- •1. Українська мова – державна мова української держави. Конституція України про розвиток мови.
- •2. Основні періоди навчання грамоти. Особливості сучасного звукового аналітико-синтетичного методу навчання грамоти.
- •1.Українська мова – державна мова української держави. Конститутція України про розвиток мови.
- •2. Основні періоди навчання грамоти. Особливості сучасного звукового аналітико-синтетичного методу навчання грамоти.
- •1. Становлення і розвиток української мови. Місце української мови серед інших слов’янських мов. Літературна мова, її норма.
- •2. Добукварний період навчання грамоти. Скласти план уроку читання цього періоду.
- •1.Становлення і розвиток української мови. Місце української мови серед інших слов’янських мов. Літературна мова, її норма.
- •2. Навчання письма.
- •2. Добукварний період навчання грамоти. Скласти план уроку читання цього періоду.
- •1. Навчання читати
- •Хід уроку
- •I. Організаційний момент.
- •Актуалізація знань.
- •А пелюстка (червона)
- •2. Методика проведення уроків письма в добукварний період навчання грамоти. Скласти план уроку письма цього періоду.
- •1.Орфографія. Принципи українського правопису. Правопис власних назв, апострофа, найуживаніших префіксів.
- •2.Методика опрацювання елементів синтаксису на уроках рідної мови. Формування поняття про речення. Види вправ з синтаксису та методика їх проведення.
- •1.Орфографія. Принципи українського правопису. Правопис власних назв, апострофа, найуживаніших префіксів.
- •2.Методика опрацювання елементів синтаксису на уроках рідної мови. Формування поняття про речення. Види вправ з синтаксису та методика їх проведення.
- •Лексикологія, лексика. Слово та його значення. Багатозначність слів. Синоніми. Антоніми. Омоніми. Пароніми.
- •1. Лексикологія, лексика. Слово та його значення. Багатозначність слів. Синоніми. Антоніми. Омоніми. Пароніми.
- •2. Букварний період навчання грамоти. Методика ознайомлення учнів з новим звуком та буквою, якою позначається цей звук. Скласти конспект уроку на вивчення нового звука та букви за сторінкою букваря.
- •1.Поняття про фразеологію. Класифікація фразеологізмів, джерела української фразеології.
- •2.Методика навчання письма в букварний період. Види робіт з письма в букварний період навчання грамоти (проілюструвати на прикладі одного уроків з письма).
- •1.Поняття про фразеологію. Класифікація фразеологізмів, джерела української фразеології.
- •2.Методика навчання письма в букварний період. Види робіт з письма в букварний період навчання грамоти (проілюструвати на прикладі одного уроків з письма).
- •1.Поняття про лексикографію. Типи словників. Словники української мови.
- •2.Урок читання і письма в післябукварний період навчання грамоти. Скласти план уроку читання цього періоду.
- •1.Поняття про лексикографію. Типи словників. Словники української мови.
- •2.Урок читання і письма в післябукварний період навчання грамоти. Скласти план уроку читання цього періоду.
- •1.Вправи на вироблення навичок читання.
- •2.Перевірка усвідомленості читання
- •3.Аналітико-синтетичні вправи над словами
- •Будова слова
- •2.Особливості проведення уроків української мови в малокомплектній школі.
- •Былет №9
- •1.Іменник. Істоти і неістоти. Власні, загальні. Рід. Число. Відмінок. Відміни. Правопис складних іменників.
- •1.Іменник. Істоти і неістоти. Власні, загальні. Рід. Число. Відмінок. Відміни. Правопис складних іменників.
- •2. Орфографічний розбір. Його види. Методика проведення орфографічного розбору в початковій школі.
- •1. Дієслово та його форми. Дієприкметник. Особливості правопису і творення дієприкметників.
- •Орфографічний розбір. Його види. Методика проведення орфографічного розбору в початковій школі.
- •1.Дієслово та його форми. Дієприслівник. Особливості творення та правопису.
- •2.Вивчення прислівника як частини мови в початкових класах. Скласти план-конспект уроку на ознайомлення з прислівником(4 кл. Ч. Іі).
- •1.Дієслово та його форми. Дієприслівник. Особливості творення та правопису.
- •Дієслова 1 і 2 дієвідміни
- •2. Вивчення займенників і прикметників на уроках рідної мови. Програмові вимоги до вивчення цих частин мови в початкових класах.
- •Прикметник. Розряди за значенням, граматичні форми, особливості творення ступенів порівняння. Правопис прикметників.
- •Методика вивчення орфографії у 1-4 класах, види орфографічних вправ, методика їх проведення.
- •1. Прикметник. Розряди за значенням, граматичні форми, особливості творення ступенів порівняння. Правопис прикметників.
- •Ступені порівняння якісних прикметників
- •2. Методика вивчення орфографії у 1-4 класах, види орфографічних вправ, методика їх проведення.
- •Види орфографічних вправ, методика їх проведення.
- •Займенник. Розряди за значенням. Особливості відмінювання та правопису займенників.
- •Система вивчення іменника у початкових класах. Скласти план-конспект уроку на тему «Загальне поняття про іменник» (3кл., ч. Іі).
- •1. Займенник. Розряди за значенням. Особливості відмінювання та правопису займенників.
- •Розряди займенників за значенням
- •2.Система вивчення іменника у початкових класах. Скласти план-конспект уроку на тему «Загальне поняття про іменник» (3кл., ч. Іі)
- •Хід уроку
- •2. Методика ознайомлення учнів з прикметником. Розробити фрагмент уроку на ознайомлення учнів з граматичними категоріями прикметника. (рід) (3 кл., ч2).
- •Хід уроку
- •V. Первинне закріплення матеріалу.
- •2.Методика опрацювання елементів лексики на уроках рідної мови. Лексичні вправи та методика їх проведення.
- •1.Службові частини мови. Прийменник. Сполучник. Частка. Їх значення та особливості правопису.
- •2.Методика вивчення фонетики і графіки у початкових класах. Звуковий і звуко-буквений аналіз, методика їх проведення.
- •1.Службові частини мови. Прийменник. Сполучник. Частка. Їх значення та особливості правопису.
- •2. Методика вивчення фонетики і графіки у початкових класах. Звуковий і звуко-буквений аналіз, методика їх проведення.
- •Синтаксис як розділ граматики. Поняття про словосполучення. Типи словосполучень. Види підрядного зв’язку.
- •Види мовного розбору та методика його проведення у початкових класах.
- •1. Синтаксис як розділ граматики. Поняття про словосполучення. Типи словосполучень. Види підрядного зв’язку.
- •2. Види мовного розбору та методика його проведення у початкових класах.
- •Речення. Найголовніші ознаки речення. Типи простих речень.
- •2. Інтегроване та диференційоване навчання на уроках української мови.
- •1. Речення. Найголовніші ознаки речення. Типи простих речень.
- •2. Інтегроване та диференційоване навчання на уроках української мови.
- •1. Головні члени речення .Способи їх вираження.
- •2. Якості читання. Вироблення в учнів навичок правильного, виразного, свідомого, швидкого читання.
- •1. Головні члени речення .Способи їх вираження.
- •2. Якості читання. Вироблення в учнів навичок правильного, виразного, свідомого, швидкого читання.
- •1.Другорядні члени речення. Способи їх вираження.
- •2. Методика роботи над оповіданням у початкових класах. Скласти план уроку опрацювання оповідання (4 клас, 2 частина).
- •1.Другорядні члени речення. Способи їх вираження.
- •1) Характеристика особи
- •2) Відмінюваними формами
- •2. Методика роботи над оповіданням у початкових класах. Скласти план уроку опрацювання оповідання (4 клас, 2 частина).
- •Просте ускладнене речення. Однорідні члени речення. Розділові знаки у реченнях з однорідними членами речення.
- •2. Методика роботи над віршем у початкових класах. Скласти план уроку опрацювання вірша (2 клас, іі частина)
- •1. Просте ускладнене речення. Однорідні члени речення. Розділові знаки у реченнях з однорідними членами речення.
- •Методика роботи над віршем у початкових класах. Скласти план уроку опрацювання вірша (2 клас, іі частина)
- •Конспект уроку
- •IV. Повідомлення теми та мети уроку
- •V. Опрацювання вірша Лесі Українки «Вишеньки»
- •2. Методика роботи над казкою. Скласти план уроку опрацювання казки (3 кл., ч. Іі)
- •2. Система вивчення дієслова у початкових класах. Проаналізувати програму і підручники з укр. Мови для поч. Кл і коротко охарактеризувати зміст роботи над дієсловом у 1-4 класах
- •1.Вставні слова, словосполучення. Розділові знаки при них.
- •2. Методика роботи над байкою у поч. Класах. Скласти план уроку опрацювання байки.
- •1.Вставні слова, словосполучення. Розділові знаки при них.
- •2. Методика роботи над байкою у поч. Класах. Скласти план уроку опрацювання байки.
- •1. Складносурядні речення, їх типи. Розділові знаки в складносурядних реченнях.
- •2. Методика проведення узагальнюючих уроків читання. Скл план узагальнюючого уроку.
- •1. Складносурядні речення їх типи. Засоби зв’язку у складнопідрядному реченні. Склпідр. Реч . З підр. Означальним і з’ясувальним.
- •Складносурядні речення їх типи. Засоби зв’язку у складнопідрядному реченні. Склпідр. Реч . З підр. Означальним і з’ясувальним.
- •2. Методика проведення узагальнюючих уроків читання. Скл план узагальнюючого уроку.
- •1.Сп речення з підрядними обставинними частинами.
- •2.Способи організації навчання зв’язним висловлюванням. Види вправ, які сприяють розвитку зв’язного мовлення учнів поч. Кл.
- •1.Сп речення з підрядними обставинними частинами.
- •2.Способи організації навчання зв’язним висловлюванням. Види вправ, які сприяють розвитку зв’язного мовлення учнів поч. Кл.
- •1.Безсполучничникові складні речення, їх види. Розділові знаки у безспол скл реч.
- •2. Перекази, їх види та методи проведення у початкових класах. Скласти план уроку проведення переказу у 4 класі.
- •1.Безсполучничникові складні речення, їх види. Розділові знаки у безспол скл реч.
- •2. Перекази, їх види та методи проведення у початкових класах. Скласти план уроку проведення переказу у 4 класі.
- •Складнопідрядне речення з кількома підрядними. Однорідна і неоднорідна супідрядність. Послідовна підрядність.
- •2. Контроль та оцінювання навчальних досягнень учнів початкових класів з читання.
- •1. Складнопідрядне речення з кількома підрядними. Однорідна і неоднорідна супідрядність. Послідовна підрядність.
- •Контроль та оцінювання навчальних досягнень учнів початкових класів з читання.
- •1.Багатокомпонентні складні речення, їх типи. Сполучниково-безсполучникові речення. Складні речення з підрядністю і супідрядністю.
- •2. Твори, їх види та методика проведення. Скласти план уроку розвитку зв’язного мовлення.
- •1.Багатокомпонентні складні речення, їх типи. Сполучниково-безсполучникові речення. Складні речення з підрядністю і супідрядністю.
- •2. Твори, їх види та методика проведення. Скласти план уроку розвитку зв’язного мовлення.
- •1. Пряма і непряма мова. Цитати. Діалог. Розділові знаки при них.
- •2. Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з рідної мови у початкових классах. Оцінювання орфографічних та пунктуаційних умінь. Культура оформлення письмових робіт.
- •1. Пряма і непряма мова. Цитати. Діалог. Розділові знаки при них.
- •Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з рідної мови у початкових классах. Оцінювання орфографічних та пунктуаційних умінь. Культура оформлення письмових робіт.
- •Культура ведення письмових робіт
1. Становлення і розвиток української мови. Місце української мови серед інших слов’янських мов. Літературна мова, її норма.
2. Добукварний період навчання грамоти. Скласти план уроку читання цього періоду.
1.Становлення і розвиток української мови. Місце української мови серед інших слов’янських мов. Літературна мова, її норма.
Переяславська рада. Радянська рада. Незалежна Україна. Українська мова належить до Східнослов’янської підгрупи, Слов’янської групи, Індоєвропейської мовної сім`ї.
Українська літературна національна мова сформувалася на основі найбільш уніфікованого й поширеного діалекту, в основі якого лежать середньонаддніпрянські говірки, але увібрала в себе і найважливіші елементи інших діалектів України. Літературна мова - це нормована мова з погляду лексики, граматики, орфографії, орфоепії (тобто це певні критерії вживання слів та речень). Мовна норма - це сукупність загальновизнаних, кращих, найпридатніших мовних засобів, що вважаються правильними на певному історичному етапі. Лексична норма - це відбір словесних засобів, які сприяють встановленню певного мовного стилю. Орфографічна - це орієнтація в написанні на останнє видання "Українського правопису" та на нормативні словники. Граматична - це вибір правильних словоформ, а також правила побудови речень та словосполучень, орфоепічна й акцентна - це правила вимови і наголосу.
Літературна мова має дві форми вживання:1) писемну,пов'язану з усіма названими нормами, крім орфоепічної та акцентної;2) усну- розмовно-літературний стиль, що включає всі норми, крім орфографічної.
Норми літературної мови- це сукупність загальноприйнятих правил, якими користуються мовці в усному і писемному мовленні.
Норми літературної мови |
Регулюють правильність |
Приклади |
Орфоепічні |
вимови звуків, звукосполучень, наголошення слів |
[веидец,:а], [шчи'пйти], [ноушу], [к'іхтї], [іиноо%]9 позйочі, добрддій |
Орфографічні |
написання слів |
пів'яблука, пів-Європи, бриньчати, деренчати |
Лексичні |
вживання слів у властивих їм значеннях, правильне поєднання слів |
будь-яке (любе - непр.) питання, випрасував (погладив - непр.) одяг, наступна (слідуюча - непр.) зупинка |
Граматичні |
творення слів, уживання форм слів, побудови слів і речень |
по містах і селах (по містам і селам - непр.), згідно з наказом, відповідно до наказу (згідно наказу - непр.), найбільший (самий більший - непр.) |
Стилістичні |
використання мовних засобів, властивих певному стилю |
Ти (з якого питання - непр.) чому плачеш? Серед проблем, якими займається колектив, чільне місце (займає - непр.) посідає... |
Пунктуаційні |
вживання розділових знаків |
Це можех й так, а може, й ні. |
Літературна мова - це вища форма вияву національної мови, відшліфована форма загальнонародної мови, якій властиві: Вона обслуговує всі сфери діяльності суспільства (державну, культуру, радіо і телебачення, освіту, науку, художню літературу, побут людей); є засобом вираження національної культури, національної самосвідомості українців.
Найголовніша ознака літературної мови - це її унормованість, властиві їй норми. Яким має бути мовлення:Змістовним; Логічним; Послідовним; Багатим; Точним; Виразним; Правильним; Доцільним; Образним.
Українська мова належить до слов'янських мов. Вона є єдиною національною мовою українського народу. Українська національна мова існує:
а) у вищій формі загальнонародної мови - сучасній українській літературній мові;
б) у нижчих формах загальнонародної мови - її територіальних діалектах.
Літературна мова - це унормована, відшліфована форма загальнонародної мови, що обслуговує найрізноманітніші сфери суспільної діяльності: державні й громадські установи, пресу, художню літературу, науку, театр, освіту, побут. Вона характеризується уніфі ковані стю, стандартизованістю, високою граматичною організацією, розвиненою системою стилів.
Основоположником сучасної української літературної мови по праву вважають Тараса Григоровича Шевченка. Саме він уперше "своєю творчістю підніс її на високий рівень суспільно-мовної і словесно-художньої культури, заклав підвалини для розвитку наукового, публіцистичного та інших стилів літературної мови».
Українська літературна мова постійно розвивається та збагачується. Цей процес супроводжується усталенням, шліфуванням обов'язкових для всіх літературних норм.
Емський указ — розпорядження російського імператора Олександра II від 18(30) травня 1876, спрямоване на витіснення української мови з культурної сфери і обмеження її побутовим вжитком та призвів до тимчасової дезорганізації українського руху в Наддніпрянщині.
Емський указ доповнював основні положення так званого Валуєвського циркуляра 1863 року. Указ забороняв:
• Ввозити на територію Російської імперії з-за кордону книги, написані українською мовою без спеціального дозволу;
• Видавати українською оригінальні твори і робити переклади з іноземних мов, тексти для нот;
• Друкувати будь-які книги українською мовою;
• Ставити українські театральні вистави (заборону знято у 1881р.);
• Влаштовувати концерти з українськими піснями;
• Викладати українською мовою в початкових школах.
Дозволялося видавати українською історичні літературні пам'ятки та художні твори, але лише за умови їх написання згідно з загальноросійською орфографією та отримання попереднього дозволу на публікацію.
Валуєвський циркуляр 30 липня (18 липня) 1863 року — таємне розпорядження міністра внутрішніх справ Російської імперії Петра Валуєва до територіальних цензурних комітетів, в якому наказувалося призупинити видання значної частини книг, написаних «малоросійською», тобто українською мовою. Згідно з указом заборонялась публікація релігійних, навчальних і освітніх книг, однак дозволялась публікація художньої літератури.