Тема 7. Трудові ресурси підприємств туризму та готельно – ресторанного бізнесу

План

7.1. Оцінювання стану та ефективності використання трудових ресурсів

7.2. Мотивація праці та організація заробітної плати

7.3. Державне й договірне регулювання оплати праці

7.4. Планування чисельності працівників

7.5. Обґрунтування витрат на оплату праці

7.1. Оцінювання стану та ефективності використання трудових ресурсів

Обов'язковою умовою функціонування будь-якої підприєм­ницької структури є поєднання трудових ресурсів із засобами вироб­ництва, яке забезпечує процес діяльності.

Трудові ресурси підприємства - це кадровий персонал, що виступає як сукупність працівників різних професійно-кваліфіка­ційних груп, зайнятих на підприємстві. Вони є активною частиною ресурсного потенціалу суб'єкта підприємницької діяльності.

Трудові ресурси країни - це частина працездатного населення, яка за своїми віковими, фізичними, освітніми даними відповідає якій-небудь сфері діяльності, наприклад туристичній. Слід відрізня­ти реальні трудові ресурси, тобто працюючі, від потенційних ресур­сів, до яких відносяться ті люди, які можуть бути залучені до праці.

Від трудових ресурсів підприємства варто відрізняти його кадровий потенціал, який виступає як сила (можливість), закладена в ресурсах. Кадри підприємства - це сукупність постійних праців­ників, які отримали необхідну професійну підготовку і/або мають досвід практичної роботи.

Кадровий стан підприємств турбізнесу характеризується рядом абсолютних і відносних показників, голов­ними серед яких є такі:

1) облікова та явочна кількість працівників;

2) середньооблікова кількість працівників за визначений період часу;

3) структура кадрів;

4) темпи збільшення або скорочення кадрів;

5) частка керівників і фахівців, які мають вищу або середню фахову освіту, в загальній кількість цих категорій працівників;

6) середній стаж роботи на підприємстві, що характеризує стабільність персоналу;

7) плинність і вибуття кадрів;

8) коефіцієнт поповнення (прийому) кадрів тощо.

Насамперед слід розрізняти облікову і явочну чисельність працівників підприємства.

До облікової чисельності штатних працівників відносяться всі наймані працівники, які уклали письмовий трудовий договір (контракт) і виконують постійну, тимчасову або сезонну роботу один день і більше, а також власники підприємства, якщо, крім до­ходу на вкладений капітал, вони отримують заробітну плату на цьому підприємстві.

Облікова чисельність штатних працівників визначається на певну дату, наприклад, на перше або останнє число місяця, з ураху­ванням прийнятих і вибулих працівників в цей день. В обліковій чисельності штатних працівників враховуються особи, які фактич­но працювали або були відсутні з якихось причин, тобто всі пра­цівники, які знаходяться в трудових відносинах, незалежно від виду трудового договору.

Не включаються до облікової чисельності штатних працівників особи, прийняті на роботу за сумісництвом, а також направ­лені на навчання з відривом від виробництва, які отримують тіль­ки стипендію.

Явочна чисельність - це та кількість працівників, що знаходиться на робочих місцях відповідно до режиму роботи підприємст­ва. Різниця між обліковою і явочною чисельністю характеризується тією кількістю працівників, які з різних (поважних і неповажних) причин не з'явилися на роботу (відпустка, хвороба, відрядження, прогули й ін.).

Середня чисельність працівників будь-якого підприємства за певний період визначається як сума:

• середньооблікової чисельності штатних працівників;

• середньої кількості позаштатних сумісників;

• середньої чисельності працівників за громадянським дого­вором.

Середньооблікова чисельність штатних працівників розрахо­вується на основі щоденних даних про облікову чисельність цих працівників, яка повинна співпадати з даними табельного обліку використання робочого часу за кожний день, на основі яких визна­чається кількість осіб, що з'явилися та не з'явилися на роботу.

До середньооблікової штатної чисельності не включаються працівники, які знаходяться у відпустках по вагітності, родах, дог­ляду за дітьми до досягнення встановленого законом віку.

Рух працівників облікового складу виражається формулою балансового зв'язку

Ч_п+Ч_пр-Ч_зв=Ч_к, (8.1)

де Ч_п, Ч_к - відповідно чисельність працівників на початок і на кінець періоду;

Ч_пр ,Ч_зв - чисельність прийнятих і звільнених працівни­ків за певний період відповідно.

Структура кадрів визначається частково кожної категорії працівників (керівників, спеціалістів, службовців і робітників) у за­гальній чисельності персоналу.

Якість підготовки керівників і фахівців характеризується рів­нем освіти (вища, середня спеціальна).

Стабільність кадрів розраховується як відношення кількості працівників, що були на обліку протягом усього звітного року до середньооблікової чисельності працівників за той же рік. Вона ви­ражається коефіцієнтом стабільності (К_стаб):

Ч_стаб

К_стаб = --------- (8.2.)

Ч_об

де Ч_ст - чисельність працівників, що працювали протягом усього звітного року (стабільно);

Ч об - середньооблікова чисельність штатних працівників за звітний рік.

Зміни чисельності працівників характеризуються показника­ми її обороту.

Інтенсивність обороту кадрів виражається рядом показників.

1. Коефіцієнт загального обороту (К_об) розраховується як відношення кількості прийнятих і звільнених працівників за звіт­ний період до середньооблікової чисельності штатних працівників:

Ч_пр + Ч_зв

К_об = --------------- х 100 (8.3.)

Ч_об

2. Коефіцієнт прийому кадрів (К_п) визначається як відношення кількості осіб, прийнятих на роботу за певний період (Ч_пр), до серед­ньооблікової чисельності штатних працівників за той самий період

Ч_пр

К_п = ------- х 100 (8.4.)

Ч_об

3. Коефіцієнт звільнення, тобто вибуття (К_зв), працівників роз­раховується як відношення кількості звільнених працівників за звітний період до середньооблікової чисельності штатних працівників

Ч_зв

К_зв = ------- (8.5.)

Ч_об

Велике значення для оцінки обороту кадрів має визначення коефіцієнтів плинності та відновлення.

Коефіцієнт плинності кадрів (К_пл) розраховується як відно­шення кількості звільнених працівників за звітний період за прогу­ли та інші порушення трудової дисципліни, невідповідність зайня­тій посаді, а також за власним бажанням (крім поважних причин) до середньооблікової чисельності штатних працівників:

Ч_зв.пор

К_пл =---------- (8.6.)

Ч_об

Де Ч_зв.пор - чисельність звільнених за порушення трудової дисципліни та за власним бажанням.

Коефіцієнт відновлення кадрів характеризується співвідно­шенням кількості прийнятих працівників до кількості звільнених з різних причин за певний період:

Ч_пр

К_від = ------- (8.7.)

Ч_зв

Крім перерахованих показників, кількісна характеристика персоналу підприємства виражається фондом робочого часу (Ф_рч), що обчислюється в людино-днях або людино-годинах за формулою

Ф_рч = Ч_об х РЧ (8.8.)

де РЧ- робочий час у днях або годинах одного працівника за відповідний період.

Кількісні характеристики кадрів в економіці праці доповню­ються показниками ефективності використання трудових ресурсів, основним серед яких є продуктивність праці.

У загальному розумінні продуктивність праці - це показник ефективності (результативності) праці, який розраховується як част­ка від ділення обсягу продукції (робіт, послуг) на ту кількість праці, що витрачена на його виробництво. Рівень продуктивності праці розраховується двома способами: прямим і зворотним.

При прямому способі продуктивність праці в туризмі визна­чається кількістю сформованого (реалізованого) турпродукту (турпослуг) в розрахунку на одного працівника підприємства в одини­цю часу. Оскільки обсяг роботи виражається в натуральних і вартіс­них показниках, то продуктивність праці обчислюється в таких же показниках відповідно за формулами

N_тп

П^н = -------- (8.9.)

Ч_об

V_тп

ПП^вар_р = ------- (8.10.)

Ч_об

де ПП^н _; ПП^вар_р - продуктивність праці відповідно в нату­ральному і вартісному вираженні;

N_mп - кількість створеного (реалізованого) тур продукту (послуг);

V_mn - обсяг виручки від реалізації турпродукту (послуг).

Зворотний спосіб визначення ефективності праці полягає в розрахунках трудоємності одиниці турпродукту (послуг). Трудоємність характеризується кількістю робочого часу, витраченого на одиницю турпродукту (послуги), і розраховується за формулою

Ф_рч

Т^н_см = ---------- (8.11.)

N_мп

де Т^н_см - трудоємність натуральної одиниці турпродукту (пос­луги);

Ф_рч - фонд робочого часу, витрачений на створення та ре­алізацію усієї кількості турпродукту (послуг) за певний період.

Вартісні показники трудоємності обчислюються як співвід­ношення витраченого часу до вартості сформованого (реалізовано­го) турпродукту (послуг) за той же час:

Ф_рч

Т^вар_єм = -------- (8.12.)

V_мп

де Т^вар_єм - трудоємність турпродукту (послуги), виражена у вартісних показниках;

V_mn - обсяг реалізованого турпродукту (послуг) у грошо­вому вираженні.

Комплексний показник (коефіцієнт) динаміки ефективності використання робочої сили

(К^ком_еф )обчислюється за формулою

І^вар_пр , І^н_пр - відповідно індекс зміни продуктивності праці у вартісному і натуральному вираженні.

Головні резерви підвищення продуктивності праці пов'язані зі скороченням трудоємності турпродукту та окремих послуг.

Велике значення в підвищенні продуктивності праці має мо­тивація працівників до трудової діяльності.