17. Розкрийте причини, хід і наслідки козацько-селянських повстань кін. 16-поч. 17 ст.

Протягом 45 років в Україні відбулося 6 великих коз.-сел. повстань

Серед головних причин можна виділити посил. кріпосн. та нац. гніту; експансію шляхти на укр. земні, зіткнення інтересів шляхетської та коз. верств; намагання офіційної влади РП взяти під контроль козацтво.

Перше велике сел.-коз. повстання відбулося під проводом Кр. Косинського (1591-93). Саме тоді укр. шляхтич і гетьман реєстр.козаків Косинський отримав від короля землі, які привласнив білоцерк. староста Яуш Острозький. Розуміючи марність судового позову, Кос. з козаками напав на маєтки Остр. Незабаром селяни, козаки й навіть військові на Волині, Брацлав. та Київщ. почали мститися панам за власні кривди. У битві на р. П'ятці повстанці зазнали поразки від військ шляхти, але покарали їх легко. Реєстр. козаків змусили дати обітницю на вірність королю, а Косинського - попросити пробачення. Він повинен був припинити боротьбу, але він вирушив у похід на Черкаси, де під час облоги міста загинув.

Наступне повстання очолив С.Наливайко (1594-1596рр.). В ньому брало участь від 2 до 10 тис. селян і козаків. Серед цілей повстанців було й утворення в Укр. землі, якою б правили самі козаки. Наливайко пройшов через усю Галичину, Волинь та Білорусь. Через перевагу поляків навесні 1596 р. повстанці стали відходити на схід, сподіваючись на захист у Московії. Згодом старш. та заможні козаки, видали Наливайка полякам, а повстанців переконали скласти зброю.

Після смерті Сагайдачного прокотилася нова хвиля козацьких повстань.

1625 – повстання під проводом гетьмана М. Жмайла. Наслідки: поразка, усунення гетьмана від керівництва і підписання Куруківської угоди (Дорошенко). Згідно з угодою повстанці амністовані, реєстр зростав від 3 до 6 тис., плата реєстровцям збільшувалася. Водночас козакам заборонялося втручатися у реліг. справи в укр. землях, здійсн. морські походи та мати відносини з іноз. д-вами.

Після закінчення війни зі Швецією польський уряд 1629 р. значну частину своїх військ розквартирував в Україні, що зумовило новий вибух нар.гніву. Причинами повстання стали грабунки та розбої пол. жовнірів; зростання реліг. утисків; поглибл. протиріч між нереєстр.та реєстр. козаками, які мусили захищати інтереси гнобителів. Повстання Т. Федоровича (Трясила) охопило Полтавщину та значну частину Лівобережжя. Центральною подією протистояння була «Тарасова ніч», коли загін повстанців знищив добірне шляхетське формування, що охороняло штаб коронного гетьмана Конецпольського, який змушений був піти на переговори й укласти компромісну угоду, суть якої полягала в збереженні основних вимог Куруківської та в збільшенні реєстру до 8 тис. осіб.

У 1635 р. поляки завершили будівництво Кодацької фортеці на Дніпрі, яка блокувала рух втікачів на Запорожжя та рейди запорожців у верхів'я Дніпра. Того ж року гетьман Іван Сулима на чолі загону січовиків знищив кодацький гарнізон та зруйнував фортечні мури, але ця подія не переросла в нове повстання, оскільки коз. ватажка було підступно схоплено реєстровцями і видано пол. властям.

Новим масштабним виступом народних мас стало селянсько-козацьке повстання 1637—1638 pp., яке очолили П. Бут (Павлюк), Д. Гуня, Я. Остряниця, але воно теж зазнало поразки.

Отже, 2 хвилі коз.-сел.повстань, що прокотилися укр. землями наприк. XVI — на поч. XVII ст. закінчилися поразками. Основними причинами невдач були: стихійність; неорганізованість; недосконале озброєння; локальний характер дій; малочисельність; неузгодженість дій реєстр. та нереєстр. козацтва; гнучка політика пол. уряду, спрямована на розкол лав повстанців тощо.