

Чистий дохід обчислюють як різницю між маржинальними доходами та постійними затратами.

Якщо ж змінні затрати поділяти на виробничі і невиробничі, то звіт про доходи буде триступеневим. У цьому випадку на першому етапі визначають виробничий маржинальний дохід, на другому етапі обчислюють маржинальний дохід у цілому по фірмі як різниця між виробничим маржинальним і поза виробничими змінними затратами, на третьому – чистий прибуток фірми шляхом мінусування із загальної суми маржинального доходу суми постійних витрат.

Багатостадійний метод постійно розвивається і вдосконалюється. Основні форми багатостадійних звітів про доходи фактично стандартизувалися.

Для кращого розуміння специфіки калькуляції собівартості продукції за системою директ-костинг її варто порівняти з традиційною системою повного розподілу затрат на вироби.

До переваг системи директ-костинг можна віднести:

1. Собівартість, обсяги виробництва та прибуток, які завжди можна отримати з періодичної звітності;

2. Прибуток за певний період не змінюється під впливом постійних накладних витрат при зміні залишків товаро-матеріальних цінностей;

3. Звіти про витрати виробництва і доходи, складено за системою директ- костинг, в більшій мірі відповідають інтересам керівництва фірми, ніж складені за системою розподілу затрат між виробами;

4. Показники маржинального доходу дають змогу оперативно оцінити вироби, виходячи з базових критеріїв – займаної території, категорій замовників, ринків збуту пального, світла, вимірювання потужностей, можливості роботи машино-годин обладнання, вартість використаних матеріалів і т.д.

Основними недоліками системи директ-костинг є такі.

1. Дуже важко без помилки виділити постійні витрати від змінних.

Більшість напівзмінних витрат розподіляються з великою мірою неточності, що відбивається на результатах розподілу;

2. Під час переходу від системи повного розподілу затрат до системи директ-костинг виникають серйозні проблеми у визначенні податку на доходи, в оцінці запасів при складанні звітів;

3. Характер і мета управлінського і фінансового обліку настільки різні, що об’єднувати їх не доцільно;

4. Складна система, дорога.

Наприклад.

Директору іграшкового магазину необхідно вирішити, скільки іграшок необхідно продати, щоб не зазнати збитків і отримати прибуток у розмірі 400 дол., за таких умов:

а) ціна придбання однієї іграшки становить 50 дол.;

б) продажна ціна становить 90 дол., тобто прибуток на одній іграшці – 40 дол.;

в) оренда приміщення магазину обходиться в 20000 дол.. Непродані іграшки будуть повернуті постачальнику. Рішення. За допомогою рівняння:

Обсяг реалізації = змінні витрати + постійні витрати + прибуток.

Підставляємо дані в рівняння:

90 х Х = 50Х + 20000 + 0 ; 40Х = 20000

20000

Х= ----------- = 500

40

Отже, при Х – обсяг реалізації, який відповідає рівню рентабельності, тобто 500 іграшок, магазин отримає виручку, що дорівнює 500 х 90 = 45000 і окупить свої витрати. Але за умовою магазин повинен отримати ще і прибуток 400 дол., тому підставляємо в рівняння всі дані: 90 х Х = 50Х + 20000 + 400 ; 40Х = 20400

20000 + 400

Х= ------------------ = 510

40

Таким чином, якщо магазин продасть 510 іграшок, він окупить свої витрати і отримає прибуток 400 дол., при цьому виручка від реалізації становитиме 510 х 90 = 45900 дол.

Наприклад.

Адміністрація магазину хотіла б отримати прибуток 10 % від реалізації іграшок.

Рішення:

Обсяг реалізації (S) визначаємо за тим самим рівнянням.

Обсяг реалізації = змінні витрати + постійні витрати + прибуток. 55,56 = загальний обсяг 45000, тоді (25000 х 100) : 45000 = 55,56 визначаємо величину змінних витрат в обсязі реалізації S = 55,56 % + 20000 + 10 %, де 20000 постійний 55,56 рівень змінних затрат + 10 % = 65,56 % 33,44 S =20000

20000

S = ----------- = 58000 дол.

34,44 %

Перевірка: 58000 – 45000 = 13000 дол.