16. Охарактеризуйте соціальний та військовий устрій, господарство зс. Розкрийте роль Байди Вишневецького в історії укр.. Козацтва.

Вишневецький Дмитро (Байда, 1516—1563) — один із перших відомих в історії укр. козацтва гетьманів, нащадок лит. князя Ольгерда. У 1563 р. здійснив військовий похід до Молдавії. Через зраду одного з молд. претенд. на владу козаки зазнали поразки, а сам гетьман потрапив у полон, був відправлений до Стамбула і там страчений. Під його керівн. протягом 1552-56 pp. на о. Мала Хортиця було побудовано фортецю, мури якої не тільки гарант. безпеку, а і стали своєрідною базою для здійсн. походів на Крим, осередком згуртування козацтва.

Козацьке право фіксувало ті відносини, що уклались у Січі: утверджувало військово-адмін. організацію (38 куренів і 5-8 територіальних паланок), зумовлювало правила військових дій, діяльність адмін.. та судових органів, порядок землекористування, укладання договорів, визначало види злочинів та покарань. З часом на Запорожжі сформувалася нова українська (козацька) державність, яку називають праобразом справжньої держави.

Найвищим військовим, адмін. і судовим органом була загальна військова рада всіх козаків, яка скликалася за потреби й обов'язково — 1 січня, на Великдень, 14 жовтня. На раді виріш. найважливіші питання — вибору кошового й військової старшини, війни і миру, розподілу земель, воєнних походів, покарання злочинців. Кошовий і старшина звітували на радах.

На чолі Запорозької Січі стояв кошовий отаман, який уособлював усю вищу владу. Під час воєнних дій він мав диктаторські повноваж. з правом карати на смерть тих, хто не виконував його наказів. Кошовий затверд. обраних старшин, визначав духівництво для січової та паланкових церков, розподіляв воєнну здобич, прибутки, виконував функції найвищого судді, здійснював загальне керівн. військ. справами, представляв Січ у міжнар. відносинах тощо.

До військової старшини належали суддя, писар, осавул. Суддя здійснював основні судові функції, водночас був скарбником і начальником артилерії. Писар вів документацію, облік прибутків та витрат. Осавул відповідав за гром. порядок, виконання судових вироків, проводив слідство, виконував інтендантські функції, організовував охорону іноземних послів та купців, керував військовою розвідкою.

Запорозька економіка складалася з двох секторів: колект.-січового і індивід.-паланкового. В свою чергу січове господарство поділялося на загальносічове і курінне. Землею володіла Січ, вона належала всім і кожному козаку. Це була колект. власність. За всю історію існув. козацтва воно так і не ввело прив. власн.на землю. Перед походом кожен запорожець давав клятву, що всю здобич віддасть для поділу на корись війську. При відсутності прив. власності на землю не заборонялась рухома приватна власність (гроші, зброя, худоба, речі, човни).

Однією з галузей господарства козаків були промисли. Вони тривалий час залишалися головним засобом і джерелом багатства запорожців. Серед найвпливовіших було рибальство. Займалися козаки скотарством, випасали коней, овець, велику рогату худобу. Землеробство в господарстві запорожців відігравало другорядну роль через природні умови та загрозу набігів.

Інша справа - торгівля, вона була внутрішньою та зовнішньою, обмежувалася продуктами харчування та предметами побутового вжитку. Попит на ці товари забезп. місцевим виробництвом і кустарним ремеслом. На Січ завозили предмети першої потреби: хліб, порох та бойові припаси, зброю, одяг, горілку, тютюн, збрую. Вивозили: віск, мед, рибу, шкіру, худобу.