- •Тема 1. Підприємство в соціально-орієнтованій ринковій економіці. План
- •1.1. Туристичний бізнес як економіко-технологічна система
- •1.2. Сучасний стан і перспективи розвитку туристичного бізнесу в Україні
- •1.3. Сутність та особливості підприємницької діяльності в туризмі
- •1.4. Ресторанне господарство, як суб’єкт підприємницької дільності
- •1.5. Правові основи організації туристичного бізнесу в Україні
- •1.6. Ресурсне забезпечення туристичної діяльності
- •1.7. Загальні показники оцінки туристичної діяльності
- •2.1. Сутність і роль підприємницької стратегії в розвитку туристичного бізнесу
- •Тема 2. Планування діяльності підприємств готельного господарства і туризму План
- •2.2. Види базових економічних стратегій діяльності підприємств
- •2.3. Процес обґрунтування економічної стратегії підприємства та розробка стратегічних альтернатив
- •2.4. Механізми економічного управління туристичним бізнесом
- •2.5. Комерційний розрахунок у системі економічного управління підприємствами
- •2.6. Місце готельного господарства в обслуговуванні туристів
- •2.7. Сутність і показники експлуатаційної програми підприємств готельного типу
- •2.8. Розробка експлуатаційної програми підприємств розміщення туристів
- •2.9. Планування доходів підприємств готельного типу
- •Тема 3. Економічна характеристика продукції (послуг) підприємств готельного господарства і туризму План
- •3.1. Потік туристів - основа комплектування туристичного продукту
- •3.2. Місце реалізації туристичного продукту (послуг) в економіці суб'єктів туристичного бізнесу
- •3.3. Класифікація планів реалізаціїтуристичних послуг (турпродукту)
- •3.4. Методи планування продажу туристичного продукту й окремих послуг
- •3.5. Програмно-цільовий метод планування продажу туристичного продукту
- •3.6. Оцінювання запасу фінансової міцності підприємства
- •Тема 4. Виробнича програма підприємств туристичного бізнесу та готельного господарства План
- •4.1. Виробнича програма туристичного оператора: сутність і структура
- •4.2. Принципи та етапи розробки виробничої програми туристичного оператора
- •4.3. Економічна сутність і види діяльності підприємств харчування
- •4.4. Класифікація підприємств харчування в туристичній сфері діяльності
- •4.5. Характеристика продукції підприємств харчування
- •4.6. Склад і структура товарообороту
- •4.7. Обґрунтування виробничої програми та плану товарообороту
- •Тема 5: основні засоби ресторанного господарства та туризму План
- •5.1. Основні фонди, їх класифікація і структура
- •5.2. Види оцінки, спрацювання та амортизація основних засобів
- •5.3. Показники відтворення і використання основних фондів
- •Тема 6: Оборотні кошти підприємств туризму та готельно - ресторанного бізнесу план
- •6.1. Сутність та значення оборотних фондів та фонді обігу. Структура оборотних коштів
- •6.2. Сутність, роль і види грошових потоків
- •6.3. Основні показники ефективності використання оборотних коштів
- •6.4. Рух грошових коштів на підприємстві
- •Тема 7. Трудові ресурси підприємств туризму та готельно – ресторанного бізнесу
- •7.1. Оцінювання стану та ефективності використання трудових ресурсів
- •7.2. Мотивація праці та організація заробітної плати
- •7.3. Державне й договірне регулювання оплати праці
- •7.4. Планування чисельності працівників
- •8.5. Обґрунтування витрат на оплату праці
- •Тема 8. Фінансові ресурси (капітал) підприємств готельно-ресторанного бізнесу План
- •8.1. Сутність та значення аналізу капіталу підприємства
- •8.2. Аналіз власного капіталу підприємства
- •8.3. Аналіз залученого капіталу підприємства
- •Зобов’язання підприємства
- •8.4. Аналіз ефективності використання капіталу підприємства
- •Рекомендована література
- •Тема 9. Поточні витрати підприємств туризму та готельно-ресторанного бізнесу та собівартість продукції (послуг) План
- •9.1. Сутність і структура витрат на формування та реалізацію туристичного продукту
- •9.2. Калькуляція собівартості і цін на туристичний продукт
- •9.3. Планування витрат туристичних підприємств
- •9.4. Сутність і особливості формування витрат у підприємствах ресторанного господарства. Довгострокові та поточні витрати
- •9.5. Фактори, що впливають на розмір та рівень поточних витрат підприємств ресторанного господарства
- •Тема 10. Цінова політика підприємств туризму та готельно – ресторанного бізнесу План
- •1. Методика складання цін на туристичні послуги
- •10.2. Визначення ціни пакета туристичних послуг
- •10.3. Механізм регулювання цін через податки
- •10.4. Сутність та види доходів підприємств ресторанного господарства. Націнка на продукцію і товари
- •10.5. Особливості ціноутворення у ресторанному господарстві
- •10.6. Цінова політика підприємства ресторанного господарства та фактори, що на неї впливають.
- •Тема 11. Фінансові результати діяльності підприємств готельного господарства і туризму План
- •11.1. Сутність і роль доходу підприємств туристичного бізнесу та ресторанного господарства
- •11.2. Економічний механізм формування й розподілу доходу
- •11.3. Сутність, види та джерела отримання прибутку в туристичному бізнесі та ресторанному господарстві
- •11.4. Показники прибутку та рентабельності підприємств туристичного бізнесу та ресторанногогосподрства.
- •11.5. Стратегія економічного управління прибутком підприємств
- •11.6. Економічне управління формуванням і розподілом прибутку підприємств
- •Контрольні запитання та завдання
- •Рекомендована література
- •Тема 12. Фінансово-майновий стан підприємства підприємств готельного господарства і туризму та методи його оцінки план
- •12.1. Суть та організація економічного аналізу фінансового стану підприємства
- •12.2. Методика аналізу динаміки складу і структури активів підприємства і джерел їхнього фінансування. Аналіз причин зміни оборотних коштів на підприємстві
- •Агрегований порівняльний аналітичний баланс підприємства
- •12.3. Методика аналізу абсолютних і відносних показників фінансової стійкості підприємства
- •2. Нормальна фінансова стійкість підприємства
- •3. Нестійкий фінансовий стан підприємства
- •4. Кризовий фінансовий стан підприємства
- •3.Коефіцієнт фінансового ризику.
- •4. Коефіцієнт мобільності.
- •5. Коефіцієнт маневреності власного капіталу.
- •6. Коефіцієнт забезпеченості запасів власними оборотними коштами.
- •7. Коефіцієнт автономії джерел формування запасів.
- •8. Коефіцієнт кредиторської заборгованості.
- •9. Коефіцієнт співвідношення між дебіторською та кредиторською заборгованістю.
- •12.4. Методика аналізу ліквідності й платоспроможності підприємства
- •Контрольні запитання
- •Рекомендована література
- •Тема 13. Оцінка кризового стану підприємств готельно-ресторанного бізнесу План
- •13.1. Сутність та особливість кризових явищ підприємства
- •13.2. Методичні підходи та моделі діагностики кризового процесу
- •13.3. Діагностика банкрутства підприємства
- •Контрольні запитання
- •Рекомендована література
- •Тема 14. Бізнес – планування підприємств готельно-ресторанного бізнесу План
- •14.1. Інвестиції як джерело розвитку ресторанного бізнесу
- •14.2. Бізнес-план як плановий документ обгрунтування різноманітних проектів розвитку у ресторанному господарстві
- •14.3. Техніко-економічне та фінансове обгрунтування відкриття нового закладу у ресторанному бізнесі
- •Рекомендована література
- •Список рекомендованої літератури
6. Коефіцієнт забезпеченості запасів власними оборотними коштами.
Коефіцієнтзабезпеченості власними оборотними коштами = Власні оборотні кошти/ Запаси = рядок 380+430+630 - 080 форми №1 "Баланс "/рядок 100+110+120+130+140 форми №1 "Баланс" (12.7)
Рекомендоване значення цього показника > 1. Рекомендоване значення коефіцієнта маневреності власного капіталу більше або дорівнює 0,1.Зазначений коефіцієнт характеризує міру фінансової стійкості по відношенню до покриття власними оборотними коштами величини запасів товариства. Чим вище значення цього коефіцієнта, тим більш фінансово стійким є досліджуване підприємство. На кожну гривню, яка вкладена в запаси, повинна приходитися одна гривня (або більше) власних оборотних коштів.
7. Коефіцієнт автономії джерел формування запасів.
Коефіцієнт автономії джерел формування запасів = Власні оборотні кошти / Основні джерела _формування запасів = рядок 380+430+630 - 080 форми №1 "Баланс рядок (380+430+630 - 080)+ 480 +500 форми №1 "Баланс" (12.8)
Цей коефіцієнт характеризує частку власних оборотних коштів у загальній сумі основних джерел формування запасів підприємства. Щодо його рекомендованого значення, відмітимо, що чим більше цей коефіцієнт, тим більш фінансово стійке досліджуване підприємство. Оптимальним значенням коефіцієнта автономії джерел формування запасів є 1. Таке значення вказаного коефіцієнта показує, що джерела формування запасів товариства повністю складаються з його власних оборотних коштів. Це, в свою чергу, свідчить про абсолютну фінансову стійкість аналізованого підприємства.
8. Коефіцієнт кредиторської заборгованості.
Коефіцієнт кредиторської заборгованості = Кредиторська заборгованість / Поточні зобов'язання = рядок 520+530+540+550+560+570+580+590+600+610 форми №1 "Баланс"/ рядок 620 форми №1 "Баланс " (12. 9)
Цей коефіцієнт показує питому вагу кредиторської заборгованості у складі поточних зобов'язань підприємства. Кредиторська заборгованість, як вже раніше було зазначено, є найбільш ризиковим джерелом фінансування оборотних активів товариства, оскільки термін його повернення кредиторам є найбільш коротким (порівняно з короткостроковими кредитами банків). Тому найбільш прийнятним є фінансування оборотних активів підприємства за рахунок короткострокових кредитів (які треба повертати банку через рік), ніж за рахунок кредиторської заборгованості (ці зобов'язання необхідно погашати через місяць). Із зазначеного випливає, що чим менше значення коефіцієнта кредиторської заборгованості, тим більш фінансово стійке підприємство.
9. Коефіцієнт співвідношення між дебіторською та кредиторською заборгованістю.
Коефіцієнтспіввідношення між дебіторською та кредиторською заборгованістю =
дебіторська заборгованість / кредиторську заборгованість (12.10)
Цей коефіцієнт показує, чи достатньо в підприємства грошових коштів, які будуть перераховані на його поточний рахунок від дебіторів наприкінці терміну погашення дебіторської заборгованості, для покриття найбільш строкових зобов'язань підприємства, або ні. Наприклад, якщо значення зазначеного коефіцієнта на кінець попереднього року складало 0,70, а на кінець звітного року - 0,80, то це означає, що на кінець попереднього року грошових коштів, які підприємство отримає від дебіторів наприкінці терміну погашення дебіторської заборгованості, вистачить для того, щоб покрити 70% його найбільш строкових зобов'язань. На кінець звітного року, відповідно, цих коштів вистачить для покриття вже 80% найбільш строкових зобов'язань товариства. Все це вказує на поліпшення фінансової стійкості підприємства в звітному році порівняно з попереднім..
Щодо рекомендованого значення коефіцієнта співвідношення між дебіторською та кредиторською заборгованістю підприємства - практика показує, що воно повинно дорівнювати 1. За таких умов господарювання - коштів, які будуть отримані підприємством від дебіторів, повністю вистачить для покриття найбільш строкових зобов'язань підприємства перед кредиторами.
Розглянемо методику аналізу відносних показників фінансової стійкості товариства на прикладі досліджуваного підприємства (табл. 12.4).
Згідно з даними табл. 12.4, видно, що на кінець звітного періоду порівняно з його початком, аналізоване підприємство стало більш фінансово стійким, що підтверджується, в першу чергу, позитивною динамікою коефіцієнтів маневреності власного капіталу та забезпеченості запасів власними оборотними коштами.
Позитивна тенденція щодо зміцнення фінансової стійкості товариства пов'язана, в першу чергу, із зміною органічної будови капіталу підприємства в бік збільшення оборотного капіталу. Про це свідчить збільшення коефіцієнта мобільності протягом досліджуваного періоду з 0,67 до 1,18. Оскільки структура активів товариства на кінець звітного року стала не така важка як в кінці попереднього року (46% проти 60% (див. табл. 9.1)) (зазначимо, що структура активів підприємства вважається важкою, коли частка необоротних активів у складі його майна більше або дорівнює 40%), то це призвело до збільшення оборотності капіталу, авансованого в розвиток господарської діяльності організації. Це, в свою чергу, позитивно відбилося на маневреності та дохідності, вперш за все, власного капіталу (коефіцієнт маневреності власного капіталу протягом досліджуваного періоду був у межах його рекомендованого значення). Якщо на кінець попереднього року лише 17% власного капіталу було вкладено в оборотні активи товариства, то на кінець звітного року майже вдвічі більше - 32%, що вказує на зміцнення фінансової стійкості на підприємстві.
Таблиця 12.4
Аналіз коефіцієнтів фінансової стійкості підприємства
№ п/п |
Показники |
Методика розрахунку |
на кінець попереднього року |
нНа кінець звітного року |
зміна |
1 |
Коефіцієнт автономії (рекомендоване значення > 0,5) |
[Власний капітал]: [Валюта балансу] |
0,72 |
0,68 |
-0,04 |
2 |
Коефіцієнт фінансової залежності (рекомендоване значення > 1) |
[Валюта балансу]: [Власний капітал] |
1,39 |
1,47 |
0,08 |
3 |
Коефіцієнт фінансового ризику (рекомендование значення < 1) |
[Позиковий капітал]: [Власний капітал] |
0,39 |
0,47 |
0,08 |
4 |
Коефіцієнт мобільності (рекомендоване значення варіюється в залежності від галузі, у якій функціонує підприємство) |
[Оборотні активи]: [Необоротні активи] |
0,67 |
1,18 |
0,51 |
5 |
Коефіцієнт маневреності власного капіталу (рекомендоване значення > 0,1) |
[Власні оборотні кошти]: [Власний капітал] |
0,17 |
0,32 |
0,15 |
6 |
Коефіцієнт забезпеченості запасів власними оборотними коштами (рекомендоване значення >1) |
[Власні оборотні кошти]: [Запаси] |
0,42 |
0,78 |
0,36 |
7 |
Коефіцієнт автономії джерел формування запасів (рекомендоване значення - збільшення) |
[ Власні оборотні кошти]: [Основні джерела формування запасів] |
0,93 |
1 |
0,07 |
8 |
Коефіцієнт кредиторської заборгованості (рекомендоване значення — зменшення) |
[Кредиторська заборгованість]: [Поточні зобов' язання] |
1 |
1 |
0 |
9 |
Коефіцієнт співвідношення між дебіторською і кредиторською заборгованістю (рекомендоване значення =1) |
[Дебіторська заборгованість]: [Кредиторська заборгованість] |
0,33 |
0,55 |
0,22 |
Збільшення маневреності власного капіталу підприємства поступово призвело до зростання забезпеченості запасів власними оборотними коштами (з 42 до 78%), що вказує на наміри управлінського персоналу мінімізувати ризик здійснення господарської діяльності підприємства, тобто не обтяжувати його довгостроковими та короткостроковими кредитами (коефіцієнт автономії фінансування запасів на кінець досліджуваного періоду склав 1). Разом з тим, ця спроба призвела до того, що з одного боку менеджмент підприємства не використовує фінансових можливостей зростання прибутку на вкладений капітал, а з іншого боку — підприємству не вистачило основних джерел задля фінансування запасів (решта їх, а саме: 22% на кінець звітного року, була профінансована за рахунок найбільш термінових зобов'язань — кредиторської заборгованості (поточні зобов'язання організації як на початок, так і на кінець досліджуваного періоду складалися тільки з кредиторської заборгованості). Це, в деякій мірі, погіршило фінансовий стан підприємства з позиції фінансової стійкості.
Отже, аналіз відносних показників фінансової стійкості підприємства показав, що воно не перебуває на стадії кризового розвитку (такий поверховий висновок випливав з аналізу абсолютних показників фінансової стійкості). Незважаючи на те, що протягом досліджуваного періоду управлінський персонал підприємства не використовує фінансових можливостей, які дозволяють отримувати додатковий прибуток на вкладений капітал, і через те, що не залучає довгострокових кредитів виявився неспроможним сформувати запаси товариства за рахунок основних джерел їхнього фінансування - керівництво підприємства самотужки (тільки за рахунок власних оборотних коштів) профінансувало майже 80% матеріальних оборотних коштів. Більш того, зазначимо, що за своїм фінансовим потенціалом підприємство є привабливим для залучення інвестицій.
