Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
50_-63.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
195 Кб
Скачать
☆

50. Розкрийте особливості і досягнення внутрішньо і зовнішньої політики уряду п. Скоропадського

29 квітня 1918 р. в Києві зібрався Хліборобський конгрес, в роботі якого взяли участь майже 8 тис. делегатів, переважно селян. Учасники конгресу рішуче засуджували політику ЦР, її соціалістичні експерименти, вимагаючи поновлення приватної власності на землю та утворення міцної державної влади у формі історичного гетьманату. Присутні одноголосно проголосили Скоропадського гетьманом України. Того ж дня в соборі св. Софії єпископ Никодим миропомазав гетьмана.

Отож ЦР, проіснувавши 13 з половиною місяців, припинила своє існування. П. Скоропадський сконцентрував у своїх руках практично всю повноту влади, розпустив ЦР й ліквідував УНР: країна стала називатися „Українська Держава”. Гетьман оприлюднив два програмних документи – „Грамоту до всього українського народу” і „Закони про тимчасовий держ. устрій України”. Демократична, республіканська форма правління булла замінена монархічною, авторитарною. Заборонялася діяльність пол. партій лівого спрямування, видання демокр. газет, заборонялися вуличні демонстрації, мітинги і страйки. Поновлювалась прив. власність на фабрики, заводи, шахти, які передавалися колишнім володарям, поміщицьке землеволодіння. Разом з тим були зміцнені держ. бюджет, валюта. Відновилося міське й земське самоуправління.Одним з найвизначніших досягнень гетьманату П. Скоропадського було національно-культурне будівництво. За дуже короткий час і в дуже складних умовах було відкрито майже 150 україномовних гімназій. У Києві та Кам’янці-Подільському постали українські університети. Почали працювати Укр. АН, національний архів, бібліотека.

Відносини з державами Центрального блоку залишалися головним пріоритетом зовн. політики. Разом із тим на відміну від ЦР,Укр. Держава прагнула до розбудови взаємин з радянською Росією, іншими новими державами, що виникли на теренах імперії Романових. Здійснювалися кроки, спрямовані на встановлення дружніх відносин із державами Антанти та нейтральними європейськими країнами. Що ж до дипломатичних зносин, то вони існували з 12 країнами Європи

. Однак у самій Україні П.Скоропадський не користувався авторитетом. Він не мав підтримки ні білогвардійських сил, ні більшовиків,ні лідерів більшості українських політичних партій.Дедалі складнішою ставала внутрішня обстановка. Наростало невдоволення залежністю гетьм. уряду від німців. Основна маса селянства не підтримувала владу. Мало кому подобалася орієнтація П. Скоропадського на Росію, на монархію. На заклики лівих партій влітку 1918 р. по Україні прокотилася хвиля страйкового руху, активізувалася селянська партизанська боротьба проти німецько-австрійських окупантів –основної опори гетьманського режиму.

І політичні опоненти гетьмана скористалися такою ситуацією.В. Винниченко і С. Петлюра, керівники Української соціал-демократичної партії, заснували опозиційний Український національний союз. Свою роль відіграли тут і революційні події листопада 1918 р. в Німеччині, де була повалена монархія. 14 листопада 1918 р. політичні партії України створили в Києві верховний орган республіки – Директорію – для боротьби проти Гетьманату.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]