3.Препарати мікробного походження

Дія бактерійних препаратів є вакциноподібною, проте на відміну від останніх, вона неспецифічна. Якщо застосування вакцин забезпечує стимуляцію імунних механізмів тільки щодо певного виду мікроорганізмів, то імуностимулятори сприяють неспецифічному за­хисту від багатьох типів збудників.

Основні показання для призначення препаратів мікробного похо­дження такі:

• недостатність антитілоутворення і фагоцитозу при хронічних за­пальних процесах;

• затяжний перебіг запальних процесів на тлі зниженої реактивності;

• рецидивуючі запальні процеси з переважним ураженням слизових органів дихання, травлення, сечовиділення;

• профілактика запальних процесів в осінньо-зимовий період;

• резистентність до засобів етіотропної терапії (антибіотиків, суль­фаніламідів та інших протибактерійних і противірусних засобів).

Серед препаратів цієї групи умовно можна виділити декілька груп засобів:

• стимулятори, які містять живі ослаблені (БЦЖ) або вбиті (гоновакцина) збудники, а також їх скелетони {структури скелету клі­тинної стінки) - БЦЖ-CWS, W-CWS, P-CWS;

• білкові фрагменти, пептиди (біостим, імудон, колоптен, крестин, цикломунін);

• рибосоми (рибомуніл);

• нуклеїнові кислоти (нуклеїнат натрію, нуклевіт, нуклеїнат);

• ліпополісахариди і полісахариди (продигіозан, пірогенал, сальмозан, лентинан, шизофілан, пахімаран);

• інгібітори мембранозв'язувальних пептидаз, як правило виділені з грибів (бестанин, амастин, естерастин, ебелактон, арфаменин).

Пірогенні властивості характерні переважно для засобів першого покоління {пірогенал, продигіозан), що утруднює їх застосування в ам­булаторних умовах і неприйнятне для педіатричної практики. Нато­мість, нові препарати (рибомуніл, ІРС 19, імудон) практично позбавле­ні такого ефекту.

Пірогенал (ліпополісахаридна фракція Pseudomonas aeruginosa) зна­чною мірою імітує в організмі ефект ІЛ-1 і створює температурний оптимум для впливу ІФН. Препарат передусім стимулює фагоцитоз (макрофаги, нейтрофіли), дещо слабше — продукцію антитіл. Ці ефек­ти виявляються вже через 10-12 год після введення препарату і зберіга­ється протягом 7-10 діб навіть на тлі приймання антибіотиків чи серед­ніх доз глюкокортикоїдів.

Продігіозан — продукт життєдіяльності В. prodigiosum. На відміну від пірогеналу, продигіозан стимулює кору надниркових залоз і, можливо, за рахунок цього знижує вираження алергічних реакцій. Вплив на фагоцитоз і антитілоутворення потужніший, ніж у пірогеналу — він проявляється навіть на тлі високих доз глюкокортикоїдів (у реципієн­тів трансплантатів), хіміо- і променевої терапії.

БЦЖ — жива протитуберкульозна вакцина, яка підвищує резисте­нтність до інших бактерійних інфекцій і пухлин. Стимулює фагоцитоз, активність К- і NK-клітин. Для ефективного лікування винятково важ­ливе значення відіграє попередня сенсибілізація до туберкуліну, яка проявляється позитивною реакцією на туберкулін. Ін'єкція вакцини призводить до регресії пухлини, а при введенні в товщу пухлини — до її "розплавлення". Але при цьому часто спостерігається паралельна сти­муляція росту вже існуючих метастазів. Для проведення лікування при­датні не всі штами вакцини. Існують також дані про індукцію препара­том автоімунних процесів, пришвидшення росту пухлини в окремих пацієнтів — а тому, очевидно, необхідна розробка методів попередньо­го індивідуального тестування для прогнозування реакції на БЦЖ.

БЦЖ-CWS — фракція БЦЖ (так званий скелетон) з більш прогно­зованим впливом на організм. Застосовується при раці легенів, шлун­ка, кишок, меланомі, деяких формах лейкемій, Препарат сприяє поси­ленню активності цитотоксичних лімфоцитів, блокує формування ге­матогенних метастазів, майже удвічі продовжує тривалість життя пацієнтів з некурабельними пухлинами.

Нуклеїнат — натрієва сіль дріжджової РНК. Стимулює не­специфічні метаболічні процеси в імуноцитах: синтез нуклеїнових ки­слот, білків, макроергічних сполук. За рахунок цього передусім стиму­люються неспецифічні фактори резистентності (лізоцим, пропердин, інтерферони), дещо слабше — гуморальна ланка. Засіб широко засто­совується при гострих і хронічних запальних процесах органів дихан­ня, травлення та сечовиділення, особливо в педіатрії. Нуклеїнат натрію здатний посилювати вплив інших імуностимуляторів при комбіновано­му їх застосуванні.

Бронхомунал — бактерійний імуностимулятор, що підвищує акти­вність альвеолярних і перитонеальних макрофагів, синтез антитіл, пе­редусім — на слизових оболонках. IRS 19 (IPC 19) — імуностимулятор, який містить глікопротеїди 19 бактерій, які найчастіше бувають збудниками запальних проце­сів дихальних шляхів. Збільшує число імунокомпетентних клітин у сли­зовій оболонці (у першу чергу — антитілопродукуючих клітин), поси­лює активність макрофагів і утворення секреторних ІgА. Рибомуніл —перший бактерійний імуностимулятор 3-го покоління.