Вторинні імунодефіцити:

• всі види інфекційного синдрому в випадку тривалого та торпідного до терапії перебігу, тенденції до генералізації процесу;

• алопеції, де- та гіперпігментації шкіри;

• СНІД;

• інші види набутої імунної недостатності.

Лімфопроліферативний синдром:

• пухлини в імунній системі (лімфолейкози, лімфосаркоми, хвороба Ходжкіна, лімфоми, саркома Капоші);

• Х-зчеплений рецесивний лімфопроліферативний синдром у дітей:

• гіперплазія всіх груп лімфатичних вузлів з запальними процесами в них у сполученні з частими бактеріальними інфекціями іншої локалізації;

• спленомегалія;

• мононуклеоз в анамнезі.

Контрольні запитання.

1. Імунні дисфункції, класифікація.

2. Первинні імунодефіцити.

3. Набуті імунодефіцити.

4. Принципи діагностики ІД. Провідні імунопатологічна синдроми.

5. Лабораторні ознаки ІД.

6. Загальні підходи до лікування ІД.

Контрольні тестові питання

1. У літніх людей підвищується частота виникнення пухлин. Однією із причин цього є:

1. Зниження активності клітинного імунітету.

2. Зниження інтенсивності мітозів.

3. Збільшення активності фагоцитарних клітин.

4. Підвищення активності клітинного імунітету.

5. Підвищення активності утворення антитіл.

2. Який з наведених синдромів не належить до імунопатологічних?

1. Інфекційний.

2. Алергічний.

3. Аутоімунний.

4. Лімфопроліферативний.

5. Жоден з перелічених.

3. Дівчинка 6 років поступила в лікарню з діагнозом ГРВІ. При огляді, крім нездужання, підвищення температури тіла до 37,8°С, нежиті, слизистих виділень з носа, спостерігалася сповільнена, незрозуміла мова, нестійка хода, невпевнені, хаотичні рухи, часті падіння, при проведенні пальценосової проби – інтенційне тремтіння. Шкіра звичайного кольору, суха, шерохувата, в ділянці шиї, ліктьових суглобів – чисельні телеангіектази. Лабораторно: знижена кількість Т-лімфоцитів, дисімуноглобулінемія, дефіцит Ig A, Ig G, дисбаланс Th/Ts, знижена відповідь на ФГА та бактерійні антигени. Який найбільш вірогідний первинний імунодефіцитний стан зумовлює таку картину?

1. Синдром Луї-Бар.

2. Синдром Ді-Джорджи.

3. Синдром Віскота-Олдріджа.

4. Повільний імунний старт (ПІС-синдром).

5. Хвороба Брутона.

4. У хворого 29 років, наркомана, який звернувся до стоматолога з приводу пародонтозу, виявлено лихоманку протягом 1,5 місяця, генералізовану лімфоаденопатію, втрату маси тіла на 12 кг, пітливість, збільшення печінки на 3 см, сліди перенесеного 2 місяці тому оперізувального лишаю. Упродовж 1,5 року страждав на фурункульоз. Який найбільш імовірний діагноз?

1. Хроніосепсис.

2. ЦМВ-інфекція.

3. Лімфогранулематоз.

4. ВІЛ-інфекція.

5. Гострий лейкоз.

5. Найiмовiрнiша хвороба, яка проявляється появою в порожнинi рота кандидозу, виразково-некротичних процесiв, герпетичної висипки, м'якої лейкоплакiї, саркоми Капошi

1. Сифiлiс.

2. Туберкульоз.

3. Інфекцiйний мононуклеоз.

4. СНIД.

5. Цукровий діабет.

Тема 5 до практичного заняття № 4 (1 година) Імунологія інфекційного процесу.

Мета: знати особливості функціонування імунітету при інфекційних захворюваннях, розлади функціонування імунної системи, обумовлені мікроорганізмами і показання до їх корекції.

Учбові цілі

Завдання:

Знати:

1. знати патоімунологічні основи перебігу основних інфекційних процесів і характерні зміни показників імунітету при цих захворюваннях;

2. знати види і особливості протиінфекційного імунітету;

3. особливості імунної відповіді при гострих, підгострих і хронічних інфекціях і запальних процесах;

4. особливості імунотропного впливу пріонів, вірусів, бактерій, грибків, найпросіших, гельмінтів;

5. механізми ухиляння збудників інфекційних хвороб від імунного нагляду;

6. імунозалежні ускладнення вакцинації.

Вміти:

• визначати тип і прогнозувати перебіг інфекційного процесу за імунологічними показниками;

• визначати інфікованість і ефективність лікування інфекційних захворювань за показниками імунограми;

• діагностувати і коригувати розлади імунної відповіді, зумовлені інфекційними збудниками.

Оволодіти:

• знаннями щодо особливостей перебігу протиінфекційного імунітету при різноманітних інфекціях у здорових та імуноскомпроментованих осіб і принципах імунотерапії та профілактики інфекцій.