Тема 9. Використання Інших матеріалі* справи в дослідженні
чи висновку попередньої експертизи дослідження експерта-бухгалтера можливе. Його результати експерт-бухгалтер може повідомити органу або особі, які призначили експертизу. Тоді слідчий або суд самостійно порівнюватимуть результати ревізії і експертного дослідження й приймають остаточне рішення.
Цінність актів або висновків цих суб'єктів контролю для експерта-бухгалтера полягає в тому, що в них зібрані всі основні факти, важливі для розслідування справи, особливо якщо ревізія або аудит призначалися слідчим.
Експерт-бухгалтер досліджує та аналізує одержані матеріали лише в межах питань, поставлених на його вирішення слідчим. Ось чому акт ревізії чи податкової перевірки, який знаходиться в справі, повинні вивчатися експертом перш за все з точки зору викладених в ньому фактів для надання повної та об'єктивної відповіді на питання слідчого. Якщо дані акту незрозумілі або їх зміст викликає заперечення з боку експерта-бухгалтера, то необхідно допитати особу, яка складала документ. Перевіряючий надає пояснення за суттю пред'явлених заперечень до документу, який ним складених. Експерт-бухгалтер може приступити до вивчення акту лише після того, як будуть отримані свідчення. Якщо висновки перевіряючого, викладені в акті або висновку, суперечать висновкам експерта-бухгалтера, то в експертному висновку детально описуються такі розбіжності та причини їх виникнення.
Під час дослідження акту ревізора чи податкового інспектора, висновку аудитора, експерт-бухгалтер може встановити, що під час ревізії чи перевірки не перевірено правильність обліку певних операцій або не помічено помилки в техніці обробки документів. У такому випадку він повинен повідомити слідчого або суд про неможливість надання висновку та клопотати перед слідчим про проведення повторної ревізії. Якщо ж, наприклад, експерт буде проводити перевірку таксування всіх документів, вносити до них виправлення та тим самим змінювати дані акту ревізії, він порушить свої процесуальні права. До того ж, перетвориться в ревізора, а його висновок - в акт документальної ревізії.
Крім використання актів або висновків перевіряючих, як джерела додаткових даних, вони досліджуються експертом з метою оцінки якості роботи перевіряючих, правильності й об'єктивності їх висновків за проведеною перевіркою.
17і . *=°
Розділ 3. Методика проведення судово-бухгалтерської експертизи
Для встановлення якості проведеної перевірки експерт-бухгалтер повинен, перш за все, дослідити акт ревізії на відповідність наступним вимогам:
акт ревізії повинен містити систематизований виклад виявлених у ході перевірки фактів порушень норм чинного законодавства, а також невиконання посадовими особами підприємства законних вимог осіб, які проводили перевірку;
за результатами ревізії в акті повинні викладатися всі обставини фінансово-господарської діяльності господарюючого суб'єкта, які мають відношення до фактів виявлених порушень чинного законодавства;
факти виявлених порушень чинного законодавства повинні викладатися в акті ревізії чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, що підтверджують наявність зазначених фактів.
> акт ревізії повинен бути складений на паперовому носії державною мовою і мати наскрізну нумерацію сторінок.
Крім того, акти ревізій, податкових перевірок, висновків аудиторів повинні відповідати певній структурі. Вона затверджується відповідним органом державної влади: Контрольно-ревізійною службою, Державною податковою службою та ін. Для визначення якості роботи ревізора, податкового інспектора, експерт-бухгалтер перевіряє підсумкові документи їх роботи на відповідність встановленій структурі.
Наприклад, Державною податковою службою встановлено, що акт документальної перевірки повинен складатися з трьох частин, у кожній з яких викладаються певні дані:
1-а-
вступна
частина
повинна
містити
інформацію
про:
дату підписання акту перевірки (число, місяць, рік підписання акта посадовими особами, що проводили перевірку, та суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою);
номер акта перевірки (порядковий номер з журналу реєстрації перевірок, код структурного підрозділу, ідентифікаційний номер фізичної особи);
місце складання акту перевірки;
прізвище, ім'я та по батькові суб'єкта підприємницької діяльності, його ідентифікаційний номер та адреса, зазначена у реєстраційних документах;
підстави для проведення перевірки відповідно до вимог Указу Президента України від 23 липня 1998 року №817/98 "Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності";
дату та номер посвідчення на перевірку, назва органу державної податкової служби, який його виписав;
зав