35.Охарактеризуйте культуру України у другій половині XVII - XVIII ст.

Культура України з середини XVII — до кінця XVIII століття - розвивалась за досить складних, часом суперечливих умов. Національно-визвольна війна й відродження Укр.держави сприяли піднесенню творчого духу народу. Важливим чинником розвитку духовного життя України була культурницька політика гетьманів, спрямована на підтримку правосл. церкви, нац.. освіти, книгодруку, мистецтва. Найяскравіше вона виявилася за гетьманування Мазепи.

Культурним центром України на цей час продовжував залишатись Київ, а головним науково-освітнім закладом — Київський колегіум, перетворений у 1701 p. в академію. Але в кінці XVIII ст. починається занепад навчальних установ, вони перетворюються на звичайні духовні семінарії, стають осередками русифікації. На Зах. Україні освітні заклади теж використовувались для полонізації і покатоличення.

Внаслідок реформи за панування царя Олександра І з’явилося Міністерство народної освіти, у кожному губернському місті відкрилися гімназія, а у кожному повіті - училище. Набули більшого поширення ліцеї, ремісничі училища, фельдшерські школи, пансіонати, пізніше (у 1850 р.) з’явилася перша жіноча гімназія. Але освіта залишалася становою.

У другій половині XVII ст. в Україні поширюється стиль бароко. Живопис також увібрав найкращі досягнення бароко — багатий декор, позолоту, складну композицію, поєднавши їх із традиціями народної творчості. Поряд з існуючими культ. центрами — Львовом, Києвом — сформувалися нові художні школи в Чернігові та Новгород-Сіверському. До храмових розписів входять пейзаж, портрет, жанрова картина. Всі твори укр. письменства поширювалися способом рукописним. З такими запізненнями побачили світ історичні праці Самовидця, Величка, відома «История Русов», твори Григорія Сковороди. Довший час поширювали і перший твір нової української літератури кінця XVIII ст. — «Енеїду» Котляревського.

Було збудовано, переважно з цегли й каменю, багато різноманітних споруд, серед яких, поряд з культовими, ставало дедалі більше цивільних будівель — адміністративних, господарських, житлових. Велику кількість чудових будівель, передусім храмів духовних, було зведено наприкінці XVII — на початку XVIII ст. у Києві та інших містах турботами й коштом гетьмана І. Мазепи.

До ліквідації Гетьманщини духовне життя Лівобережжя розвивалося у більш сприятливих умовах. Близьким до нього культурним життям жила Слобожанщина, пізніше — Південь України. Продовжуючи національно-державні традиції КР, Гетьманська держава забезпечувала частині народу досить широкі можливості будувати своє життя і культуру за власними уподобаннями. Українське козацтво, козацька держава своєю діяльністю, самим існуванням оберігала українську народність від культурно-національної асиміляції сусідніми народами.

36.Охарактеризуйте національне відродження українського народу на Наддніпрянщині в хіх ст.

У результаті становлення національної інтелігенції в Україні, як і в усій Сх. Європі, починається відродження нац. свідомості. Чималу роль у національному відродженні відіграло формування нової української літератури з чіткими рисами національної своєрідності. Важливою подією стала публікація у 1798 р. "Енеїди" І. Котляревського, написаної народною українською мовою. Велике значення мали художні твори Є. Гребінки, Г. Квітки-Основ'яненки, наукові праці професорів Київського та Харківського у-тетів М. Максимовича та І. Срезневського. Неможливо переоцінити в цьому контексті "Історію Русів", автор якої доводив, що Україна має всі права на відновлення державності.

Значне піднесення в країні викликали Великі французька революція. Прихильниками радикальної реформації суспільства стали В. Капніст, В. Каразін, Г. Винський, О. Поліцин, В. Пассек, І. Орлай, І. Котляревський та ін. Зокрема, В. Капніст в "Оді на рабство" і драмі "Ябеда" сміливо виступив проти анти-1 народної феодально-кріпосницької системи.

Одним із виявів волелюбних прагнень стало виникнення в Україні таємних політичних товариств, їх різновидом було масонство. Найбільша масонська ложа діяла в Полтаві під назвою "Любов до істини".

Представники декабристського руху вимагали повалення абсолютизму та створення республіки, ліквідації кріпацтва, рівних прав для всіх, свободи господарського розвитку. Однак декабристські організації не надавали належного значення національному питанню.

Важливими осередками суспільно-політичного руху в Україні у другій чверті XIX ст. були навчальні заклади, насамперед Харківський та Київський університети. Під впливом повстання декабристів на поч. 1826 р. виник таємний політичний гурток у Харківському університеті.

Виникають таємні політичні організації. Першою з них було Кирило-Мефодіївське товариство (братство), засноване у січні 1846 р. у Києві. Воно увібрало в себе цвіт української думки, людей, які мали величезний вплив на перебіг і розвиток українського відродження. Тут були історик М. Костомаров, письменник П. Куліш, М. Гулак, етнографи 0. Маркевич і В. Білозерський — усього майже 100 братчиків. Окрасою був Тарас Шевченко.

Програмні ідеї Братства, зокрема, передбачали: 1) створення демократичної федерації слов'янських народів, очолюваної Україною, на принципах рівності та суверенності; 2) майбутнє суспільство мало будуватися на засадах християнської моралі шляхом здійснення низки реформ; 3) скасування самодержавства, кріпосного права та станів, встановлення демократичних прав і свобод для громадян; 4) зрівняння у правах усіх слов'янських народів . щодо їх національної мови, культури, освіти тощо.