4.3 Представлення бухгалтерських документів

Щорічні бухгалтерські звіти складаються з балансу, звіту про прибутки і збитки і коментарів до них. Ці документи можна подавати трьома способами.

1. Скорочений варіант: баланс, звіт і коментар подають загальним підсумком.

2. Основний, коли до вказаних подаються ще інші документи (таблиці, в яких вказують порядок отримання прибутків, порівняльні дані за п’ять останніх років, цінні папери і таке інше).

3. Детальний, який не є обов’язковим (всі документи за обов’язковим варіантом: самофінансування фірми протягом року і діаграми та графіки зміни фінансового стану).

Далі подають коментарі до бухгалтерських документів, які дають можливість зрозуміти їх зміст, а також дають пояснення за бухгалтерськими принципами, які використовувалися.

У Франції не існує спеціальних нормативних документів, які б вказували, як необхідно діяти при інфляційних явищах. Але міністерство фінансів і економіки дозволяє проводити переоцінку активів відповідно до зафіксованих темпів інфляції. Останній раз це проводилось у 1978 р., а до того - в 1959 і 1945 _р.

У період 1919-1927 рр., коли рівень інфляції в Франції був дуже високим, багато французьких компаній готували бухгалтерські документи у двох варіантах: у паперових грошах, що відображало поточну вартість, і у золотих франках, що відповідало постійній вартості.

Матеріальні активи повинні переоцінюватися. Це здійснюється тоді, коли переоцінка зменшує податкові відрахування. З 1960 р. у Франції почали використовуватись прискорені темпи списання вартості.

Найпоширенішим методом оцінки матеріальних цінностей є метод середньої зваженої, але застосовують також методи ФІФО і ЛІФО.

Питання для самоперевірки та самоконтролю

1. Як формувалося бухгалтерське законодавство в Франції.

2. Як ведеться облік фінансових результатів та самофінансування фірми ?

3. Вкажіть на особливості нарахування амортизації.

4. Як проводиться розрахунок річних норм амортизації лінійним і дегресивним способами ?

5. Які варіанти представлення бухгалтерських документів використовують Франції ?

5. Особливості організація обліку в Даніі

5.1 Бухгалтерське регулювання

Данія не може похвалитись довгою історією бухгалтерського законодавства. Перший закон про діяльність компаній введено в 1917 р., а в 1930 р. в нього внесено поправки. У цьому законодавстві є лише одна згадка про бухгалтерську справу: бухгалтерські звіти необхідно подавати у тому випадку, якщо у компанії було більше 10 інвесторів. З 1973 р. закон передбачав детальніші вимоги до обліку і звітності.

У 1981 р. був прийнятий закон про бухгалтерський облік і звітність, в який у 1988 і 1990 рр. були внесені доповнення. У Данії є професійна організація бухгалтерів, яка на англійській і датській мові публікує міжнародні стандарти з коментарями. З 1988 р. вона видає національні стандарти, але ніхто не зобов’язує їх дотримуватись. Тільки Копенгагенська фондова біржа вимагає від своїх зареєстрованих членів, яких є 260, надавати звіти відповідно до стандартів. Працівники обліку користуються великим авторитетом, багато з яких працюють урядовими радниками.

На розвиток і становлення бухгалтерського обліку в Даніі впливали скандали, пов’язані із встановленням нових вимог до обліку. Так, у 1905 р. міністру юстиції доручили підготувати проект про сертифікування аудиторів. Міністр повідомив, що такої потреби нема, а у 1908 р. він зізнався в обмані і зловживаннях. Тому в 1909 р. був прийнятий закон про надання повноважень аудиторам.

У Данії є дві класифікації бухгалтерських працівників:

- члени професійної організації бухгалтерів, які мають право проводити аудит усіх компаній і є членами державних комітетів щодо проблем обліку;

- зареєстровані контролери, якими стають після трьох років практики, але їм не дозволяється проводити аудит компаній, які мають складну структуру.

Облік матеріальних активів ведуть за початковою вартістю. Основним методом нарахування амортизації є прямолінійний, але ніхто не зобов’язує використовувати саме цей метод і дотримуватись амортизаційних ставок. Найпоширенішим методом оцінки матеріальних цінностей є ФІФО, рідше ЛІФО чи середньої зваженої.