16.3 Аудит та представлення бухгалтерських документів

Усі шведські компанії з обмеженою відповідальністю повинні призначати аудиторів необхідної кваліфікації. Для великих компаній і деяких інших структур, чия діяльність сильно впливає на життя в країні, кваліфікація аудиторів повинна бути найвищу - уповноваженого присяжного бухгалтера аудитора.

У Швеції не існує вимоги істинного і неупередженого представлення.

Замість цього тут застосовуються правила, які відповідають загальноприйнятим принципам бухгалтерії.

Закон про діяльність компаній у Швеції ставить відносно невеликі вимоги по консолідації. Компанія, що має дочірні структури, повинна надавати консолідовані звітні документи відповідно до прийнятої бухгалтерської практики в основній і дочірній компаніях. Дочірня компанія – та організація, у якій основна компанія володіє більше 50 % голосуючих акцій. Коли основна компанія має вирішальний вплив над якоюсь структурою і володіє значною часткою її акцій, то така структура теж вважається її дочірньою компанією.

Професійна організація аудиторів видає детальні вказівки про методику підготовки консолідованих звітних документів. Звичайно застосовується консолідація методом придбання, але дозволяється використовувати і метод злиття, якщо утворення групи компаній відбулося після роботи над якимсь не грошовим проектом.

Багатонаціональні компанії, що розташовані у Швеції і діють у країнах Європейського Співтовариства зштовхнулися із серйозною проблемою. Вона пов'язана з тим, що підгрупи компаній, які працюють у країнах Європейського Співтовариства, зобов'язані готувати свої власні консолідовані звітні документи, якщо тільки кінцева холдингова компанія, що розташована за межами ЄЕС, не надає своїх консолідованих звітів, еквівалентних тим, які передбачені Директивами ЄЕС. Спочатку фахівці думали, що шведські закони не дозволяють використовувати консолідування по методу обліку капіталів для асоційованих компаній. Однак у 1986 році Професійна організація аудиторів видала проект нормативу по наданню інформації, де метод обліку капіталів для асоційованих компаній дозволений, але тільки в консолідованих звітних документах. Деякі критики вважають, що це є порушенням загальних юридичних норм, які діють у країні, і наполягають на тому, щоб консолідовані звітні документи основної компанії, і дочірньої структури надавалися відповідно до загальних правил. Однак усе більша кількість шведських компаній дотримується принципу, закладеному в проекті Професійної організації аудиторів.

Закон про бухгалтерську справу передбачає, що у випадках, коли в облікових бухгалтерських документах компанії з'являється гудвіл (наприклад, при придбанні акціонерної компанії), він може враховуватися як основний капітал, 10 % якого повинно амортизуватися щорічно. Згідно з рекомендаціями Професійної організації аудиторів, консолідований гудвіл має враховуватися як основний капітал і амортизуватися протягом 10 років. Складається враження, що такий підхід стає загальною практикою, хоча донедавна багато компаній розтягували термін амортизації до 40 років. Деякі компанії після злиття списують гудвіл із власного капіталу.

Рекомендації Ради по бухгалтерських стандартах передбачають, щоб грошові статті компанії в іноземній валюті перераховувалися за обмінним курсом на час закриття балансу. Різниця від перерахування повинна показуватися в звіті про прибутки і збитки, за винятком нереалізованих надходжень від перерахування довгострокових грошових статей, що включаються у валютний неоподатковуваний резерв балансового звіту, а нереалізовані збитки можна взаємопогасити з нереалізованими надходженнями від перерахування іншої валюти, що знаходяться в неоподатковуваному резерві. Професійна організація аудиторів також видала свої пропозиції про перерахування бухгалтерських звітних документів іноземних дочірніх структур.

Незалежна дочірня компанія – це та, котра проводить свої операції досить незалежно від основної компанії, навіть якщо обидві вони займаються тим самим бізнесом. Показники її бухгалтерських звітних документів повинні перераховуватися по методу обмінного курсу на час закриття балансу, а усі різниці від перерахування повинні надходити безпосередньо у власний капітал.

Інтегрована дочірня компанія — та, чиї операції проводяться в тісній взаємодії з основною компанією.

Дочірні компанії, чия діяльність проходить у країнах з дуже високим рівнем інфляції, повинні перераховувати свої показники методом обмінного курсу на час закриття балансу.

У 1980 році Професійна організація аудиторів видала свої пропозиції про інфляційну бухгалтерію, засновані на вимірі не грошових активів по поточній вартості в балансовому звіті з відповідними коректуваннями амортизаційних відрахувань і собівартості реалізації продукції при обчисленні поточних прибутків від основної діяльності. Реалізовані і нереалізовані прибутки та збитки потім повинні були додаватися до прибутку, що розраховується по поточній вартості. Було запропоновано кілька варіантів форм звіту про надходження, включаючи і звіт, що дозволяє його коректувати, щоб показати обсяг засобів, необхідних для збереження акціонерного капіталу в перерахунку на його загальну купівельну спроможність. Таким чином, була висунута концепція забезпечення можливості виміру поточної вартості в поєднанні з реальними показниками капіталу. Такий підхід помітно відрізнявся від загальних дискусій, що проводилися у світі, про підходи до інфляційної бухгалтерії, учасники яких в основному відстоювали один з полярно протилежних підходів: бухгалтерський облік на основі поточної вартості чи на основі поточної купівельної спроможності.

У звичайних умовах основний капітал не враховується по вартості, що перевищує його собівартість. Закон про бухгалтерську справу дозволяє робити його переоцінку, щоб взаємно погасити списання інших статей основного капіталу, якщо є підстави для такого зустрічного погашення. Закон про діяльність компаній розширює ці можливості і дозволяє робити переоцінку основного капіталу для забезпечення емісії акцій чи для нагромадження коштів в нерозподіленому фонді переоцінки. На практиці більшість переоцінок у

Швеції застосовується в основному до нерухомості і до інвестицій.

Закон про бухгалтерську справу вимагає, щоб основний капітал систематично амортизувався. На практиці звичайно для цього застосовується прямолінійний метод. У компаніях, що займаються операціями з нерухомістю, загальною практикою є не амортизація інвестицій чи застосування до них чисто символічних ставок у 1%. Рекомендації Професійної організації аудиторів дозволяють капіталізувати витрати на виплату діючих відсотків по залучених коштах як частини собівартості основного капіталу при його освоєнні, але не дозволяє цього робити стосовно процентних платежів.

Закон про бухгалтерську справу дозволяє враховувати у складіі основного капіталу витрати на такі види діяльності, як надання технічної допомоги, проведення досліджень і розробок, випробовування нових зразків, маркетингові дослідження. Зазначені капіталізовані статті все частіше й частіше в балансовому звіті проходять під підзаголовком «Дослідження і розробки» чи «Організаційні витрати». Принаймні 20 % таких витрат щорічно повинні амортизуватися, якщо тільки більш тривалий термін списання не обмовляється особливими обставинами.

Рада по бухгалтерських стандартах видала детальне керівництво про ті випадки, коли дозволяється проводити капіталізацію витрат на дослідження і розробки.

Однак на практиці така капіталізація застосовується рідко, тому що негайне списання подібних витрат цілком не обкладається податками. І взагалі, компанії у Швеції через конкурентні особливості воліють надавати якнайменше інформації, що стосується своїх досліджень і розробок.

Бухгалтерські закони вимагають, щоб готові і незавершені вироби показувалися по меншому показнику зі значень собівартості і ринкової вартості. За ринкову вартість приймається вартість чистої реалізації, але іноді в цій якості виступає і відновна вартість за мінусом відповідних відрахувань, пов'язаних з старінням виробів. Для обчислення собівартості найчастіше застосовується метод «першим надійшов - першим використаний», який повністю відповідає податковим законам. Для промислових товарів собівартість обчислюється на основі поглинання витрат.

Рекомендації Професійної організації аудиторів дозволяють для довгострокових контрактів використовувати метод «відсотка від виконання», за умови, що можна розрахувати на весь період дії контракту надходження і витрати. На практиці більшість компаній у цьому випадку віддають перевагу методу «завершення контракту».

Єдиним офіційним керівництвом у Швеції з питань оренди є рекомендації Професійної організації аудиторів. Вони передбачають капіталізацію фінансових оренд тільки в тих випадках, коли в умовах угоди є зобов’язання орендаря викупити згодом орендований засіб.

Велика частина пенсійних витрат шведських компаній відноситься до схем, робота яких цілком фінансується асоціаціями роботодавців і профспілками. Такі витрати чітко визначені, тому що вони є щорічними платежами в зазначений фонд. У тих випадках, коли роботодавці беруть на себе безпосередній обов'язок займатися пенсійними питаннями. Закон про бухгалтерську справу майже не регулює такі угоди, але Професійна організація аудиторів рекомендує, щоб виконання таких зобов'язань здійснювалося в повному обсязі і на основі страхового підходу.

Якщо говорити про бухгалтерську справу Швеції, то тут, як і в багатьох інших питаннях, пов'язаних із соціальною політикою, ця країна вирізняється своїм, нетиповим шляхом.

Ґрунтуючись на сильних наукових традиціях бухгалтерської справи, коріння яких ідуть у Німеччину і США, шведські бухгалтери зуміли розробити підхід, що поєднує у собі суворі норми національного податкового законодавства й усе більш наполегливі вимоги ринків довгострокового позичкового капіталу.

Питання для самоперевірки та самоконтролю

1. Як проходить бухгалтерське регулювання в Швеції ?

2. Як проводиться аудит в Швеції ?

3. Які бухгалтерські професії існують в Швеції ?

4. Як проходить представлення бухгалтерських звітних документів в Швеції ?

5. Охарактеризуйте порядок формування консолідованих бухгалтерських звітних документів ?

6. Як проходить перерахунок іноземної валюти в Швеції ?

7. Як ведеться облік гудвілу в Швеції ?

8. Як ведеться облік основного капіталу в Швеції ?