9. Охарактеризуйте становлення та розвиток Галицького, Галицько-Волинського князівств, зовнішню і внутрішню політику відомих її князів.

У західній частині України виникли Волинське і Галицьке князівства. Галицьке займало передгір’я Карпат, територію Львівщини і Тернопільщини. Особливого розквіту Галицьке князівство сягнуло за Я. Осмомисла (1153–1187 рр.). Тоді будувалися нові міста, фортеці. Успішними були походи Ярослава проти зовнішніх ворогів - у 1183 р. він взяв у полон 12 половецьких ханів. Але після смерті Ярослава Галицьке князівство почало втрачати свою міць через міжусобну боротьбу між боярами, багато з яких були в союзі з польськими і угорськими феодалами.

У цей час набирає сили Волинське князівство (центр у Володимирі), яке пролягало в басейні річок Зах. Буг, Прип’ять, Стир і Горинь. За правління князя Р. Мстиславовича (1160–1205), який у своїй політиці зробив ставку не на бояр, а на міщан, дружинників і частину дворянства, вдалося забезп. внут. стабільність князівства та вперше у 1199 р. об’єднати галицькі та волинські землі в єдине князівство, яке поступово стало спадкоємцем Києва. Формуючи централізовану державу, Р. Мстиславич рішуче виступив проти опозиційного йому галицького боярства. Здійснивши успішні походи проти Литви, Польщі, Угорщини, половців, Р. Мстиславич підніс міжнародний авторитет держави. У 1201 році князь Роман зайняв Київ. У 1202– 1203 рр. він поширив свою владу на Київщину та Переяславщину.. У 1205 р. під час війни з Польщею Роман потрапив загинув, що призвело до тимчасового розпаду Г-В князівства. 1214 – Польща і Угорщина поділили князівство (Галич-уг., Перемишль, Хелм-полякам, Володимирська волость – синам Романа).

1219 – новг. князь Мстисла Удалий виганяє угорців з Галича, Данило Галицький одружується з його донькою. Українська історіографія вважає Данила одним з найвидатніших руських князів, який в несприятливих умовах ворожого оточення зумів не лише згуртувати галицькі і волинські землі, але й перетворити князівство у високорозвинену державу. 1253р. –коронація в Дорогочині. Внутрішня політика Данила була скерована на посилення держави. Розбудовувалися міста, поставали нові – Львів, Холм, засновано галицьку митрополію. Данило відвоював у Польщі Люблінську землю, приєднав литовські племена ятвягів. Проте діяльність Данила Галицького була перервана татаро-монгольською навалою. У 1264 р. Данило Романович помер. За його наступників Лева, Юрія І, Андрія і Лева ІІ, Юрія ІІ держава поступово занепадає.

10. Розкрийте хід боротьби кр проти татаро-монгольської навали хііі ст.

Поява терміна «монголо-татари» зумовлена багатьма обстав. В епоху Середньов. слова «татари» і «монголи» для літописців стали майже синонімами. Можливо, термін «татаро-монголи» вживався для більш повної загальної характер. ординців, адже він фіксував єдність лідера (монголи) і маси (татари як збірна назва кочівників Великого Степу). Монгольська д-ва утворилася наприкінці XII-на поч.XIII ст. внаслідок активної об'єднавчої політики монг. хана Темучіна, якого в 1206 р. було проголошено верховним правителем — Чингісханом.

У 1223 р. на р. Калці відбувається перша битва монг.-тат. військ з руськими дружинами. Об'єднані русько-полов.сили зазнали страшної поразки: загинуло 6 князів та 9/10 руських воїнів. Нова хвиля монг. нашестя розпочинається 1237 p., коли на прикордонних рубежах Русі з'явилося багатотисячне військо онука Чингісхана — Батия. Завойовники перетворили на попелище Рязань, Володимир, Ярославль, Переяслав, Чернігів та інші міста і підійшли до Києва. Падіння 1240 р. Києва відкрило Батию шлях на Захід. Пройшовши вогнем і мечем галицькі та волинські землі, кочівники в 1241 р. вторглися в Польщу, Угорщину, Чехію, Словаччину, Трансільванію. Повернувшись у пониззя Волги, завойовники засновують нову державу — Золоту Орду. З цього часу Давньоруська держава перестає існувати. На Русі встановлюється іноземне іго на довгих 238 років.

Уже перші наслідки були катастрофічними для слов'янських земель:

1. Руйнація та падіння ролі міст.

2. Занепад ремесла і торгівлі. Руйнація міст, загибель або рабство значної частини ремісників призвели до зникнення цілих галузей

3. Демографічні втрати, проте тотального обезлюднення території не відбулося.

4. Знищення значної частини феодальної еліти, що суттєво загальмувало і деформувало розвиток феод. землевол. та всієї системи феод.відносин.

Золотоординське іго виявилося у трьох сферах: економ.(система податей та повинностей) політ. (затвердження Ордою князів та видача нею ярликів на управл. землями); військовій (обов'язок князівств делегувати воїнів до монг. війська).

Встановлення золотоординського іга на Русі мало свої особливості:

1) руські землі не увійшли безпосередньо до складу Золотої Орди;

2) не було створено постійно діючого адмін. апарату завойовників.

3) толерантне ставлення до християнства та правосл. духовенства

Монгольське завоювання зумовило появу низки тривалих тенденцій:

1. Переміщення центру суспільного життя сх. слов'ян. Спочатку заявляє про себе Г-В князівство, а незабаром піднімається Московське. Не останню роль у цьому процесі відіграла масова міграція еліти південних князівств та кваліф.ремісників.

2. Поглиблення феодальної роздрібненості.

3. Поступове витіснення в стосунках між князем і місцевою знаттю принципу васалітету та запровадження системи підданства.

4. Послаблення обороноздатності Русі призвело до того, що в XIV—XV ст. пд. та зах. руські землі опиняються в складі Литовського кн-тва та Польського ко-тва, а Пн. Сх. та Новгородська землі залишаються під владою Орди.