7.Вкажіть причини і розкрийте наслідки занепаду Київської Русі.

Смерть Мстислава в 1132 р. позначила кінець історичної доби, в якій Київ відіграв роль основного центру руських земель, і поклала початок періодові політичної роздробленості, розпаду КР на окремі князівства та землі. На землях України сформувалися князівства Чернігівське, Переяславське, Волинське, Галицьке.

КР у середині XII ст. зовсім не розпалася, як це вважала значна частина істориків минулого. Феодальна роздр. — закономірний етап у розвитку середньовічного суспільства, її пережили також імперії Європи. Причини роздробленості:

- Зовнішні фактори: втручання інших країн.

- Слабкий зв’язок окраїн з центром

- Намагання князів закріпитись в одній із земель і передати її нащадкам.

- Збільшення кількості князів і нестача земель (поява ізгоєв)

- Відсутність чіткого принципу успадкування влади

- Нерівномірнсть соціально-економічного розвитку окремих князівств.

- Занепад шляху «із варяг у греки»

- Великі розміри держави та пов'язані з цим труднощі управління. До роздробленості КР призвели подальша феодалізація. Унаслідок цього КР перетворилася на ціле з багатьма центрами. Змінилася форма державного устрою: на зміну централізованій монархії прийшла федеративна. Із середини XII ст. нею спільно править група князів, вирішуючи питання вн. і зовн. політики на з'їздах.

Хоча відокр. кн-тва були значною мірою самостійними, вони часто ворогували. Особливо приваблював Київ. В 1146—1246 pp. 24 князі 47 раз правили у Києві.

Наслідки: Захоплення земель КР Золотою Ордою (1237—1241 pp.)., що значною мірою загальмувала розвиток Русі. Феодальна роздробленість була фактично законсервована, про відродження власної державності не могло бути й мови. Русь на довгі роки опинилася під ігом. Князі змушені були визнати себе васалами Золотої Орди, з рук хана діставали право на княжіння (ярлик) і платили тяжку данину.

Та русичі зуміли вистояти й відродити життя. Після розпаду КР естафета державності перейшла до Г-В князівства, яке продовжило традиції КР й стало її завершальним етапом.

8.Охарактеризуйте досягнення культури Київської Русі.

Давньоруська культура й сьогодні вражає тисячами фольклорних, писемних та речових пам’яток, які збереглися до наших днів. Це й знаменитий Софіївський собор 1037 р., Кирилівська (1146) та Василівська (1183) церкви у Києві, Борисоглібський собор (1128) у Чернігові, Церква св. Пантелеймона (1200) у Галичі.

Це – високохудожні історичні твори-літописи: „Повість минулих літ”(1113); „Слово про закон і благодать” (1037-50) митрополита Іларіона; „Повчання дітям” (1117) В. Мономаха; поетична пам’ятка „Слово о полку Ігоревім”, „Руська правда". Це – й пам’ятки усної народної творчості: пісні, казки, билини. Образотворче мистецтво: Богоматір Оранта, Христос Вседержитель, Вишгородська, Холмська, Дорогобузька, Свенська ікони Богородиці. Прийнявши християнство, Володимир заснував школи, в яких готувалися власні кадри, перейняв кращі зразки містобудівництва та архітектури, живопису, науки, філософії, книгописання. Він увів КР у коло високорозвинених країн Європи.

За Ярослава засновуються монастирі Св. Юрія та Св. Ірини, започатковується чернецтво в Печерах за селом Берестовим, де невдовзі побудований Печорський монастир. Ярослав організував світську школу, де близько 300 дітей навчалися грамоти та іноземних мов. Ярослав був визначним будівничим. За його правління розпочалося кам'яне будівництво, зокрема Софії Київської. Доба Ярослава відома також великим піднесенням мистецтва.

Неоціненним надбанням стала складена на основі норм українського звичаєвого права законодавча пам'ятка -- "Руська правда", що лягла в основу Литовського статуту і законодавства гетьманської доби. Першою ілюстрованою книгою, яка дійшла до нас, є "Остромирове євангеліє" (1056-1061).

Таким чином, культурний розвиток Русі ІХ-ХПІ ст. перебував на високому європейському рівні. Про це свідчить розвиток оригінальної місцевої літератури, певний рівень освіти та наукових знань. Вироби декоративно-прикладного мистецтва, що вийшли з руських майстерень, дивували технікою виконання та художньою досконалістю. На жаль, несприятливі зовнішньополітичні чинники наступних століть перервали яскравий і неповторний культурний процес КР.