4.2 Облік фінансових результатів та самофінансування фірми

Визначення фінансових результатів на французьких підприємствах відбувається двома способами за даними фінансової бухгалтерії:

а) лінійним, де проходить співставлення випуску товарів з минулими затратами і відображення новоствореної вартості загальною сумою з наступною її деталізацією;

б) у вигляді бухгалтерського рахунку по дебету відображається споживання підприємства, тобто затрати, а по кредиту - випуск продукції, тобто реалізація.

За французьким варіантом загальний результат роботи підприємства визначається шляхом сумування експлуатаційних, фінансових і надзвичайних витрат.

Експлуатаційними є види діяльності, що передбачені статутом підприємства: виробнича, торгівельна, будівельна, транспортна, постачальницько-збутова та інші види виробничої діяльності.

Фінансовою є діяльність, пов’язана з фінансовим і банківським обслуговуванням підприємства, (випуск акцій, фінансова участь у діяльності підприємств, надання і отримання кредитів).

Надзвичайною називають діяльність за операціями довготривалого характеру як правило від 2 до 5 років. Наприклад, реалізація основних засобів, авторського чи орендного права.

За кожним з видів діяльності проводиться співставлення затрат з випуском, продажем (реалізацією) і визначення фінансових результатів .

Основними особливостями визначення фінансового результату методом “затрати-випуск” є:

- точне визначення новоствореної вартості за даними фінансової бухгалтерії;

- за даними фінансової бухгалтерії розробляється матриця “затрати - випуск ” і на її основі визначається новостворена вартість;

- фінансовий результат роботи підприємства визначається без обрахунку фактичної собівартості виготовленої, відвантаженої і реалізованої продукції.

У результаті цього значно знижується трудомісткість бухгалтерських робіт, підвищується оперативність і посилюється контроль фінансових органів.

Самофінансування – це фінансове інвестування з допомогою власних ресурсів підприємства. Джерелом самофінансування є власний капітал підприємства, який включає амортизаційні відрахування, резерви, нерозподілений прибуток.

В обліку самофінансування визначальне місце займає облік амортизаційних відрахувань.

Річні норми амортизації, які використовуються у Франції, характеризуються наступними даними (таблиця 14).

Нематеріальні основні засоби:

- ліцензії на патент (протягом захищеного періоду, як правило 23 роки);

- витрати на заснування фірми (протягом періоду заснування, але не більше 5 років);

- право користування землею, водою та іншими природними ресурсами

(протягом періоду, який вказаний у договорі, угоді про користування);

- авторське право (протягом захищеного періоду).

У випадку придбання об’єкта протягом року амортизацію за міжнародними стандартами нараховують з дати введення в експлуатацію і лише на деяких об’єктах амортизацію нараховують з дати придбання. У випадку продажу об’єкта нарахування амортизації припиняється з дати реалізації. При цьому для розрахунку амортизації за місяць береться 30 днів, а за рік - 360 днів.

На деякі предмети амортизація нараховується, виходячи з бази, затвердженої законом. Так, наприклад, щодо легкових автомобілів амортизаційна база не може перевищувати 35000 франків (5,3 тисячі євро) за французьким фінансовим законом 1975 р.

_{Таблиця 14}

Будівельні об’єкти
Житлові будинки звичайні	1-2 %
Житлові будинки для робітників	3-4 %
Торгівельні приміщення	2-5 %
Кантори, офіси	4 %
Промислові приміщення	5 %
Тимчасові споруди з дерева	10 %
Ангари	8-10 %
Обладнання та інструменти:
Обладнання	10-15 %
Інструмент	10-20 %
Цистерни	10 %
Контейнери	12.5-20 %
Обладнання конторське	10-20 %
Транспорт	20-25 %
Мотори	20 %
Споруди:
Мобільні	10 %
Стаціонарні	5-10 %

Наприклад. Фірма придбала 1 липня 1995 р. і ввела в експлуатацію легковий автомобіль вартістю 50000 франків. Річна норма амортизації – 20 %. Фактично автомобіль прослужив 4 роки, після чого був реалізований за 25000 франків.

Амортизація, прийнята для нарахування податку з прибутку, склала 28000 франків.

Амортизація, використана для визначення результату продажу дорівнює 40000 франків.

Залишкова вартість реалізованого легкового автомобіля дорівнює 10000 франків (50000 – 40000).

Прибуток від реалізації легкового автомобіля складе 15000 франків (25000 – 10000) і відображається як надзвичайний результат, врахований в фінансовий результат фірми, що підлягає оподаткуванню.

З метою стимулювання структурних змін у фінансуванні інвестицій, вирішення пріоритетних проблем розвитку економіки і забезпечення ефективності функціонування економічної моделі країни уряд використовує систему прискореної амортизації, основу якої формує дегресивна амортизація.

_{Таблиця 15}

Рік	Бухгалтерська амортизація	Фіскальна амортизація	Відхилення
1995	50000х20/100х6/12=5000	35000х20/100х6/12=3500	+1500
1996	50000х20/100=10000	35000х20/100=7000	+3000
1997	10000	7000	+3000
1998	10000	7000	+3000
1999	50000х20/100х6/12=5000	35000х20/100х6/12=3500	+1500
Разом	40000	28000	+ 12000

При дегресивній амортизації суму амортизаційних відрахувань визначають виходячи з залишкової вартості об’єктів і норм амортизації, помножених на коефіцієнт:

1,5 – якщо нормативний час використання об’єкта від 3 до 5 років;

2,0 - якщо нормативний час використання об’єкта від 5 до 6 років;

2,5 - якщо нормативний час використання об’єкта більше 6 років.

Дегресивні норми використовують з дати придбання, лінійні - з дати використання об’єкта.

Підприємства можуть використовувати дегресивну систему амортизації за основними засобами, придбаними або побудованими з 1 січня 1960 р. і термін служби яких складає не менше 3 років:

- станки і обладнання, що використовується для обробки і переробки в промисловості та на транспорті;

- споруди, призначені для очищення води і атмосфери;

- обладнання і споруди з виробництва пари, тепла й енергії;

- споруди для забезпечення безпеки працівників;

- споруди медико-соціального характеру;

- машини і обладнання, що використовують для наукових і технічних досліджень;

- машини і обладнання для готелів;

- обладнання, призначене для економії енергії та сировини;

- споруди для складування.

Наведемо порівняльний приклад нарахування амортизації за лінійною і дегресивною системою.

Обладнання придбано 1 вересня за 180000 франків, нормальний термін служби – 5 років. Введено обладнання 20 вересня. При лінійній системі амортизації річна норма дорівнює 20 % (100/5). Амортизація нараховується з 20 вересня, тобто в першому році амортизацію нараховують за 100 днів.

1. (180000 х 20 х 100) / 360 = 10000 франків

2. При лінійній системі щорічну сума амортизації визначають за початковою вартістю за затвердженою нормою: (180000х20)/100=36000 франків.

3. За останній рік (180000 х 20 х 260) / 360 = 26000 франків

1. При дегресивній системі амортизації річна норма дорівнює 40 % (20% х

2). Амортизацію нараховують з 1 вересня, тобто 120 днів в першому році (180000 х 40 х 120) / 360 = 24000 франків

2. При дегресивній системі щорічна сума амортизації визначається за залишковою вартістю за затвердженою нормою, скоригованою на поправний коефіцієнт (156000 х 40) / 100 = 62400 франків

3. У тому випадку, коли сума амортизації менше половини залишкової вартості (56160 х 40) / 100 = 22464 франки, залишкову вартість включають в витрати однаковими частинами протягом двох років (56160 / 2 = 28080).

Таблиця 16. _{Розрахунок річних норм амортизації лінійним і дегресивним способом.}

Рік	Початкова вартість	Сума амортизації		Залишкова вартість
		за лінійною системою	за дегресивною системою	за лінійною системою	за дегресивною системою
1	2	3	4	5	6
	180000	10000	24000	170000	156000
+1	180000	360001	624002	134000	93600
+2	180000	36000	37440	98000	56160
+3	180000	36000	280803	62000	28080
+4	180000	36000	28080	26000	-
+5	180000	26000	-	-	-