1. Пряма і непряма мова. Цитати. Діалог. Розділові знаки при них.

2. Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з рідної мови у початкових классах. Оцінювання орфографічних та пунктуаційних умінь. Культура оформлення письмових робіт.

1. Пряма і непряма мова. Цитати. Діалог. Розділові знаки при них.

Речення з прямою мовою є складними безсполучниковими, в яких предикативні частини мають форму слів автора та прямої мови: «До нас прибув новий учень», - оголосив учитель.

Прямою мовою наз чужа мова, передана від її автора з точним відтворенням змісту, форми чи інтонації висловлювання.

До прямої мви може входити одна або кілька предикативних частин, різних за будовою, метою висловлювання, емоційністю. В прямій мові відтворюються будь-які конструкції усного мовлення.

Авторські слова вказують, кому належить пряма мова. В реченні слова автора можуть знаходитися перед, після або всередині прямої мови.

Розділові знаки:

1. А: «П». 2. А: «П?(!)» 3. «П», - а. 4. «П? (!)» - а. 5. «П, - а, - п.» 6. «П, - а. - П». 7. «П?(!) – а. - П».

Непряма мова

Чужа мова, передана з дотриманням лише змісту висловлюваної думки без збереження форми та інтонації висловлення, наз непрямою мовою. Н-д: Він стверджував, що найголовнішим в його житті була любов до дітей.

При непрямій мові чужі слова від імені їх автора передаються в формі підрядної частини складнопідрядних речень: А.С.Макаренко вважав, що для виховання потрібний не великий час, а розумне використання малого часу.

Речення з непрямою мовою співвідносяться за змістом і структурою. Головне речення – це авторські слова, а підрядна частина – чужа мова. Тому пряму мову можна замінити непрямою. Непряма мова точно не відтворює чужу мову, а передає її лише загальний зміст.

Непряма мова як підрядна частина до головної в підрядному реченні приєднується за допомогою підрядних сполучників та сполучних слів.

Питання, що передається непрямою мовою, наз непрямим питанням. В кінці речення з непрямим питанням знак питання не ставиться.

Діалог – це бесіда прямої мов, одна з форм передачі чужої мови, двох чи більше осіб. Речення, що промовляються учасниками діалогу, наз репліками. Вони й є прямою мовою.

В писемній формі мови репліки діалогу можуть супроводжуватися словами автора, але в діалозі вони не обов’язкові, бо ситуації мовлення зрозуміло, кому належить пряма мова.

Розділові знаки в діалозі:

1. якщо репліка діалога починається з нового рядка, то лапки не ставляться, а перед реплікою пишеться тире (всі інші розділові знаки – як при прямій мові)

2. якщо репліки записуються одна за одною в рядок, то кожна репліка береться в лапки, а між репліками ставиться тире (всі інші розділові знаки – як при прямій мові.)

Цитата – різновид прямої мови, один їз способів відтворення чужої мови. Цитатою наз досліджений уривок з будь-чийого усного висловлювання або письмового твору.

Цитати використовуються:

1. для підтвердження або пояснення своїх думок авторитетним висловлюванням

2. для відокремлення чужих думок, які піддаються критиці

3. для ілюстрування граматичних правил прикладами з худ й іншої літ.

4 для демонстрації з навчальною метою кращих зразків літ мови

Розділові знаки при цитатах:

1. якщо цитата наводиться у формі прямої мови, то вона завжди береться в лапки.

2. якщо цитата вважається як частина речення, то вона пишеться з малої букви і береться в лапки

3. якщо цитата наводиться неповністю, то на місці пропущених слів ставиться три крапки

4. епіграф переважно в лапки не береться. Назва джерела, звідки взято епіграф, пишеться без дужок внизу справа епіграфа.