28.Охарактеризуйте добу і. Мазепи в українській історії.

Метою Мазепи як гетьмана В. Запорозького було об'єднання козацьких земель Лівобережжя, Правобережжя, Запорожжя, Слобожанщини і Ханської України в складі єдиної держави зі збереженням системи козацького устрою. Мазепа надав кошти на будівництво в усій Гетьманщині низки церков, споруджених у стилі бароко. Заходами Мазепи Києво-Могил. колегіум набув статусу академії.

Після Богдана Мазепа вперше поставив особу гетьмана на рівень монарха. У народі побутує приказка: «від Богдана до Івана не було Гетьмана». Свою владу ототожнював з могутністю держави; У зовнішній політиці відмовився від орієнтації на РП, Крим, Туреччину. Боротьба з Московією видавалась на той час безнадійною, тому тривалий час просто продовжував лінію Самойловича, спрямовану на забезпечення максимально можливої автономії.

Але в політичні плани російської влади не входило створення єдиної України. Поступово Петро І втягує Україну в Пн. війну, в ході якої утискалися інтереси України. Тисячі українців гинули у походах, на будівництві фортець та нової столиці – Санкт-Петербурга. У 1708 р. перед Україною виникла загроза нападу Польщі та Швеції. На прохання Мазепи про допомогу Петро І відповів відмовою.

Отут Мазепа робить свій історичний вибір і починає переговори зі Швецією. В кінці жовтня 1708 р. Мазепа виступає з Батурина назустріч шведам. Пізніше між Україною і Швецією було укладено угоду, згідно з якою остання виступала гарантом козацьких вольностей і недоторканності кордонів. Заклики Мазепи підняти повстання проти російського царя не знайшли підтримки серед селян і козаків, які уже не довіряли гетьману і боялися знову потрапити у нове іноземне ярмо, і продовжували допомагати царському уряду в боротьбі проти шведських загарбників. Тому замість обіцяних 50 тис. війська, Мазепа зміг привести з собою до Карла XII лише кілька тисяч козаків. У відповідь на це Петро І здійснює рішучі заходи. Збирається Глухівська рада, де обирається новий гетьман – І. Скоропадський. І. Мазепу оголосили зрадником і піддали церковній анафемі. Було зруйновано козацьку столицю Батурин, а її мешканці повністю винищені. За те, що на бік Мазепи пристали запорожці на чолі з кошовим отаманом К. Гордієнком, Петро І у 1709 р. ліквідував Запорізьку Січ.

Вирішальний бій між супротивниками стався 27 червня 1709 р. під Полтавою. Війська Карла XII і Мазепи були розбиті, і вони з рештками розгромленої армії втекли в межі володінь турецького султана. Тут у передмісті Бендер 22 вересня 1709 р. І. Мазепа помер.

29.Дайте оцінку діяльності гетьмана в еміграції Пилипа Орлика та його Конституції.

Після смерті І . Мазепи на загальній раді старшина та Військо Запорізьке під головуванням кошового К. Гордієнка 5 квітня 1710 р, обрали гетьманом України (в еміграції) Пилипа Орлика. Він походив із чесько-польського роду. Закінчив Києво-Могил. академію, працював спочатку в канцелярії київського митрополита, а згодом - у гетьманській канцелярії.

Рада прийняла своєрідні статті - «Пакти і Конституцію прав і вольностей ВЗ», згодом названі «Конституцією Орлика», які були договором між гетьманом і ВЗ про державний устрій України після її визволення від московського панування. Цей документ ніколи, не був втілений у життя, але увійшов в історію як одна з перших в Європі конституцій демократичного суспільства, став свідченням передової української суспільно-політичної думки:

• Україна обох боків Дніпра мала бути вільною від чужого панування;

• гетьманська влада обмежувалася Генеральною радою, яка збиралася 3 на рік і складалася з представників, по одному від кожного полку, а також послів ВЗ;

• виборність усіх посадових осіб із наступним затвердженням їх гетьманом;

• недоторканність особи та її відповідальність лише перед судом;

• розподіл між державною скарбницею й особистими коштами гетьмана;

• ревізія захоплених старшиною земельних маєтків

• православ'я - державна релігія, а також передбачалася автокефалія української церкви при формальному підпорядкуванні констант.у патріархові

Головне – після визволення Україна буде козацькою республікою. Після обрання гетьманом П.Орлик розробив широкий план визволення України, уклавши союз зі Швецією (шведського короля було визнано протектором України), Кримом, Туреччиною. Навесні 1711 р. з 16-тисячним запорізьким військом і татарським допоміжним корпусом він рушив в Україну. На Правобережжі його з прихильністю зустрічало населення, під його булаву переходили правобережні полки. Розбивши під Лисянкою армію лівобережного гетьмана І.Скоропадського, П.Орлик підійшов до Білої Церкви. Але подальші його плани були перекреслені фактичною зрадою татарських союзників, які почали грабувати місцеве населення. Тому він змушений був відступити та повернутися до своєї штаб-квартири у Бендерах.

Після підписання у 1713 р. Андріанопольського миру між московським і турецьким урядами П Орлик зрозумів, що його надії на визволення України відкладаються у далеку перспективу. Завзятий мазепинець не зневірився. Живучи впродовж десятиліть в еміграції (у Швеції, Німеччині, Туреччині, Греції), він до самої смерті (1742) не припиняв боротьби, використовував кожну нагоду на пошуки нових союзників проти Москви, прагнув зацікавити їх українською справою. Багато робив для того, щоб європейські держави отримували правдиву інформацію про життя України. Справу Орлика продовжили його син Григорій та мазепинці-емігранти, яких називали в Європі апостолами Української незалежної держави.