26.Висловіть боротьбу за владу в Україні після смерті б. Хмельницького, роль в ній Юрія Хмельницького та Івана Виговського.

Смерть Хмельницького 27 липня 1657 р. стала поворотним моментом в історії Української нац. революції. Перебуваючи при владі, гетьман піклувався про створення такої форми державності, яка б забезпечувала єдність еліти, консолідацію суспільства, стабільність держави. На думку Хмельницького, цим вимогам оптимально відповідала спадкова монархія. Проте трагічна загибель під час молдавського походу його сина Тимоша, талановитого воєначальника, здібного політика, перешкодила здійсненню планів гетьмана. Ситуацію не врятувало і рішення козацької ради про встановлення спадковості гетьманства – передачі влади сину Юрію, який на посаді гетьмана прагнув продовжити справу, започатковану батьком, шукаючи союзника, який гарантував би цілісність і незал. України.

На жаль, спадкоємці Б. Хмельницького не змогли успішно завершити його починання. Порушення принципу спадкового гетьманства породило серед старшини спокусу боротьби за владу. 60– 80-ті роки XVII ст. увійшли в історію України як „доба Руїни”. Початком доби Руїни стало усунення восени 1657р. Ю. Хмельницького від влади. І. Виговський та його прибічники фактично здійснили переворот.

У внутр. політиці І. Виговський виступив за пріоритетну роль шляхти. Серйозні зміни вніс він і у зовн. політику. Невдоволений втручанням російських чиновників у справи України, він починає мирні переговори з Польщею. Цим фактично було започатковано розкол в суспільстві на прихильників Росії і прихильників Польщі. Обурена козацька старшина під керівн. кошового Я. Барабаша та полтавського полковника М. Пушкаря фактично розпочинає громадянську війну. Гетьман розгромив повстання і жорстоко покарав його учасників.

У вересні 1658 р. переговори з Польщею були продовжені і підписується Гадяцький трактат, згідно з яким Україна як „Руське князівство” входила до РП на правах формально рівного суб’єкта федерації в межах Київського, Чернігівського і Брацлавського воєводств. Органи влади формувалися за польським зразком. На чолі держави стояв виборний гетьман. Україна могла мати власний суд, військо, скарбницю, але при цьому позбавлялася можливості міжнар. стосунків.

В цей час війну проти гетьмана починає Росія. За допомогою кримських татар Виговський у липні 1659 р. розгромив російські війська під Конотопом. Але скористатися перемогою гетьман не зміг, оскільки проти нього піднімається ще одне повстання – під проводом І. Богуна та І. Сірка. Підтримані російськими військами, повсталі завдають поразки Виговському, і той змушений тікати до Польщі.

У вересні 1659 р. козаки знову обирають гетьманом 18-річного Юрія Хмельницького. Він пішов на укладення нового Переяславського договору з Росією, який істотно обмежував суверенітет Української держави. 17 жовтня 1660 р. він підписав з Польщею перемир’я і підписав Слободищенський трактат, за яким Україна ставала автономною частиною РП. Умови трактату приблизно відповідали Переяславському договору 1659 р. між Україною та Росією. Не маючи видатних здібностей і реальних можливостей реалізувати свою програму, в 1663 р. відмовився від гетьманства і на деякий час постригся в ченці.