- •Тема 1. Підприємство в соціально-орієнтованій ринковій економіці. План
- •1.1. Туристичний бізнес як економіко-технологічна система
- •1.2. Сучасний стан і перспективи розвитку туристичного бізнесу в Україні
- •1.3. Сутність та особливості підприємницької діяльності в туризмі
- •1.4. Ресторанне господарство, як суб’єкт підприємницької дільності
- •1.5. Правові основи організації туристичного бізнесу в Україні
- •1.6. Ресурсне забезпечення туристичної діяльності
- •1.7. Загальні показники оцінки туристичної діяльності
- •2.1. Сутність і роль підприємницької стратегії в розвитку туристичного бізнесу
- •Тема 2. Планування діяльності підприємств готельного господарства і туризму План
- •2.2. Види базових економічних стратегій діяльності підприємств
- •2.3. Процес обґрунтування економічної стратегії підприємства та розробка стратегічних альтернатив
- •2.4. Механізми економічного управління туристичним бізнесом
- •2.5. Комерційний розрахунок у системі економічного управління підприємствами
- •2.6. Місце готельного господарства в обслуговуванні туристів
- •2.7. Сутність і показники експлуатаційної програми підприємств готельного типу
- •2.8. Розробка експлуатаційної програми підприємств розміщення туристів
- •2.9. Планування доходів підприємств готельного типу
- •Тема 3. Економічна характеристика продукції (послуг) підприємств готельного господарства і туризму План
- •3.1. Потік туристів - основа комплектування туристичного продукту
- •3.2. Місце реалізації туристичного продукту (послуг) в економіці суб'єктів туристичного бізнесу
- •3.3. Класифікація планів реалізаціїтуристичних послуг (турпродукту)
- •3.4. Методи планування продажу туристичного продукту й окремих послуг
- •3.5. Програмно-цільовий метод планування продажу туристичного продукту
- •3.6. Оцінювання запасу фінансової міцності підприємства
- •Тема 4. Виробнича програма підприємств туристичного бізнесу та готельного господарства План
- •4.1. Виробнича програма туристичного оператора: сутність і структура
- •4.2. Принципи та етапи розробки виробничої програми туристичного оператора
- •4.3. Економічна сутність і види діяльності підприємств харчування
- •4.4. Класифікація підприємств харчування в туристичній сфері діяльності
- •4.5. Характеристика продукції підприємств харчування
- •4.6. Склад і структура товарообороту
- •4.7. Обґрунтування виробничої програми та плану товарообороту
- •Тема 5: основні засоби ресторанного господарства та туризму План
- •5.1. Основні фонди, їх класифікація і структура
- •5.2. Види оцінки, спрацювання та амортизація основних засобів
- •5.3. Показники відтворення і використання основних фондів
- •Тема 6: Оборотні кошти підприємств туризму та готельно - ресторанного бізнесу план
- •6.1. Сутність та значення оборотних фондів та фонді обігу. Структура оборотних коштів
- •6.2. Сутність, роль і види грошових потоків
- •6.3. Основні показники ефективності використання оборотних коштів
- •6.4. Рух грошових коштів на підприємстві
- •Тема 7. Трудові ресурси підприємств туризму та готельно – ресторанного бізнесу
- •7.1. Оцінювання стану та ефективності використання трудових ресурсів
- •7.2. Мотивація праці та організація заробітної плати
- •7.3. Державне й договірне регулювання оплати праці
- •7.4. Планування чисельності працівників
- •8.5. Обґрунтування витрат на оплату праці
- •Тема 8. Фінансові ресурси (капітал) підприємств готельно-ресторанного бізнесу План
- •8.1. Сутність та значення аналізу капіталу підприємства
- •8.2. Аналіз власного капіталу підприємства
- •8.3. Аналіз залученого капіталу підприємства
- •Зобов’язання підприємства
- •8.4. Аналіз ефективності використання капіталу підприємства
- •Рекомендована література
- •Тема 9. Поточні витрати підприємств туризму та готельно-ресторанного бізнесу та собівартість продукції (послуг) План
- •9.1. Сутність і структура витрат на формування та реалізацію туристичного продукту
- •9.2. Калькуляція собівартості і цін на туристичний продукт
- •9.3. Планування витрат туристичних підприємств
- •9.4. Сутність і особливості формування витрат у підприємствах ресторанного господарства. Довгострокові та поточні витрати
- •9.5. Фактори, що впливають на розмір та рівень поточних витрат підприємств ресторанного господарства
- •Тема 10. Цінова політика підприємств туризму та готельно – ресторанного бізнесу План
- •1. Методика складання цін на туристичні послуги
- •10.2. Визначення ціни пакета туристичних послуг
- •10.3. Механізм регулювання цін через податки
- •10.4. Сутність та види доходів підприємств ресторанного господарства. Націнка на продукцію і товари
- •10.5. Особливості ціноутворення у ресторанному господарстві
- •10.6. Цінова політика підприємства ресторанного господарства та фактори, що на неї впливають.
- •Тема 11. Фінансові результати діяльності підприємств готельного господарства і туризму План
- •11.1. Сутність і роль доходу підприємств туристичного бізнесу та ресторанного господарства
- •11.2. Економічний механізм формування й розподілу доходу
- •11.3. Сутність, види та джерела отримання прибутку в туристичному бізнесі та ресторанному господарстві
- •11.4. Показники прибутку та рентабельності підприємств туристичного бізнесу та ресторанногогосподрства.
- •11.5. Стратегія економічного управління прибутком підприємств
- •11.6. Економічне управління формуванням і розподілом прибутку підприємств
- •Контрольні запитання та завдання
- •Рекомендована література
- •Тема 12. Фінансово-майновий стан підприємства підприємств готельного господарства і туризму та методи його оцінки план
- •12.1. Суть та організація економічного аналізу фінансового стану підприємства
- •12.2. Методика аналізу динаміки складу і структури активів підприємства і джерел їхнього фінансування. Аналіз причин зміни оборотних коштів на підприємстві
- •Агрегований порівняльний аналітичний баланс підприємства
- •12.3. Методика аналізу абсолютних і відносних показників фінансової стійкості підприємства
- •2. Нормальна фінансова стійкість підприємства
- •3. Нестійкий фінансовий стан підприємства
- •4. Кризовий фінансовий стан підприємства
- •3.Коефіцієнт фінансового ризику.
- •4. Коефіцієнт мобільності.
- •5. Коефіцієнт маневреності власного капіталу.
- •6. Коефіцієнт забезпеченості запасів власними оборотними коштами.
- •7. Коефіцієнт автономії джерел формування запасів.
- •8. Коефіцієнт кредиторської заборгованості.
- •9. Коефіцієнт співвідношення між дебіторською та кредиторською заборгованістю.
- •12.4. Методика аналізу ліквідності й платоспроможності підприємства
- •Контрольні запитання
- •Рекомендована література
- •Тема 13. Оцінка кризового стану підприємств готельно-ресторанного бізнесу План
- •13.1. Сутність та особливість кризових явищ підприємства
- •13.2. Методичні підходи та моделі діагностики кризового процесу
- •13.3. Діагностика банкрутства підприємства
- •Контрольні запитання
- •Рекомендована література
- •Тема 14. Бізнес – планування підприємств готельно-ресторанного бізнесу План
- •14.1. Інвестиції як джерело розвитку ресторанного бізнесу
- •14.2. Бізнес-план як плановий документ обгрунтування різноманітних проектів розвитку у ресторанному господарстві
- •14.3. Техніко-економічне та фінансове обгрунтування відкриття нового закладу у ресторанному бізнесі
- •Рекомендована література
- •Список рекомендованої літератури
4.6. Склад і структура товарообороту
Сукупний (валовий) обсяг товарообороту підприємств харчування враховується і планується окремо по власній і покупній продукції
Валовий товарооборот слід також розглядати залежно від того, як реалізується продукція: оптом чи вроздріб. На схемі чітко показано, що валовий товарооборот підприємств є виручкою від роздрібного й оптового продажу.
Роздрібний продаж - це обмін продукції (послуги) на гроші споживача. Розрахунки при цьому можуть здійснюватися як за готівку, так і за розрахункові чеки (картки) банківських установ, тобто за безготівковою системою. Загальна сума виручки від реалізації продукції власного виробництва і покупних товарів безпосередньо споживачам - це роздрібний товарооборот підприємства харчування. До нього відноситься продаж:
1) через обідні зали та буфети підприємства, включаючи відпуск блюд для споживання дома;
2) через свої магазини кулінарії і напівфабрикатів, палатки, кіоски, розвізну та розносну торговельну мережу і т.п.;
3) лікувально-оздоровчим установам за готівковий і безготівковий розрахунок;
4) своїм працівникам з наступним утриманням вартості харчування з заробітної плати.
Крім роздрібної реалізації, підприємства харчування можуть продавати продукцію власного виготовлення іншим підприємствам для перепродажу, наприклад, у роздрібну торговельну мережу або іншим підприємствам харчування. Сума виручки від такої реалізації утворює оптовий товарооборот підприємства харчування.
У роздрібний товарооборот підприємств харчування не включається:
- вартість давальницької сировини;
- вартість поверненої тари;
- виручка від надання культурно-видовищних послуг, послуг перукарень, більярдних, які знаходяться на балансі підприємства харчування.
Роздрібний товарооборот підприємств харчування включається до загального товарообороту регіону, країни. Він є результативним кількісним показником роботи підприємства як констатуючого елемента економічного механізму регіону і країни в цілому. Виражаючи обсяг реалізації продукції харчування, товарооборот характеризує рівень матеріального добробуту населення країни. Частка товарообороту підприємств харчування в загальному роздрібному товарообороті України в останні роки не перевищує 5-7%.
Товарооборот підприємств харчування розраховується на основі роздрібних цін, які покликані покрити вартість сировинного набору продукції в покупних цінах, забезпечити отримання націнки підприємством харчування і сплату податку на додану вартість. Ціна на продукцію підприємств харчування розраховується за формулою
Цр=Вс+Нпх + ПДВ, (4.1.1)
де Цр - ціна реалізації продукції харчування;
Вс - вартість сировинного набору за купівельними цінами безПДВ;
Нпх - націнка підприємства харчування;
ПДВ - податок на додану вартість.
4.7. Обґрунтування виробничої програми та плану товарообороту
Виробнича програма підприємств харчування - це план випуску продукції власного виробництва. Механізми обгрунтування цієї програми для підприємств харчування сфери туристичного бізнесу потребують врахування пріоритетних напрямів розвитку туризму, виявлення взаємозв'язку туристичних потоків і виробничих потужностей підприємств харчування, оцінки кон'юнктури ринку послуг підприємств харчування туристів, рівня завантаження наявних виробничих потужностей цих підприємств і можливостей підвищення ефективності їхнього використання. Особлива увага повинна приділятися підвищенню пропускної спроможності залів для приймання їжі, застосуванню прогресивних методів обслуговування туристів.
Обґрунтування виробничої програми і товарообороту підприємства харчування носить цільовий характер. Воно повинне орієнтуватися на показники індикативних планів розвитку різних видів туризму і враховувати економічний, соціальний та демографічний стан суспільства.
Розробка виробничої програми і планування товарообороту конкретного підприємства охоплює такі етапи:
1) аналіз ситуації на основі моніторингу туристичної діяльності регіону і країни в цілому;
2) визначення цілей виробничої діяльності;
3) вивчення попиту на послуги підприємства;
4) багатоваріантність розрахунків планового випуску продукції харчування;
5) планування реалізації продукції;
6) контроль діяльності за допомогою теорії «директ-костинг»;
7) розробка заходів забезпечення виконання виробничої програми.
Центром вибору цілей діяльності підприємства виступає підвищення прибутку на вкладений капітал при поліпшенні якості обслуговування споживачів і розширенні частки ринку. Вихідними даними для планових розрахунків виступають передбачувані зміни контингенту туристів, які обслуговуються підприємством.
Планування випуску продукції підприємств харчування, що знаходяться в складі туристичних комплексів, може здійснюватися економіко-статистичним або нормативним методом. Більш прийнятним є нормативний метод, при якому може використовуватися один із чотирьох способів.
Перший спосіб грунтується на плановій кількості туристів, харчування яких передбачається на даному підприємстві. Цей метод передбачає розрахунки випуску продукції відповідно до встановлених раціонів харчування і нормативів витрати сировини і продуктів на один день (інший період) харчування одного туриста з урахуванням дієти.
Виходячи з норм витрат сировини і продуктів на одного споживача в день, розраховується планова потреба в сировині і продуктах кожного виду на місяць або інший період за формулою
Nплс = Nвит х Чпл х Дпл (4.1.2)
де Nплс - планова кількість (норма) сировини і продуктів на весь контингент споживачів; Nвит - норма витрат сировини і продуктів в день на одного споживача (туриста);
Чпл - планова чисельність туристів;
Дпл - кількість днів у плановому періоді.
Потім планова потреба в сировині і продуктах виражається в цінах з урахуванням передбачуваної інфляції і додається сума націнки, установленої підприємством харчування. Отримана сума є планом випуску власної продукції в грошовому вираженні. Роль підприємства харчування при такому способі планування зводиться до розрахункових функцій.
Різновидом розглянутого способу планування є розрахунок виробничої програми на основі планового контингенту туристів і середньої кількості страв (порцій) на один день харчування або вартості харчування одного туриста на термін, передбачений у путівці.
Для розрахунків випуску продукції на плановий період на основі контингенту туристів і нормативної кількості страв (блюд) на одного їдока в день можна використовувати таку формулу:
Вплб = Чпот х Nб х Дпл (4.1.3)
де Вплб - випуск блюд на плановий період;
Чпот - потенційна чисельність їдоків (туристів, що відпочивають, лікуються тощо);
Nб - нормативна кількість блюд на одного їдока в день;
Дпл - кількість днів роботи підприємства харчування в плановому періоді.
Останній показник залежить від сезонності функціонування об'єктів розміщення туристів. При цьому методі планування особливе значення має врахування сезонної хвилі заїзду туристів, яка визначає зміни реалізації продуктів харчування. Тому при плануванні випуску продукції і товарообороту підприємств харчування необхідно враховувати закономірності сезонних відхилень показників окремих місяців від середньорічних величин, для чого слід застосовувати коефіцієнти сезонності, що розраховуються за формулою
Vіміс
Кіс = -------- (4.1.4.)
Vппміс
де Кіс - коефіцієнт сезонності реалізації продукції в і-тому місяці;
Vіміс- середній обсяг реалізації продукції в і-тому місяці за передплановий період (не менше ніж 3 роки);
Vппміс - середньомісячний обсяг реалізації продукції за передплановий період (не менше 3 роки).
Найпростішим методом розрахунків середнього обсягу реалізації продукції за місяць є метод простої середньої.
Розрахований за формулою 7.4 коефіцієнт сезонності використовується при розподілі річного плану товарообороту за формулою
Vріч х Кіс
Vіміс = ----------- (4.1.5.)
12
Де Vіміс - план товарообороту на і-тий місяць;
Vріч - річний план товарообороту.
При складанні виробничої програми на основі вартості харчування, передбаченої в путівці туриста, враховується плановий контингент туристів і витрати на харчування одного туриста за день. За таких умов спочатку розраховується план випуску блюд у ціннісному вираженні як сума добутків кількості туристів на витрати харчування, а потім під суму цих витрат підприємство розробляє меню, за яким складає виробничу програму в натуральному вираженні.
Другий спосіб складання виробничої програми грунтується на плановому меню підприємства. Він може застосовуватися як при стабільному, так і при змінному контингенті їдоків. Змінний контингент охоплює так званих «неорганізованих» туристів і вільних відвідувачів.
Планове меню являє собою виробниче завдання на випуск продуктів харчування визначеної кількості й асортименту на який-небудь період, наприклад, день, тиждень, місяць, квартал. Обґрунтоване планове меню є вихідною базою для розробки виробничої програми в натуральному і грошовому вираженні на відповідний плановий період.
Якщо попит на продукцію харчування конкретного підприємства перевищує його виробничі можливості, то планування продукції власного виробництва здійснюється третім способом, який ґрунтується на потужності технологічного обладнання. При цьому методі виявляється, яке обладнання гальмує збільшення випуску продукції до повного задоволення попиту споживачів. Якщо в плановому періоді не передбачається збільшення виробничих потужностей, то планові розрахунки проводяться за можливостями того виду устаткування, яке обмежує обсяги випуску продукції.
Плановий випуск блюд на основі виробничої потужності технологічного устаткування кухні (казанів, пічок, жаровень і т.п.) визначається за формулою
( tp –tп ) х Єус х Кз
Nплб = --------------------------- (4.1.6)
tпр х Єбл
де Nплб - план випуску блюд на конкретному устаткуванні;
tp, tn - відповідно тривалість роботи і простоїв устаткування;
tnp - час приготування партії блюд, хвилини;
Єус, Єбл - ємність устаткування та ємність блюда відповідно, л (кг);
К3 - коефіцієнт заповнення ємностей устаткування.
На підприємствах зі змінним контингентом їдоків виробнича програма розробляється за нормами блюд на одне місце для прийняття їжі за день - це четвертий спосіб нормативного методу планування. При цьому способі норми визначаються кожним підприємством самостійно на основі фактичної реалізації блюд у розрахунку на одне місце для прийняття їжі за день. При розрахунках можна скористатися формулою
Nфб
Nфбм = ---------------- (4.1.7)
Nм х Дфр
де Nфбм- фактична кількість блюд у передплановому періоді в розрахунку на одне місце в залі для прийняття їжі за день;
Nфб - загальна кількість блюд, випущених і реалізованих за передплановий період;
Nм - кількість місць у залі для прийняття їжі;
Mфр - фактична кількість днів роботи підприємства у передплановому періоді.
При обгрунтуванні виробничої програми на плановий період фактична кількість блюд, розрахована на одне місце для прийняття їжі, коригується на коефіцієнт її зміни в плановому періоді. Найчастіше коефіцієнт зміни кількості споживаних блюд у розрахунку на одне місце для прийняття їжі за день визначається економіко-статистичним методом. Після визначення коефіцієнта коригування виробнича програма розраховується за формулою
Nплб = Nфбм х Ккор х Nплм х Дплр (4.1.8)
де Nплб - загальна кількість випуску блюд у плановому періоді;
Nфбм - фактична кількість блюд у розрахунку на одне місце для прийняття їжі за день у передплановому (базисному) періоді;
Ккор - коефіцієнт коригування кількості споживаних блюд у розрахунку на одне місце для прийняття їжі за день;
Nплм - планова кількість місць в залі для прийняття їжі;
Дплр - кількість робочих днів підприємства у плановому періоді.
Заключною стадією розробки виробничої програми підприємства харчування є обґрунтування її асортиментної структури. При обґрунтуванні асортименту планового випуску блюд та іншої продукції враховуються результати маркетингових досліджень попиту споживачів. План випуску блюд в асортименті розробляється як і вся виробнича програма на рік з розподілом по кварталах з урахуванням сезонної хвилі попиту.
Після обґрунтування плану виробництва власної продукції в натуральному вираженні складається план товарообороту як добуток планової кількості продукції харчування на середню ціну одиниці цієї продукції. Розрахований таким способом обсяг реалізації являє собою план товарообороту по продукції власного виробництва підприємства харчування. Обсяг реалізації покупних товарів і оптовий продаж продукції власного виробництва плануються досвідно-статистичним методом з урахуванням можливих змін у плановому періоді.
Сума планового продажу продукції власного виробництва і покупних товарів вроздріб і оптом іншим підприємствам являє собою валовий товарооборот підприємств харчування, в тому числі й у сфері харчування туристів.
Після складання плану товарообороту розробляється план забезпечення підприємства харчування сировиною, харчовими напівфабрикатами і готовими продовольчими товарами. Цей план, що складається у формі продуктового балансу, охоплює потребу в сировині й продуктах, норму і норматив їхніх запасів, а також план надходження. Усі показники продуктового балансу знаходяться у взаємозв'язку, що виражається формулою
Зп+Н = В + Пвт+ Зк, (4.1.9)
де Зп - запаси сировини та продуктів на початок періоду;
Н - надходження сировини і продуктів у плановому періоді;
В - використання сировини і продуктів для виконання плану випуску продукції;
Пвт - природні втрати під час зберігання сировини й продуктів;
Зк - запаси сировини й продуктів на кінець планового періоду.
При складанні продуктового балансу обґрунтовується кожний його елемент. Зокрема, на основі виробничої програми в асортиментному розрізі розраховується потреба в різних видах сировини з урахуванням норм витрат на одне блюдо. До загальної потреби в сировині для виконання виробничої програми включаються планові (нормативні) природні втрати і враховуються зміни товарних запасів. Потреба в інших товарах розраховується досвідно-аналітичним методом, виходячи з витрат у передплановому періоді. При плануванні визначається потреба в сировині для обідньої та іншої власної продукції, потреба в покупних товарах відповідно до плану їхньої реалізації, а потім складається зведений план потреби в сировині, напівфабрикатах і в продовольчих товарах у грошовому вираженні.
Заключним етапом планування діяльності підприємств харчування є визначення обсягів надходження сировини, напівфабрикатів і продовольчих товарів на плановий період за формулою продуктового балансу (7.9), з якої виводиться формула надходження
Н = В + Пвт+Зк - Зп. (4.1.10)
Завершується розробка виробничої програми та плану товарообороту підприємств харчування обґрунтуванням заходів їхнього виконання. Ці заходи повинні починатися з приваблення туристів високою якістю і різноманітним асортиментом кулінарних виробів і блюд, світовим рівнем обслуговування, терміновістю виконання усіх вимог до сервісу і т.п.
Важливе місце в системі обґрунтування товарообороту підприємств харчування посідає програмно-цільовий метод планування, який дозволяє визначати плановий рівень їхнього запасу фінансової міцності.
За умов стабільних темпів розвитку економіки країни і ресторанного господарства при плануванні товарообороту підприємств харчування доцільно використовувати апробовані світовою практикою трендові економіко-математичні моделі. Найпростішою моделлю є рівняння регресії такого виду:
y = a + bt, (4.1.11)
де у - товарооборот;
а, b - параметри рівняння; t - часовий фактор.
Розглянута модель цілком прийнятна для планування товарообороту підприємств харчування, що підтверджують контрольні розрахунки приросту товарообороту (уt) на основі коефіцієнтів а і b.
Контрольні запитання та завдання
1. Розкрийте сутність виробничої програми туристичного оператора.
2. Які показники використовуються при аналізі та плануванні виробничих програм підприємств туристичної індустрії?
3. Охарактеризуйте розділи виробничої програми туристичного оператора.
4. Поясніть роль і значення банку потенційних клієнтів при обґрунтуванні виробничої програми.
5. Яке місце посідає виробнича програма в економічному управлінні туристичним оператором?
6. Виділіть і розкрийте сутність головних принципів розробки виробничої програми.
7. Наведіть схему обґрунтування виробничої програми туроператора.
8. Як розробляються тури (маршрути), що є передумовами обґрунтування виробничої програми підприємства?
9. Яка роль договорів з постачальниками туристичних послуг і товарів в обслуговуванні туристів?
10. Дайте визначення моніторингу якості обслуговування туристів.
11. Як використовуються результати моніторингу обслуговування туристів при обґрунтуванні виробничої програми та її ресурсного забезпечення.
12. Чим відрізняється валовий товарооборот підприємства харчування від роздрібного й оптового?
13. Що відноситься до роздрібного товарообороту підприємств харчування?
14. У чому сутність і роль виробничої програми підприємства харчування?
15. За якими етапами обґрунтовується виробнича програма та план товарообороту підприємств харчування?
16 Що впливає на вибір способу планування випуску продукції харчування для задоволення потреб туристів?
17. Якими методами враховується вплив сезонних змін в туристичних потоках на виробничу програму підприємств обслуговування туристів?
18. Охарактеризуйте виробничу потужність підприємства харчування та її вплив на його виробничу програму.
19. З яких структурних елементів складається план валового товарообороту підприємства харчування?
Рекомендована література
1. Власова Н.О. Економіка ресторанного господарства : Навчальний посібник./ Н.О. Власова, Н.С. Краснокутська. – Х. : Світ книг, 2013 с. 62-113.
2. Городня Т.А. Економіка туризму: теорія і практика: Навчальний посібник / Городня Т.А., Щербак А.Ф. – К. : Кондор видавництво, 2012, с.124--135.
3. Дядечко Л.П. Економіка туристичного бізнесу. Навч. посібник./ Л.П. Дядечко. –К. : Цент учбової літератури, 2007, с.94-98, 11-130.
