Питання для самоперевірки та самоконтролю

1. Дайте характеристику особливостей бухгалтерської практики в

Великобританії.

2. Як здійснюється підготовка бухгалтерів у Великобританії.

3. Як формувалося бухгалтерське законодавство в Великобританії.

4. Які компанії в Великобританії повинні подавати свою щорічну бухгалтерську звітність на аудиторську перевірку ?

5. Як ведеться облік основного капіталу в Великобританії ?

8. Облік у Нідерландах

У Нідерландах розташовані штаб-квартири багатьох основних багатонаціональних корпорацій, а тому не дивно, що у бухгалтерській системі країни значною мірою проявляються інтернаціональні підходи. Тут з великою повагою ставляться до міжнародних стандартів, незважаючи на те, що традиційно в державі бухгалтерське регулювання доволі слабке. Відмінною ознакою голландської бухгалтерської системи є використання відновної вартості, витоки якої виходять з ідей Теодора Лімперга.

Перший голландський закон, що встановлював норми бухгалтерської справи, введений у 1928 р. Він вказував, які дані про активи потрібно подавати в балансовому звіті. В 1970 р. прийнятий закон про бухгалтерський облік і звітність, під дію якого підпадають усі компанії з обмеженою відповідальністю, кооперативи та асоціації. Цей закон встановлює загальні правила підготовки бухгалтерських звітних документів, але залишає вирішення деяких проблем на розгляд бухгалтерів-професіоналів, наполягаючи при цьому, щоб документи відповідали вимогам.

У 1971 р. організований Комітет з бухгалтерських стандартів, у який ввійшли спеціалісти бухгалтерської справи. В 1982 р. Комітет перейменований у Раду з подання щорічних звітів. Бухгалтерські стандарти, які встановлює ця організація, відрізняються великою гнучкістю. Хоч вони не обов’язкові за законом, але в країні їх вважають авторитетними документами.

Нідерландський інститут зареєстрованих бухгалтерів - професійний орган голландських бухгалтерів - заснований у 1895 р. Закон про кваліфікацію бухгалтерів 1962 р. передбачав складання претендентами встановлених іспитів і закріпив виконання аудиторських зобов’язань за зареєстрованими бухгалтерами, які мають бути членами Нідерландського інституту зареєстрованих бухгалтерів і зобов’язані діяти в межах кодексу та системи цієї організації.

У 1974 р. наступний закон встановив посаду адміністративного консультанта. Ці спеціалісти не мають права проводити аудиторські перевірки, вони працюють з невеликими і середніми підприємствами. У них також своя професійна організація, членство у якій є добровільним.

У Нідерландах усі компанії, за винятком малих, повинні піддаватися аудиторському контролю. До малих належать компанії, в яких виконуються дві з вказаних умов:

- загальний обсяг активів менший 1,9 мільйони євро;

- чистий товарообмін менший 3,8 мільйони євро;

- середня чисельність працівників менша 50 чоловік.

Як правило, консолідовані бухгалтерські звітні документи мають подавати холдингові компанії. Винятки з цього правила бувають при наступних умовах.

1. При складанні таких консолідованих документів не будуть перевищені показники, встановлені для категорії малих підприємств.

2. Жодна з компаній групи не зареєстрована на фондовій біржі.

3. Компанія не належить до кредитних установ.

4. Не надійшло заперечень проти відсутності таких документів не менше, ніж від 10 відсотків акціонерів.

До дочірніх компаній відносяться ті структури, показники яких відповідають хоч би одній з таких трьох вимог:

- холдингова компанія володіє не менш ніж 50 % голосуючих прав;

- холдингова компанія має право призначати і звільняти більше половини членів з ради директорів;

- холдингова компанія несе повну відповідальність як партнер.

Нідерланди – це єдина країна в світі з незначними темпами інфляції, де розроблена система обліку відновної вартості, яку застосовує багато великих компаній.

Теорія відновної вартості розроблена не у відповідь на інфляційні проблеми, а на основі економічної науки. Її створювали протягом багатьох років. Започаткував дану теорію у своїх працях Т. Лімперг у 1917 р., в яких він обгрунтував оцінку через відновну вартість.

З 1922 по 1950 рр. Теодор Лімперг очолив школу економіки бізнесу в Амстердамському університеті.

Ван Севентер вказує, що в основі теорії Лімперга лежить постулат неперервності. Він передбачає відношення до операційних процесів бізнесу, як до потоку ділової активності, причому в момент реалізації виробленої продукції засоби виробництва повинні відновлюватися при умові, що виробнича діяльність не буде припинятись. Ця умова дає можливість використовувати відновну вартість для вимірювання вартості всіх компонентів фірми.

Бурже в 1972 р. дав критичну оцінку теорії відновної вартості Лімперга.

Зокрема, він вказав на деякі невирішені проблеми і питання з її застосуванням:

- теорія не може вирішити проблеми бухгалтерії, зумовлені впливом інфляції на грошові статті;

- теорія не може вирішити проблеми, пов’язані з технологічним розвитком обладнання, коли відновлення не обмежується заміною втраченої вартості;

- коли дану теорію застосовують щодо специфічних питань рівня цін, то вона не може вказати на співвідношення між ними і загальним рівнем цін.

Вказані проблеми пов’язані перш за все з питаннями практичного застосування теорії відновної вартості Лімперга, а не з фундаментальними принципами її корисності.

На основі досліджень, проведених у 1979 р. намагались встановити, чому компанії зупиняються на одному з варіантів бухгалтерського обліку. Ряд компаній не проводить переоцінку своїх запасів готової продукції, якщо вони відносно незначні, бо переоцінка у цьому випадку несуттєва. Три з тридцяти одної компанії, що досліджувалися, не проводили коригування вартості запасів готової продукції, тому що цінові коливання настільки хаотичні, що їх облік призвів би до нереалістичних змін у показниках прибутку. Цікаво зазначити, що представники деяких компаній висловили стурбованість з приводу того, що автоматична переоцінка вартості активів може привести до завищення розмірів амортизаційних відрахувань, що передбачались, і тому обмежили масштаби переоцінки.

Серед компаній, які ведуть облік на основі відновної вартості, є відома компанія Philips. Ця компанія визначає наступні моменти своєї роботи.

12. Для обрахунку відновної вартості основних фондів, запасів, готової продукції та незавершеного виробництва використовують систему індексів, розроблену в самій компанії. Обрахунок цих показників - складова частина визначення політики закупівлі.

13. Однакову систему бухгалтерських документів застосовують для звітів, на основі яких працює керівництво компанії, і для тих, які опубліковані для загального користування.

14. Публікування документів, підготовлених на основі відновної вартості, складова частина загальної політики, що дає змогу переконати профспілкові організації в правильності визначення доходів компанії, а в роботі з податковими органами дає можливість показати, як впливають податкові відрахування на доходи компанії.

За голландським законодавством виділяють п’ять категорій матеріальних засобів, з яких три перших використовують у виробничих процесах.

6. Земля, будівлі та споруди.

7. Основні виробничі засоби і технічне обладнання.

8. Інші основні засоби, що безпосередньо використовують в основній діяльності.

9. Об’єкти, що будують.

10. Основні засоби, що не використовують в основній діяльності.

Визначення засобів, що використовують в основній діяльності, характерне для підходу, що базується на економіці бізнесу.

Основні засоби можна оцінювати або за початковою вартістю, або за поточною вартістю. Але після вибору підходу він не може змінюватися, а тому не допускають, щоб частину засобів оцінювали за початковою вартістю, а частину за поточною.

Витрати на дослідження і розробки можуть капіталізуватись, коли є підтвердження, що вони в майбутньому вигідно окупляться. Щоб відповідати цьому підходу при обґрунтуванні витрат на дослідження і розробки, необхідне:

- чітке встановлення мети розробки і величини витрат;

- здійснення реалістичного техніко-економічного обґрунтування проекту;

- намагання керівництва компанії довести проект до практичної реалізації;

- підтвердження того, що новий товар корисний і на нього буде попит на ринку;

- підтвердження того, що для проведення досліджень і розробок є достатньо коштів.

Амортизація таких затрат не повинна перевищувати в звичайних умовах 5 років. У звітності потрібно показувати кошти, витрачені на дослідження і розробки за кожен рік.

За голландським законодавством пенсійні права працівників визначають незалежні пенсійні фонди чи страхові компанії. Підприємства повинні подавати своїх звітних документах усі пенсійні зобов’язання, що виникли протягом року, тому пенсійні витрати можуть точно не відповідати пенсійним відрахуванням, виплаченим у вказані фонди, що веде до збільшення загальної величини активів або пасивів.

З усього вказаного можна зробити висновок про те, що система бухгалтерського обліку та звітності в Нідерландах відповідає за своєю гнучкістю англо-американській моделі. Але ця система має свої особливості.

1. Працівники компаній відіграють важливішу роль при формуванні правил, що діють у бухгалтерській справі, як користувачі її продукції;

2. Існує добре розроблена система обліку впливу на економіку інфляційних процесів.