1. Складносурядні речення їх типи. Засоби зв’язку у складнопідрядному реченні. Склпідр. Реч . З підр. Означальним і з’ясувальним.

2. Методика проведення узагальнюючих уроків читання. Скл план узагальнюючого уроку.

1. Складносурядні речення їх типи. Засоби зв’язку у складнопідрядному реченні. Склпідр. Реч . З підр. Означальним і з’ясувальним.

Складнопідрядним наз таке складне реч , частини якого пов’язуються між собою сполучниками підрядності або сполучними словами.

У склпідр реч для зв’язку складових частин вживаються всі типи сполучників підрядності: причинові, часові, умовні, мети, порівняльні, допустові, пояснювальні. Склпідр реч скл з частин, що виконують різні функції по відношенню одна до одної. Частина склпідр реч , яка пояснюється іншими частинами наз головною. Частина склпідр реч , яка підпорядкована головній частині, пояснює її, залежить від неї, наз підрядною. Головна частина є граматично незалежною, але вона за допомогою змісту, лексичних засобів, сполучників і сполучних слів підпорядковує собі підрядні частини складного речення. Підрядні сполучники є основними засобами поєднання підр частини з головною. Це сполучники причинові (бо, через те, тому що та ін..), часові (як, коли, після того як, в міру того як, як тільки), умовні (якщо, коли б, якби, аби), мети (щоб, для того щоб, з тим щоб та ін.), порівняльні (як, мов, мовби, немов, немовби, наче, неначе,), допустові (хоч, хай, нехай, дарма що та ін.).

Сполучники підрядності з’єднують підрядну частину з головною, допомагають підпорядкувати одну складову частину іншій, але членами речення не виступають, оскільки є службовими, а не повнозначними словами.

Підрядними означальними наз такі підр частини, які пояснюють в головній іменником або іншим словом у значенні ім. і зв’язуються з ними за допомогою сполучних слів котрий, який, чий, що, хто, коли, де, куди, звідки рідше - за допомогою сполучників що, щоб, якщо, ніби, наче. Такі підрядні відповідають на питання який? Яка? Яке? Які? (не робіть незвичних жестів, які притягують до себе надмірну увагу).

Сполучне слово який є найпоширенішим. Його рід і число залежить від означуваного ім. в головній частині, а відмінок – від синтаксичної ролі в підрядній частині: У товаристві, яке поділилося на кілька груп, краще послухайте інших і помовчіть.

Різновидом підрядних означальних є займенниково-означальні частини. Це такі підрядні частини, які пояснюють не ім. в головній частині, а займенники вказівні (той, та, те, ті, такий) або означальні (все, кожний, всякий). В реченнях цього типу займенники в головній частині є обов’язковими, оскільки вони займають позицію іменників. Тому їх не можна опустити. Хто любить людей, того й люди люблять.

Підрядними з’ясувальними наз такі підрядні частини, які пояснюють, доповнюють зміст того слова в головній частині, що потребує додаткового з’ясування відповідають на запитання всіх відмінків і займають позицію (місце) відсутнього додатка або підмета. Н-д у реченні: І кожний знає з нас, для чого він живе. Підрядна частина для чого він живе доповнює зміст дієслова знає, оскільки воно без підрядної частини не завершує думку і потребує додаткового з’ясування, займає позицію додатка і відповідає на запитання З.в. (що?)

Підрядна з’ясувальна частина з головною з’єднується за допомогою:

А) сполучників що , щоб, як, наче, ніби, чи.

Б) сполучних слів як, який, чий, скільки, де, куди, звідки, коли, чому,хто, що.

Значення деяких слів в головній частині, до яких відносяться підрядні, без додатка чи підмета або без підрядної частини виявляються недостатніми для завершення думки і тому потребують додаткового з’ясування. До таких слів належать:

1.дієсл сприймання: дивитися, побачити, розглядати, почути, стежити, слухати;

2.дієсл мовлення: розповідати, сказати, говорити, повідомити;

3.дієсл мислення: думати, розмірковувати, розуміти;

4.дієсл почуттів: відчувати, жаліти, радіти;

5.дієсл чекання: чекати, ждати;

6.слова категорії стану: жаль, охота.

Якщо підрядна частина з сполучним словом хто або що відноситься до головної без вказівного слова, то таке речення є складнопідр з підр з’ясувальним: Щасливий, хто сни має милі.

Якщо ж в головній частині є вказівне слово той (та, те, ті), яка виступає в ролі підмета або додатка і тому має значення ім., то таке речення є скл підр з підр означальним : Щасливий той, хто сни має милі.