Імунопатогенез.

У крові ВІЛ-інфікованих хворих поступово зменшується кількість СD4⁺-лімфоцитів та співвідношення CD-4/CD8. На ранніх етапах ВІЛ-інфекції на 1000-10 000 лімфоцитів припадає 1 заражений лімфоцит. По мірі прогресування хвороби відсоток та абсолютне число інфікованих СD4⁺-лімфоцитів зростає, що призводить до підвищення концентрації вірусної РНК в плазмі. Встановлено, що зниженню кількості лімфоцитів сприяє

1. Аутоімунне ураження СD4⁺-лімфоцитів.

2. Пряме знищення лімфоцитів.

3. Токсична дія вірусних білків назрілі лімфоцити та кістковий мозок.

4. Апоптоз лімфоцитів.

Вміст СD4⁺-лімфоцитів (Т-хелперів) у крові слугує важливою лабораторною ознакою стану імунної системи інфікованого. Чим нижчий рівень СD4⁺-лімфоцитів, тим вищий ризик опортуністичних інфекцій. При рівні лімфоцитів 0,2 на 10⁹/л слід призначати профілактику пневмоцистної пневмонії, а при рівні клітин 0,05 на 10⁹/л зростає ризик цитомегаловірусного ретиніту та інфекції викликаної Mycobacterium avium-intracellulare.

Крім СD4⁺-улітинважливу роль в патогенезі ВІЛ–інфекції мають і інші клітини. ВІЧ інфікує клітини вродженого імунітету: моноцити, макрофаги, дендритні клітини лімфовузлів, рідше вражає клітини ЦНС та В-лімфоцити. При вивченні лімфовузлів виявляють заражені дендритні клітини, навколо яких міститься велика кількість вірусів. На доклінічній фазі хвороби, коли у крові вірус відсутній, у лімфовузлах відбувається активна реплікація вірусу, знижується функціональна здатність інфікованих макрофагів (хемотаксис і внутрішньоклітинне руйнування мікроорганізмів). Вивільнення цитокінів, в тому числі фактора некрозу пухлин альфа зараженими макрофагами – одна із причин кахексії на пізніх стадіях СНІД.

Відповідно до критеріїв Центру контролю захворюваності США, діагноз СНІД виставляють, якщо вміст СD4⁺-лімфоцитів у крові нижчий за 200 кл./мкл^–1. Виявлені опортуністичні інфекції та злоякісні пухлини (саркома Капоші та В-клітинна лімфома) теж підтверджують СНІД. Після зараження, у період гострої стадії гарячки, ВІЛ виявляють у крові. Після декількох тижнів віремія проходить, а у крові зростає рівень цитотоксичних Т-лімфоцитів (CD8). Після зникнення вірусу із крові у ній з’являються нейтралізуючі антитіла, але вони не відіграють суттєвої ролі у зникненні віремії. Імунна відповідь, опосередкована антитілами, спрямована проти білків вірусу р24, р41 та інших 120 антигенів. За поліклональної активації В-лімфоцитів зростає загальний рівень імуноглобулінів. Дослідження на щурах показують, що ці реакції сприяють проективній дії, проте внаслідок антигенної мінливості вірусу недостатньо ефективні. Залишаючи кров, вірус осідає у лімфоїдних органах, де відбувається його реплікація. Під час безсимптомної фази число СD4⁺-лімфоцитів у крові щороку знижується на 50—100 клітин/мкл^–1. Наприкінці безсимптомної фази вірус виходить із лімфоїдних органів. По мірі прогресування хвороби в крові зростає рівень бета₂-мікроглобуліну, неоптерина, триглицеридоі та антигенів ВІЛ (а саме , p24). Стадію захворювання визначають за абсолютним числом CD4 та рівнем бета₂-мікроглобуліну у крові. Такі симптоми, як лихоманка, різке схуднення та пітливість свідчать на користь різкого пригнічення імунної системи та несприятливого прогнозу.

Опортуністичні інфекції.

До 90% летальних випадків при ВІЛ-інфекції прямо або опосередковано обумовлені опортуністичними інфекціями, що підтверджує важливу роль їх профілактики та лікування. Найчастіше опортуністичні інфекції викликають Pneumocystis carinii, Mycobacterium avium-intracellulare, Mycobacterium tuberculosis, Cryptococcus neoformans, Candida spp., Toxoplasma gondii, Histoplasma capsulatum, Coccidioides immitis, ДНК-віруси, наприклад, цитомегаловірус, вірус гепатиту B, вірус простого герпесу

А. Пневмоцистна пневмонія — це найбільш поширена опортуністична інфекція дихальних шляхів у ВІЛ–інфікованих та виникає у 60—80% хворих на СНІД, однак сучасні методи профілактики дають змогу знизити її важкість. Ризик пневмонії особливо суттєвий, коли число СD4⁺-лімфоцитів сягає нижче 200 клітин/мкл^–1. Захворювання, обумовлене реактивацією латентної інфекції.