9.2. Калькуляція собівартості і цін на туристичний продукт

Оскільки туристичний продукт найчастіше виступає у формі пакета туристичних послуг, розрахованого на групу туристів, то калькуляція його собівартості має ряд особливостей, пов'язаних з тим, що в туристичну групу входять, крім туристів, особи, що су­проводжують цю групу на конкретному маршруті (гід-перекладач, груповод тощо).

З урахуванням осіб супроводу туристичних груп визначається собівартість усього пакета туристичних послуг на групу туристів і на одного туриста. Ця собівартість включає вартість проживання, харчування, витрати на транспортування (авіа-, залізничний, автобу­сний квиток), трансфер, страховку, поїздку керівника групи, витрати на екскурсії, комісійну винагороду турагентів, митний збір тощо.

Розрахунок собівартості здійснюється спочатку за основною діяльністю, тобто відповідно до пакета послуг на групу туристів у цілому, а потім визначається собівартість у розрахунку на одного туриста і встановлюється ціна послуг, передбачених туристичною путівкою (ваучером).

Для розрахунків ціни (Ц) пакета послуг одного туриста мож­на використовувати формулу

Ц = (( С+П-Зн)/ Ч тур) *РКзб /100)*(100+ПДВ / 100) (9.1)

де С - собівартість послуг, включених до турпакета;

П - планова сума прибутку підприємства-туроператора;

З_н - сума знижок, наданих туристам туроператором;

РК_зб - рівень комісійного збору, % до оптової ціни турпа­кета;

Ч_тур - кількість туристів у групі.

Ціни одиничних замовлень на туристичні подорожі калькулюються за системою задоволення попиту відповідно до замовлення туриста з урахуванням усіх параметрів якості, термінів виконан­ня та особливостей замовлення.

9.3. Планування витрат туристичних підприємств

Управління витратами повинне грунтуватися на оптимізації. Одним з основних методів оптимізації витрат є визначення гранично­го рівня витрат для конкретного суб'єкта підприємницької діяльності в конкретній ситуації. Для розв'язання завдання оптимізації витрат необхідно визначити оптимальні розміри постійних і змінних витрат на одиницю приросту або скорочення обсягів реалізації турпродукту.

Загальний алгоритм управління витратами туристичних під­приємств представлено на рис.9.3.

Розробка плану витрат може здійснюватися різними метода­ми. Найбільш прийнятними для сучасної економіки туристичного бізнесу є такі:

- досвідно-статистичний, тобто факторно-аналітичний;

- каузальний - метод побудови економіко-математичних мо­делей;

- метод прямих техніко-економічних розрахунків.

Метод прямих техніко-економічних розрахунків є найбільш точним. Його легко застосовувати в туристичному бізнесі. Розра­хунки ведуться по кожній статті витрат.

Не важчим є досвідно-статистичний метод, але його застосу­вання вимагає стабільних темпів розвитку економіки не тільки сфе­ри діяльності, що планується, а й всієї країни.

При застосуванні факторно-аналітичного методу із сукупних витрат підприємства виділяються умовно-постійні та умовно-змінні витрати, пов'язані з основною операційною діяльністю за минулий період.

До змінних витрат у туризмі відносяться всі прямі витрати, пов'язані з закупівлею послуг транспортування, розміщення, харчування, культурного та рекреаційно-оздоровчого обслуговування туристів, витрати, пов'язані з візовим обслуговуванням одного туриста або групи туристів (залежно від того, що прийнято за одиницю розрахунків), оплата послуг груповодів і гідів-перекладачів, витрати на оплату формування і реалізацію туристичних пакетів (турів).

Постійні витрати - це витрати, що залишаються незмінними при зміні обсягів реалізації турпродукту. До них відноситься части­на загальновиробничих і загальногосподарських витрат, а саме, вит­рати на рекламу, адміністративно-управлінські витрати, амортиза­ція необоротних активів, витрати на використання інформаційних баз даних тощо.

Рис. 9.3. Алгоритм планування витрат туристичного підприємства

Після встановлення кожної з цих груп витрат визначається динаміка змінних витрат за ряд попередніх років (3-5). Найчастіше при цьому методі використовується ковзна середня двох доданків. Отримані індекси (коефіцієнти) зміни витрат екстраполюються на плановий період. Постійні витрати при плануванні тільки коригу­ються на перспективні зміни цін і тарифів на рекламні послуги та інші види постійних витрат.

При цьому методі планування витрат враховується також темп зміни обсягів реалізації турпродукту і використовується формула

В^пл = В_пос + В^ф_зм х І^пл_р х ІВ_зм (9.2)

де В^пл - планова сума витрат підприємства;

В_пос - сума умовно-постійних витрат;

В^ф_зм - сума умовно-змінних витрат за звітний період;

І^пл_р - індекс зміни обсягів реалізації турпродукту (послуг) у плановому періоді;

ІВ_зм - індекс змінних витрат.