1.5 Бухгалтерський облік та управління. Види обліку

Для прийняття обґрунтованих управлінських рішень на рівні фірми (компанії) менеджерам необхідна обліково-аналітична інформація, яку постачає її бухгалтерія й інші економічні служби. З іншого боку, в умовах ринкової економіки фірми та компанії зобов’язані подавати дані про результати своєї діяльності акціонерам, кредиторам, податковим інспекторам і т. д. Тому система бухгалтерського обліку в більшості зарубіжних фірм і компаній поділяється на дві підсистеми – управлінський і фінансовий облік.

Поділ бухгалтерського обліку відбувається тоді, коли традиційні методи обліку в умовах науково-технічної революції, зовнішньої та внутрішньої конкуренції, інфляції перестали відповідати вимогам управління. Слід відзначити, що деякі положення концепцій і методика управлінського обліку зародилися ще на початку ХХ ст.; тоді він називався “виробничим обліком ”. Поступово його методи і технічні прийоми все більше наближалися до обліку управлінського. В зв’язку з цим у середині 50-х р. ХХ ст. термін “виробничий облік ” був замінений терміном “управлінський облік ”, тобто виробничий облік виокремився із системи фінансового обліку. Така заміна була зумовлена зміною розмірів, структури, форми і технології виробництва в результаті науково - технічного прогресу, зростанням витрат на дослідження й освоєння нових виробництв, підвищенням цін у результаті інфляції, труднощами, які пов’язані з ринками збуту, внутрішньою та зовнішньою конкуренцією, тощо. Це вимагало від управлінського обліку вирішення ряду нових питань, зокрема, складання попередніх кошторисів, організації оперативного аналізу та розробки варіантів управлінських рішень.

Таким чином, управлінський облік ліквідував недоліки виробничого обліку, виявив потенційні можливості використання рішень, на які дані обліку можуть вплинути.

Дані управлінського обліку необхідні керівнику фірми при плануванні, контролі, оцінці операцій господарської діяльності і прийнятті управлінських рішень. Можна зазначити, що управлінський облік є процесом підготовки інформації, яка необхідна менеджеру для планування, контролю та прийняття обґрунтованих управлінських рішень щодо поточної виробничо-комерційної діяльності фірми (компанії).

Фінансовий облік – це процес підготовки облікової інформації про діяльність господарських підприємств (організацій), користувачами якої можуть бути будь-які юридичні та фінансові особи, в т. ч. і зовнішні щодо підприємств: менеджери, інвестори, кредитори, постачальники, покупці, фінансові органи та ін.

Якщо розглянути організацію бухгалтерського обліку в нашій країні, то можна помітити те, що він в основному виконує функції фінансового обліку, непридатний для вирішення завдань внутрішньогосподарського контролю та планування в зв’язку з ретроспективним його характером (тобто він дає інформацію про стан господарських справ у минулому) і служить переважно для звітності перед вищестоящими організаціями та державними органами.

У США й інших країнах Заходу бухгалтер, який зайнятий у підсистемі управлінського обліку, має вищий рівень професійної підготовки, оплати праці, соціального статусу і престижу, ніж працівник фінансової бухгалтерії. Роль бухгалтера-управлінця в останні роки різко зростає, як і вимоги до його кваліфікації.

Основними факторами, що сприяють підвищенню ролі управлінського обліку в умовах ринкової економіки, є:

– посилення конкуренції на внутрішньому ринку окремих країн і в світовому масштабі;

– прискорений розвиток технологій, автоматизації виробничих процесів, упровадження нових методів управління;

– широке використання обчислювальної техніки для управління технологічними процесами й автоматизації облікових робіт.

Порівняння систем управлінського та фінансового обліку дозволяє визначити їх основні відмінності.

1. Управлінський облік більше спрямований на майбутнє; цим він пов’язаний із плануванням, а фінансовий, навпаки, реєструє факти і господарські операції, які вже відбулися.

2. Управлінський облік не керується загальноприйнятими бухгалтерськими стандартами та схемами, тоді як фінансовий чітко регламентований за змістом і формами представлення даних.

3. Управлінський облік характеризується гнучкістю і здатністю отримання даних, необхідних для розв’язання конкретних завдань і проблем господарювання, а фінансовий чітко визначений і не змінюється залежно від окремих ситуацій.

4. Управлінський облік зосереджує свою увагу на елементах господарської діяльності (окремих видах продукції, що виробляються та реалізуються, сферах ринку і території збуту, різних рівнях управління тощо), а не на всій організації загалом, як фінансовий облік.

5. Управлінський облік значною мірою пов’язаний зі знанням таких дисциплін, як економіка підприємництва, маркетинг, фінанси, технологія, дослідження операцій, математичне програмування й ін.

6. Управлінський облік менше уваги приділяє точності інформації, а більше її доречності й оперативності.

7. Управлінський облік, на відміну від фінансового, не є обов’язковим, і керівництво само вирішує, організовувати його чи ні.

8. Управлінський облік, як правило, децентралізований, а фінансовий здійснюється в центральній (загальній) бухгалтерії фірми (компанії).

9. Управлінський облік комплексно враховує інтереси всіх підрозділів управлінського об’єкта, тобто представлені ним дані можуть служити різним цілям.

Поряд з відмінностями між обліковими системами є певна подібність. Вони базуються на даних єдиної інформаційної системи обліку, спираються на концепцію відповідальності в управлінні господарськими об’єктами тощо.

Таким чином, управлінський облік за інформаційним змістом і колом завдань, що вирішуються, набагато ширший і різноманітніший, ніж фінансовий. Він повністю підпорядкований запитам менеджерів фірм і компаній. Його дієвість забезпечується орієнтацією на конкретні господарські завдання, вирішення яких базується на відповідній інформації про витрати і доходи.