Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
державний екзамен з мови та методики.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
323 Кб
Скачать
☆

2. Методика вивчення фонетики і графіки у початкових класах. Звуковий і звуко-буквений аналіз, методика їх проведення.

Фонетика (від гр. phone - звук) - розділ науки про мову, який вивчає звуки мови.

Графіка (від гр. grapho - пишу, малюю) – розділ на­уки про українську мову, в якому вивчається сукупність умовних зна­ків для передачі на письмі усного мовлення.

До графічних знаків належать букви алфавіту, апост­роф, знак наголосу, дефіс (риска), крапка, знак питання, знак оклику, кома, тире, двокрапка, лапки, дужки, три крап­ки та ін.

Уже в період навчання грамоти (1 клас) учні шляхом звукового аналізу вчаться виділяти окремі звуки, послідовно називають звуки в слові, визначають голосні і приголосні, приголосні тверді і м'які, на основі поскладового вимовляння вчаться ділити слово на склади, а також робити звукові моделі слів.Ці уміння є основою для успішного засвоєння розділу «Звуки і букви» у 4 класах. Тобто формуються сталі уявлення про поділ звуків на дві групи — голосні і приголосні. Слід орієнтувати на такі ознаки:

  1. Спосіб вимови (вільне проходження повітря при вимові голосних)

  2. Характер звучання (голосні - чуємо тільки голос, приголосні - голос і шум або тільки шум);

  3. Властивість утворювати склад (голосні утв. склад, приголосні - лише в сполученні з голосними).

Важливу роль при цьому відіграє артикуляційний апарат (органи мовлення). При цьому використовують такі вправи: 1) назвіть звуки, під час вимови яких повітря вільно проходить через ротову порожнину; 2) назвіть звуки, під час вимови яких створюється перешкода губами ([б], [п], [в], [м], [ф]), зубами і кінчиком язика ([д], [т], [з]) і т.д. При цьому усвідомлюють, що букви я, ю, є, ї не називають голосними звуками.

Отже, на наступному етапі проводяться спостереження над звуковим значенням букв я, ю, є, ї.Пропонуються для звуко-буквеного аналізу слова, де зазначені букви знаходяться:

а) на початку слова, складу (яма, Юра, біліє, їду);

б) в середині складу (люк, синє).

У результаті спостережень за вимовою і звуко-буквеного аналізу учні повинні вирішити поставлену перед ними проблему. Над буквами я, ю, є, ї в ряду звуків має з'явитися такий запис:[йа] [а] я [йу] [у] ю [йе] [є] є [йі]ї.

Це завершальний етап опрацювання теми.

Розпізнавання твердих і м'яких приголосних учнями, будується на сприйманніїх на слух та правильній вимові під час звукового аналізу.

Для удосконалення умінь, щодо розрізнення твердих і м'яких приголосних, доцільними будуть спостереження за мовним апаратом під час артикулювання (вимовляння) твердих і м'яких приголосних: [л - л'], [н - н'], [т - т'], [д - д'] та звука [й].

Доцільними будуть завдання, спрямовані на класиф. звуків за твердістю/м'якістю:

- продовжте ряд звуків: [д], [т],[з], [с] ,

- продовжте ряд звуків: [д'],[т'], [з'], [с'] ....

- назвіть звуки, якими відрізняються слова: лук—люк, рись—рис - назвіть спільні звуки у словах: день, тінь, кінь, синє.

- гра «Упіймай м'який звук».

Доцільні практичні письмові вправи — списування, підкреслення букв, які позначають м'які приголосні звуки, і букв, за допомогою яких позначається м'якість приголосних.

Дуже важливі при цьому усні й письмові вправи, в основі яких лежать звуковий та звуко-буквений аналіз. Напр, назвати м'які приголосні звуки у словах: день, апельсин, вузько, батько.

Якою буквою позначаються м'якість приголосних у цих словах?

На дошці такий запис: ден?, апел?син, вуз?ко, бат?ко.

Опрацювання теми «Вживання м'якого знака перед буквою о» є закріпленням знань про роль м'якого знака на письмі.

Звуковий і звуко-буквений аналіз є найбільш ефективними прийомами навчання грамотного письма. Відбувається усвідомлення послідовності звуків у слові, встановлення співвідношень між звуками і буквами. Є два прийоми.

Звуковий аналіз проводиться лише на рівні звуків — діти сприймають на слух вимовлене учителем слово, самі вимовляють його, розчленовують звуки, встановлюють їх послідовність, називають кількість складів, визначають наголошений склад, послідовно вимовляють звуки, з яких слово складається, визначають, які з них голосні, а які приголосні. Звуко-буквений аналіз слід також проводити з словами, сприйнятими на слух, а потім вимовленими учнями самостійно.

Під час звукового аналізу встановлюють складову і звукову будову слова, то під час звуко-буквеного аналізу називають звуки і букви, якими вони позначаються проводячи такий аналіз, при цьому наголосити про не змішування назви звуків і букв (звук [с],буква «ес»), не вимовляння м'яких приголосних, як твердих (в слові ліс перший звук [л] — м'який. Треба: в слові ліс перший звук м'який — [л ’]).

Звуковий і звуко-буквений аналіз можуть проводитись як усно, так і письмово, як повний аналіз слова, так і частковий. Мета кожного з видів аналізу різна. Тема «Голосні і приголосні звуки української мови» визначає що тут необхідним є повний звуковий аналіз слів. Послідовність така (слово яблуня): я-блу-ня— 3 склади, перший склад наголошений.Звуки: [й], [а], [б], [л], [у], [н'], [а].Голосні: [а], [у], [а].Приголосні: [й], [б], [л], [н'].М'які: [й], [н'], інші — тверді.Глухі: немає.Дзвінкі: [й], [б], [л], [н'].

Завдання визначати кількість звуків і букв має сенс лише у випадку, коли є розходження між кількістю звуків і букв.

Звуко-буквений аналіз слова має дещо інші завдання: вироблення умінь правильно (без пропусків) позначати звуки у сприйнятих на слух словах, узвичаєними у даній мові буквеними знаками.

Під час звуко-буквеного аналізу слід іти від звука до букви, а не навпаки, як це іноді трапляється в практиці. Адже звук є первинним, буква — вторинна і вживається залежно від звука. Послідовність така:

  1. Вимов слово по складах. Склади звукову модель слова.

  2. Назви в ньому кількість складів, визнач наголошений склад.

  3. Вимов послідовно звуки, з яких складається слово.

  4. Назви голосні і приголосні, приголосні м’які і тверді.

  5. Запиши слово, називаючи букви, якими позначаються звуки в слові, вказуючи на особливість вживання букв (наприклад: у слові дощ звуки [шч] позначаються однією буквою щ (ща).

На письмі можна обмежитись складанням звукової моделі слова. Напр, слово яблуня матиме таку звукову модель: = 0 - - 0 – 0; взуття: - - 0 =: 0, де знак (:) позначає подовження, знак (~) — глухий приголосний.

Білет 18