Питання для самоперевірки та самоконтролю

1. Коли було введено перший голландський закон, що встановлював норми бухгалтерської справи ?

2. Які компанії в Нідерландах належать до малих ?

3. Вкажіть на особливості організації обліку в компанії Philips ?

9. Облік та звітність Китаю

9.1 Організаційні основи побудови обліку в Китаї

Починаючи з 1979 року, важливою складовою частиною політики Китаю щодо проведення структурних економічних реформ і відкриття країни для зовнішнього світу, є залучення іноземних інвестицій. З цього часу вони принесли значний економічний прибуток і зробили істотний внесок у зростання національної економіки.

Даний матеріал підсумовує і дає оцінку процесам обліку та звітності, що відбуваються в Китаї. У короткому огляді висвітлюються недоліки та помилки, а також досліджуються шляхи розв'язання проблем.

"Система обліку Китайської Народної Республіки для спільних підприємств за участю китайського та іноземного капіталу" затверджена Міністерством фінансів у 1985 р. Економічні об'єкти можуть коригувати процедури обліку, встановлені Системою, для забезпечення особливих вимог. Можна назвати такі основні моменти облікових процедур, дотримання яких вимагає Система:

- бухгалтерський облік ведеться за методом подвійного запису;

- записи у бухгалтерських документах і звітах повинні вестися на основі реальних ділових операцій; вони повинні бути своєчасними, правильними, всеохоплюючими і повними;

- бухгалтерські рахунки повинні вестися китайською мовою або китайською і паралельно однією з іноземних мов, погоджених партнерами;

- грошові показники повинні бути виражені в одиницях законного для Китаю засобу платежу — юанях (женьміньбі) або в грошових одиницях однієї з іноземних валют за погодженістю між партнерами;

- необхідно вести три основні облікові книги: журнал, головну бухгалтерську книгу та допоміжну бухгалтерську книгу.

9.2 Положення про сумнівні рахунки, старіння запасів та повернення проданих товарів

Положення про сумнівні рахунки, старіння запасів і повернення проданих товарів виключаються з бухгалтерського обліку у відповідності з правилами бухгалтерського обліку в Китаї.

Коли збирання дебіторських рахунків стає настільки складним, що це викликає занепокоєність, тоді дані, що неможливо зібрати, мають бути ретельно вивчені.

Будь-який пункт, що справді не можна відобразити у детальному управлінському аналізі, повинен бути списаний як безнадійний борг, який підлягає вилученню з бухгалтерського прибутку за відповідний період. Під такий самий режим підпадають застарілі запаси та знос.

Щороку від керівника вимагається складання принаймні одного щорічного обрахунку фізичного стану інвентарних одиниць, і йому дозволяється списувати всі товарно-матеріальні цінності, які є фізично пошкодженими, загубленими, відпрацьованими і які визначені застарілими. До книг записуються відповідні поправки, що затверджуються керівництвом, а витрати віднімаються від прибутків за конкретний період.

Нерідко бувають скарги з боку іноземних інвесторів, які часто зумовлені браком необхідних положень про втрати, що є рідкісним явищем.

Дозволяти чи не дозволяти прогнозування сумнівних рахунків, за старіння запасів та повернення проданого товару — питання спірне. Можна стверджувати, що такі прогнози у найкращому випадку будуть простими оцінками, а визнання втрат (якщо вони визначені реалістично) допоможе уникнути перекручення даних.

Проте справедливе і те, що непердбачення сумнівних рахунків суперечить бухгалтерському принципу приведення прибутків у відповідність до вартості і не виходить за межі міжнародних бухгалтерських норм.